ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2020 року
м. Київ
справа №809/74/16
адміністративне провадження №К/9901/2841/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Чиркіна С.М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, представника тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду у складі судді Черепія П.М. від 12 травня 2016 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Носа С.П., Кухтея Р.В., Попка Я.С. від 28 листопада 2018 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2016 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 (далі - позивачі) звернулися до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича (далі - Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк", відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО, відповідач 2), представника тимчасової адміністрації АТ "Дельта Банк" (далі - представник тимчасової адміністрації, відповідач 3), в якому просили:
- скасувати рішення тимчасової адміністрації АТ "Дельта Банк" щодо визнання нікчемними договорів банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у євро №№ 032-08501-120215 від 12 лютого 2015 року, № 017-08501-120215 від 12 лютого 2015 року, № 015-08501-120215 від 12 лютого 2015 року, № 010-08501-120215 від 12 лютого 2015 року, № 013-08522-130215 від 13 лютого 2015 року, № 005-08502-130215 від 13 лютого 2015 року, № 033-08501-120215 від 12 лютого 2015 року, укладених між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 ;
- зобов`язати Уповноважену особу Фонду на здійснення ліквідації у ПАТ "Дельта Банк" надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про збільшення кількості вкладників за рахунок: ОСОБА_1 згідно договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у євро № 015-08501-120215 від 12 лютого 2015 року, ОСОБА_2 згідно договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у євро № 033-085010120215 від 12 лютого 2015 року, ОСОБА_3 згідно договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у євро № 032-08501-120215 від 12 лютого 2015 року, ОСОБА_4 згідно договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у євро № 017-08501-120215 від 12 лютого 2015 року, ОСОБА_5 згідно договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у євро № 010-08501-120215 від 12 лютого 2015 року, ОСОБА_6 згідно договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у євро № 013-08522-130215 від 13 лютого 2015 року, ОСОБА_7 згідно договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у євро № 005-08502-130215 від 13 лютого 2015 року, яким необхідно здійснити виплати відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В обґрунтування позовних вимог позивачі вказують, що 26 жовтня 2015 року та 27 жовтня 2015 року звернулися до Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" з проханням включити їх до переліку вкладників, проте жодної відповіді не отримали, а 23 вересня 2015 року від представника тимчасової адміністрації АТ "Дельта Банк" позивачами отримано повідомлення за №№ 8821/1141, 8821/1142, 8821/1137, 8821/1140, 8821/1139, 8821/1144, 8821/1143 про визнання договорів банківського вкладу (депозиту) № 015-08501-120215 від 12 лютого 2015 року, № 033-08501-120215 від 12 лютого 2015 року, № 032-08501-120215 від 12 лютого 2015 року, № 017-08501-120215 від 12 лютого 2015 року, № 010-08501-120215 від 12 лютого 2015 року, № 013-08522-130215 від 13 лютого 2015, № 005-08502-130215 від 13 лютого 2015 року нікчемними на підставі пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Вважають таке рішення протиправним та таким, що порушує права позивачів, визначені Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновок відповідачів щодо визнання договорів вкладу з позивачами нікчемними та не включенню позивачів до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, є необґрунтованим, оскільки такий висновок не відповідає обставинам справи.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" задоволено частково, постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року скасовано, а провадження у справі закрито.
Це рішення мотивовано тим, що заявлені позовні вимоги, які стосуються визнання дій протиправними та зобов`язати відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про збільшення суми, що підлягає відшкодуванню позивачам, під час ліквідації банку, не носять характеру публічно-правового спору і не підпадають під визначення справи адміністративної юрисдикції (адміністративної справи), а юрисдикція адміністративних судів не поширюється на вирішення таких.
Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2018 року справу № 809/74/16 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року касаційну скаргу позивачів задоволено частково, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року в частині закриття провадження у справі щодо позовних вимог про зобов`язання Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду скасовано, а справу у цій частині направлено до Львівського апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду; ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року в частині закриття провадження у справі щодо позовних вимог про скасування рішень (повідомлень) про нікчемність укладених позивачами договорів банківського вкладу змінено та викладено її мотивувальну частину в редакції цієї постанови, в решті рішення суду в частині цих позовних вимог залишено без змін.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" залишено без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року в частині щодо позовної вимоги про зобов`язання Уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації у ПАТ "Дельта Банк" надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду залишено без змін.
У цій частині суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про невідповідність обставинам справи висновків відповідачів щодо визнання договорів вкладу з позивачами нікчемними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановами Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року у відповідній частині та Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" звернулася з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано до суду 22 січня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2019 року відкрите касаційне провадження у справі № 809/74/16 за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк", витребувано матеріали справи та надано сторонам строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що Уповноваженою особою Фонду в АТ "Дельта Банк" були вчинені належні дії на виконання своїх повноважень, які передбачені та відповідають вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" щодо виявлення нікчемних договорів банківського вкладу (депозиту), які були укладені в період заборони укладання депозитних договорів з підстав віднесення банку до проблемних постановою НБУ, та є укладеними всупереч вимог чинного законодавства України.
Від позивачів надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому зазначається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими, у зв`язку з чим просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між позивачами та ПАТ "Дельта Банк" було укладено договори банківського вкладу "Найкращий від Миколая", зокрема: з ОСОБА_1 договір банківського вкладу у євро № 015-08501-120215 від 12 лютого 2015 року на суму 6500 євро, з ОСОБА_2 договір банківського вкладу (депозиту) у євро № 033-085010120215 від 12 лютого 2015 року на суму 6500 євро, з ОСОБА_3 договір банківського вкладу (депозиту) у євро № 032-08501-120215 від 12 лютого 2015 року на суму 6500 євро, з ОСОБА_4 договір банківського вкладу (депозиту) у євро № 017-08501-120215 від 12 лютого 2015 року на суму 6500 євро, з ОСОБА_5 договір банківського вкладу (депозиту) у євро № 010-08501-120215 від 12 лютого 2015 року на суму 6500 євро, з ОСОБА_6 договір банківського вкладу (депозиту) у євро № 013-08522-130215 від 13 лютого 2015 року на суму 6800 євро, з ОСОБА_7 договір банківського вкладу (депозиту) у євро № 005-08502-130215 від 13 лютого 2015 року на суму 6500 євро.
Предметом договорів є розміщення вкладниками в банку строкового вкладу на умовах депозитного продукту в іноземній валюті - євро на строк до 11 серпня 2015 року з дня укладення договорів, з щомісячною виплатою процентів. Для обліку вкладу банк відкрив на ім`я вкладників рахунки, а саме, ОСОБА_1 - № НОМЕР_1, ОСОБА_2 - № НОМЕР_2, ОСОБА_3 - № НОМЕР_3, ОСОБА_4 - № НОМЕР_4, ОСОБА_5 - № НОМЕР_5, ОСОБА_6 - № НОМЕР_6, ОСОБА_7 - № НОМЕР_7 .
На підставі постанови Правління Національного банку України від 2 березня 2015 року № 150 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 2 березня 2015 року № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк", згідно з яким з 3 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію строком на 3 місяці.
Відповідно до постанови НБУ від 2 жовтня 2015 року № 664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 2 жовтня 2015 року № 181 "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації АТ "Дельта Банк" та призначено Уповноважену особу Фонду на ліквідацію банку провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича.
23 вересня 2015 року від представника тимчасової адміністрації АТ "Дельта Банк" позивачами отримано повідомлення за №№ 8821/1141, 8821/1142, 8821/1137, 8821/1140, 8821/1139, 8821/1144, 8821/1143 про визнання договорів банківського вкладу (депозиту) № 015-08501-120215 від 12 лютого 2015 року, № 033-08501-120215 від 12 лютого 2015 року, № 032-08501-120215 від 12 лютого 2015 року, № 017-08501-120215 від 12 лютого 2015 року, № 010-08501-120215 від 12 лютого 2015 року, № 013-08522-130215 від 13 лютого 2015, № 005-08502-130215 від 13 лютого 2015 року нікчемними на підставі пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року та у відповідній частині постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченої Законом № 4452-VI; для виконання Фондом відповідних зобов`язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25).
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн.
Отже, Закон № 4452-VI пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, на дату прийняття Правлінням НБУ постанови від 2 березня 2015 року № 150 "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" на депозитних рахунках позивачів знаходились суми: відповідно до платіжного доручення № 45799881 від 12 лютого 2015 року на рахунку ОСОБА_1 - 6500,00 євро, платіжного доручення № 45814159 від 12 лютого 2015 року на рахунку ОСОБА_2 - 6500,00 євро, платіжного доручення № 45814032 від 12 лютого 2015 року на рахунку ОСОБА_3 - 6500,00 євро, платіжного доручення № 45801510 від 12 лютого 2015 року на рахунку ОСОБА_4 - 6500,00 євро, виписки по угоді № 010-08501-120215 від 12 лютого 2015 року на рахунку ОСОБА_5 - 6500,00 євро, виписки по угоді № 013-08522-130215 від 13 лютого 2015 року на рахунку ОСОБА_6 - 6800,00 євро, виписки по угоді № 005-08502-130215 від 13 лютого 2015 року на рахунку ОСОБА_7 - 6500,00 євро
Разом з тим, уповноваженою особою Фонду позивачів не було включено до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів ФГВФО.
Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, називається тимчасовою адміністрацією.
Відповідно до частини другої статті 34 Закону № 4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України".
Частинами третьою, п`ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.
Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.