ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 560/919/19
адміністративне провадження № К/9901/33536/19
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: суддя-доповідач - Гусак М. Б., судді - Блажівська Н. Є., Усенко Є. А., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 року (суддя - Лабань Г.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року (судді - Смілянець Е.С., Капустинський М.М., Охрімчук І.Г.) у справі № 560/919/19 за позовом приватного підприємства "Пакт" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
УСТАНОВИЛА:
У березні 2019 року приватне підприємство "Пакт" (далі - Підприємство), звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, правонаступником якого є Головне управління ДПС у Хмельницькій області (далі - ДПС), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 грудня 2018 року №№ 0012791411, 0012801411.
Позовні вимоги мотивовані необґрунтованістю висновку фіскального органу щодо нереальності кредиторської заборгованості позивача в розмірі 2 570 908,13 грн, оскільки, на момент здійснення податкової перевірки Підприємству не було відомо про порушення щодо його контрагента за договором поставки - товариства з обмежено відповідальністю "Требл Компані", процедури банкрутства, перед яким у нього обліковувалась вказана кредиторська заборгованість. В подальшому право вимоги до Підприємства щодо такої заборгованості набуло товариство з обмеженою відповідальністю "Глорія Лайн" відповідно до договору про відступлення права вимоги, укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю "Требл Компані" до моменту його припинення як юридичної особи. Враховуючи те, що позивач не може нести відповідальності за порушення порядку ведення бухгалтерського обліку його контрагентами, обліковування ним такої кредиторської заборгованості є правомірним. У зв`язку з чим спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року, позов задоволено у повному обсязі.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оскільки, сума кредиторської заборгованості Підприємства погашена до закінчення строку позовної давності для звернення до суду з вимогами про її стягнення, тому вона не є безнадійною та не підлягає включенню до складу доходів позивача. Доводи відповідача щодо відсутності у ліквідаційному балансі товариств з обмеженою відповідальністю "Требл Компані" та "Глорія Лайн" дебіторської заборгованості позивача, на думку судів, ґрунтуються на припущеннях.
Доводи відповідача про те, що вказаний договір відступлення права вимоги є недійсним в силу статей 215, 216 ЦК України, оскільки прийняття на роботу на посаду директора Дорошенка Є.Д., який від імені товариства з обмеженою відповідальністю "Глорія Лайн" підписував цей договір, відбулося пізніше дати такого підписання, також не були взяті до уваги судами попередніх інстанцій, з урахуванням того, що факт виникнення трудових відносин, на думку судів, мав підтверджуватися наказом про прийняття на роботу та, у разі наявності, трудовою угодою, проте, дані документи податковим органом не досліджувалися. Повідомлення про прийняття на роботу є документом звітного характеру, достовірність зазначених даних в якому мала б бути підтверджена первинними документами. Також суди взяли до уваги відсутність у матеріалах справи доказів визнання недійсним/нечинним договору про відступлення права вимоги.
Доводи відповідача про те, що господарським судом Запорізької області під час розгляду справи про банкрутство не виявлено у товариства з обмеженою відповідальністю "Требл Компані" дебіторської заборгованості, а товариство з обмеженою відповідальністю "Глорія Лайн" станом на 31 грудня 2016 року не задекларувало наявність дебіторської заборгованості, також були відхилені судами попередніх інстанцій.
Так, суди вказали, що за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагентів для одержання незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.
Не погодившись із ухваленими судовими рішеннями, ДПС звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову.
Касаційну скаргу мотивовано неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Так, відповідач зазначив, що обґрунтовуючи свої висновки щодо незаконності спірних податкових повідомлень - рішень тим, що між суб`єктами господарювання існували відносини з відступлення права вимоги до позивача, суди не врахували, що на дату укладення відповідного договору товариство з обмеженою відповідальністю "Требл Компані" перебувало в стані ліквідаційної процедури, в ході якої жодних майнових активів, зокрема, дебіторської заборгованості, ліквідатором у товариства виявлено не було. В свою чергу, товариство з обмеженою відповідальністю "Глорія Лайн" у звіті про фінансові результати за 2016 рік також не вказало про наявність будь-якої дебіторської заборгованості.
Крім цього, на думку відповідача, сторони договору про відступлення права вимоги - товариства з обмеженою відповідальністю "Требл Компані" та "Глорія Лайн", не мали необхідної цивільної дієздатності на укладення та підписання такого договору, а саме: відповідно до статті 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який діяв на дату виникнення спірних правовідносин, повноваження керівника та власників підприємства - банкрута щодо розпорядження його майном припиняються з дати визнання його банкрутом; отже, відповідні повноваження керівника товариства з обмеженою відповідальністю "Требл Компані" було припинено з 17 травня 2016 року. Особа, яка підписала вказаний договір від 11 липня 2016 року від імені товариства з обмеженою відповідальністю "Глорія Лайн" - Дорошенко Є.Д., згідно з повідомленням про прийняття працівника на роботу приступив до виконання обов`язків директора товариства лише 12 липня 2016 року.
Відповідач також вказав на те, що висновки судів попередніх інстанцій про погашення позивачем зазначеної кредиторської заборгованості не підтверджено належними та допустимими доказами, враховуючи відсутність в матеріалах справи відповідних первинних документів (платіжних доручень, виписки банку тощо), які стали підставою для відображення операції з погашення заборгованості в бухгалтерському обліку Підприємства. Відтак, відповідні висновки судів, обґрунтовані лише карткою рахунку 361 "Розрахунки із покупцями та замовниками", суперечать нормам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Таким чином, на думку відповідача, враховуючи придбання позивачем продукції за договором, укладеним з товариством з обмеженою відповідальністю "Требл Компані", заборгованість за яким у розмірі 2 570 908,13 грн не погашена після закінчення строку позовної давності (безнадійна заборгованість), та, враховуючи формування податкового кредиту на всю суму операції відповідно до виписаних контрагентом податкових накладних, включаючи суму непогашеної заборгованості,
позивачем неправомірно не віднесено вказану суму заборгованості до оподатковуваного доходу та не нараховано на неї податкові зобов`язання з ПДВ за правилами, визначеними пунктом 198.5 статті 198 ПК України, з огляду на фактичне отримання позивачем частини продукції на безоплатній основі.
Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2020 року відкрито касаційне провадження.
Касаційна скарга розглядається відповідно до пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 8 лютого 2020 року. Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому він, посилаючись на доводи, аналогічні висновкам судів попередніх інстанцій, просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Переглянувши оскаржувані рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржувані судові рішення - скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що відповідно до договору поставки від 30 вересня 2015 року № 3009/1 товариство з обмеженою відповідальністю "Требл Компані" зобов`язалось поставляти позивачу, а позивач зобов`язався приймати та оплачувати продукцію (заготовки мідні для волочіння).
5 травня 2016 року господарський суд Запорізької області ухвалою у справі № 908/1073/16 порушив провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Требл Компані". У цій ухвалі суд встановив відсутність у вказаного товариства будь-якої дебіторської заборгованості.
17 травня 2016 року постановою у вказаній справі господарський суд Запорізької області визнав товариство з обмеженою відповідальністю "Требл Компані" банкрутом.
Станом на 1 липня 2016 року у позивача обліковувалась кредиторська заборгованість перед товариством з обмеженою відповідальністю "Требл Компані" внаслідок невиконання умов вказаного договору поставки, що підтверджувалося звітом позивача про фінансові результати.
11 липня 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Требл Компані" і товариство з обмеженою відповідальністю "Глорія Лайн" уклали договір № 1107/1 про відступлення права вимоги. Відповідно до умов цього договору товариство з обмеженою відповідальністю "Трел Компані" відступило, а товариство з обмеженою відповідальністю "Глорія Лайн" набуло право вимоги виконання позивачем зобов`язань, які виникли в нього відповідно до договору поставки від 30 вересня 2015 року № 3009/1.