ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 1.380.2019.001657
адміністративне провадження № К/9901/30305/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Юрченко В.П., Гімона М.М.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Концерн "Хлібпром" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними і скасування рішення та картки відмови, зобов`язання вчинити дії, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Одеської митниці Держмитслужби (правонаступник Одеської митниці ДФС) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.04.2019 (суддя Сакалош В.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2019 (головуючий суддя Улицький В.З., судді Кузьмич С.М., Шавель Р.М.),
У С Т А Н О В И В:
У квітні 2019 року Приватне акціонерне товариство "Концерн "Хлібпром" (далі - ПрАТ "Концерн "Хлібпром", Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Одеської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач), у якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення від 31.01.2019 №UA500000/2019/000220/2 про коригування митної вартості товарів; визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації від 01.02.2019 №UA500090/2019/00004; зобов`язати Одеську митницю ДФС здійснити митне оформлення товару - бразильська кава, зелена, в зернах, не смажена, для харчової промисловості, з кофеїном, "Arabica" 100%, згідно з митною декларацією від 21.01.2019 №UA500090/2019/000678.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство посилалося на протиправність зазначених рішення та картки, оскільки задекларована ним в митній декларації від 21.01.2019 №UA500090/2019/000678 митна вартість товару за основним методом (за ціною договору (контракту) на рівні 2,75 доларів США/кг на загальну суму 158ʼ 400,00 доларів США) підтверджена наданими Митниці документами, які не містять неточності чи розбіжності.
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 25.04.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2019, адміністративний позов задовольнив: визнав протиправними та скасував рішення від 31.01.2019 №UA500000/2019/000220/2 про коригування митної вартості товарів, картку відмови у прийнятті митної декларації від 01.02.2019 №UA500090/2019/00004; зобов`язав Одеську митницю ДФС здійснити митне оформлення товару - бразильська кава, зелена, в зернах, не смажена, для харчової промисловості, з кофеїном, "Arabica" 100%, згідно з даними митної декларації від 21.01.2019 №UA500090/2019/000678.
Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов, виходили з того, що Товариство в цілях митного оформлення товару подало всі документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК), які містять достовірні дані, що підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару за основним методом, тому у Митниці не було підстав для проведення коригування митної вартості товару. До такого висновку суди дійшли з врахуванням встановленої у справі обставини щодо здійснення імпортної поставки на умовах "CFR-Чорноморськ" за Правилами "Інкотермс" у редакції 2010 року, які не передбачають витрат на страхування. Натомість, доводи відповідача про наявність у документах, наданих для митного оформлення товару, розбіжностей щодо складових ціни (митної вартості) обумовлені не врахуванням факту зміни сторонами зовнішньоекономічного контракту від 25.09.2018 № 25/09 умов поставки (з базису "CIF-Чорноморськ" на базис "CFR-Чорноморськ") в додатковій угоді від 06.12.2018 до контракту, що не призвело до зміни ціни контракту.
Митниця подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.04.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2019, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема частин другої-четвертої статті 53, частин четвертої та п`ятої статті 58, частин першої та четвертої статті 337 МК. Відповідач вказує на те, що судами не враховано результатів аналізу баз даних ЄАІС ДФС, згідно з якими митна вартість подібних товарів, митне оформлення яких закінчено, є більшою, ніж заявлена позивачем. Також відповідач стверджує, що зміна умов поставки за контрактом на базис "CFR-Чорноморськ", за змістом якого відповідно до Правил "Інкотермс" виключається обов`язкове страхування, повинна була спричинити і збільшення ціни контракту. Ця обставина, а також те, що комерційна пропозиція та прайс-лист, які позивач надав для підтвердження ціни контракту, були видані на умовах поставки "CIF-Чорноморськ", виключали можливість перевірити числове значення заявленої позивачем митної вартості відповідно до частини першої статті 54 МК. Відповідач також посилається на те, що суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов в частині вимог про зобов`язання відповідача здійснити митне оформлення товару згідно з даними митної декларації від 21.01.2019 №UA500090/2019/000678, фактично перебрали на себе функцію митного органу та самостійно визначили митну вартість товару, що протирічить вимогам діючого законодавства. При цьому судами не враховано, що митне оформлення товару завершене випуском у вільний обіг у зв`язку зі сплатою позивачем відповідних митних платежів.
Крім того, відповідач наголошує на порушенні судом першої інстанції норм процесуального права, що було залишено судом апеляційної інстанції поза увагою. Так, відповідач вказує, що в порушення вимог статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд першої інстанції позбавив його права на подання відзиву на позов, оскільки встановлений ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10.04.2019 строк для подання такого відзиву завершувався 08.05.2019, тоді як судове засідання було призначене на 25.04.2019. Також Митниця посилається на те, що суд першої інстанції порушив частину шосту статті 12, частину третю статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки помилково відніс цю справу до категорії справ незначної складності та здійснив її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження. Задоволення позову є підставою для звернення позивача до Митниці із заявою про надання висновку про повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів у сумі 232ʼ 089,79 грн (різниця митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів, яку було сплачено Товариством як фінансову гарантію для випуску товарів у вільний обіг). Такі обставини, як вважає відповідач, свідчили про необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення як безпідставну.
Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ʼʼПро внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справʼʼ від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Суди попередніх інстанцій встановили, що між ПрАТ "Концерн "Хлібпром" (покупець) та фірмою "COOPERATIVА DOS CAFEICULTORES E AGROPECUARISTAS DE IBIRACI LTDA" (Республіка Бразилія) (продавець) був укладений контракт купівлі-продажу від 25.09.2018 № 25/09. Відповідно до пункту 1.1. контракту продавець продає, а покупець купує зелену каву в зернах. Детальний опис товару визначається цим контрактом та специфікаціями до нього. Відповідно до положень пункту 3.1. контракта поставка товару здійснюється на умовах "CIF- Чорноморськ" (відповідно до Правил "Iнкртермс" в редакції 2010 року). Якщо в специфікації до цього контракту сторони погодять інші умови поставки, тоді партія товару поставляється на умовах, вказаних в специфікації.
Додатковою угодою від 06.12.2018 пункт 2 у специфікаціях №№ 1, 2, 3, 4 від 16.10.2018 до контракту 25.09.2018 № 25/09. викладено в такій редакції: "У зв`язку із введенням воєнного стану в Одеській області (Україна), поставка товару здійснюється на умовах "CFR-Чорноморськ" (відповідно до Правил "INCOTERMS" в редакції 2010 року) для подальшої поставки в Україну, з відвантаженням у грудні 2018 року.".
Представник позивача - декларант ПрАТ "Іллічівськзовніштранс" 21.01.2019 подав до Одеської митниці ДФС електронну митну декларацію №UA500090/2019/000678 для митного оформлення товару, в якій митна вартість товару визначена із застосуванням основного методу, - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а саме: бразильська кава, зелена, в зернах, не смажена, для харчової промисловості, з кофеїном, "Arabica" 100%, в кількості 57 600 кг за ціною 2.75 доларів США/кг на загальну суму 158ʼ 400,00 доларів США.
На підтвердження задекларованої митної вартості декларантом були надані копії документів, передбачених частиною другою статті 53 МК, а саме: контракт купівлі-продажу №25/09 від 25.09.2018; додаткова угода від 16.10.2018 до контракту купівлі-продажу №25/09 від 25.09.2018; специфікації №№ 1,2,3,4 від 16.10.2018 до контракту купівлі-продажу від 25.09.2018 №25/09, згідно з якими митна вартість становить 2,75 доларів США/кг; додаткова угода від 06.12.2018 до контракту купівлі-продажу від 25.09.2018 № 25/09 про зміну умов поставки на "CFR-Чорноморськ"; інвойс від 27.11.2018 №018/2018, в якому ціна товару вказана як 2,75 доларів США/кг; платіжні доручення в іноземній валюті від 27.11.2018 №№56, 57, 58, 59 про сплату вартості товару, визначену за вказаною ціною; лист фірми-постачальника від 20.11.2018 про формування експортної ціни товару з урахуванням біржових котирувань на цей вид товару.
За результатами дослідження поданих до митного оформлення документів Одеською митницею ДФС прийнято рішення від 31.01.2019 № UA 500000/2019/000220/2 про коригування митної вартості товарів за другорядним методом (резервним) та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 01.02.2019 № UA500090/2019/00004.
Підставою для прийняття вищезазначених актів індивідуальної дії послугувало те, що відповідно до пункту 3.1 контракту від 25.09.2018 №25/09 поставка повинна здійснюватися на умовах "CIF-Чорноморськ", тоді як в інвойсі умови поставки вказані як "CFR-Чорноморськ". Зазначені умови поставки визначають різні складові, що входять до ціни товару, проте змін до встановленої згідно із специфікаціями до контракту ціни не відбулось, комерційна пропозиція, прайс-лист також видані відповідно до умов поставки за базисом "CIF". Такі ж умови поставки зазначені в специфікаціях №№1,2,3,4 до контракту. На умовах поставки за базисом "CIF" продавець зобов`язаний забезпечити морське страхування для усунення ризиків загибелі або пошкодження товару при перевезенні. Продавець укладає договір страхування і сплачує страховий внесок. Проте, документів про страхування товару декларант не надав.
З метою випуску товарів у вільний обіг позивач сплатив до бюджету митні платежі, визначені у зв`язку із коригуванням митної вартості, в загальній сумі 232ʼ 089,79 грн.
За правилами частини першої статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Відповідно до частини третьої статті 53 МК у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено у цій нормі.
Частиною першою статті 54 МК встановлено, що контроль за правильністю визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з положеннями статті 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частини перша - третя цієї статті).
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (частина друга статті 58 МК).
Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Водночас, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 МК документів. Не надання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.