ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 807/1328/17
провадження № К/9901/51292/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Кравчука В.М., розглянувши в порядку письмового провадження в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України, треті особи - управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міської ради, Закарпатська обласна державна адміністрація, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, про визнання неправомірним та скасування наказу, за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у складі колегії суддів: Дору Ю.О., Маєцької Н.Д., Плеханової З.Б. від 11 січня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Затолочного В.С., Бруновської Н.В., Матковської З.М. від 26 квітня 2018 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства соціальної політики України, треті особи - управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міської ради, Закарпатська обласна державна адміністрація, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, про визнання неправомірним та скасування наказу, в якому просив:
- визнати неправомірним рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України, що міститься у протоколі № 95 від 29 лютого 2016 року про визнання безпідставною видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 ОСОБА_1 ;
- скасувати рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України, що міститься у протоколі № 95 від 29 лютого 2016 року про визнання безпідставною видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2018 року, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України, що міститься у протоколі № 95 від 29 лютого 2016 року про визнання безпідставною видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 ОСОБА_1 .
3. Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що зібраними по справі доказами підтверджено, що позивач виконував службові обов`язки по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 30-ти кілометровій зоні саме при військовій частині 43187 як прикомандирований до неї.
Посилання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на кримінальне провадження № 12016060020005088, яке порушене за фактом підроблення документів не взято до уваги, оскільки відкриття кримінального провадження не є беззаперечним доказом надання позивачем підроблених документів та суперечить статті 62 Конституції України, якою встановлено принцип презумпції невинуватості особи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області звернулося із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 січня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до військового квитка, ОСОБА_1 у період з 15 жовтня 1987 року по 20 березня 1988 року виконував урядове завдання по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в тридцяти кілометровій зоні та отримав дозу радіації 4,538 Бар при військовій частині 43187.
Відповідно довідки військовою частиною 43187 від 2 березня 1988 року № 758 ОСОБА_1 у період з 15 жовтня 1987 року по 20 березня 1988 року виконував службові обов`язки по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС в тридцяти кілометровій зоні при військовій частині 43187 та отримав дозу радіації - 4,538 бар.
Згідно довідки військової частини 18876 від 28 березня 1994 року № 108 позивач у період з 20 жовтня 1987 року по 20 листопада 1987 року виконував спецзавдання в промзоні на Чорнобильській АЕС по укладці кабельної мережі і мережі зв`язку м. Припять.
Відповідно до архівної довідки управління хімічних військ Прикарпатського військового округу від 9 серпня 1993 року № 24/18292, ОСОБА_1 у складі військової частини 43187 виконував задачі по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження з 15 жовтня 1987 року по 20 березня 1988 року.
Відповідно до експертного заключення Вінницької регіональної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань та інвалідності з роботами по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та їх професійного характеру від 2 липня 1992 року № 734, ОСОБА_1 встановлено діагноз захворювання, що пов`язане з виконанням обов`язку військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
5 липня 1994 року ОСОБА_1 видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1) серії А за № НОМЕР_3.
10 липня 2002 року, позивачеві було видане посвідчення серії НОМЕР_1, відповідно до якого, останній є інвалідом 2-ї групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.
Департамент соціального захисту населення Закарпатської обласної держаної адміністрації листом від 27 лютого 2015 року №150/1/04.1-09 підтверджено правомірність встановлення ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Рішенням комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС від 30 березня 2016 року, оформленого протоколом № 96 вирішено: "на підставі пред`явлених документів визнати безпідставною видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 ОСОБА_1 не підтверджено факт виконання робіт у зоні відчуження. Посвідчення підлягає вилученню з повідомленням місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування".
6. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що факт виконання позивачем робіт у зоні відчуження за пред`явленими до суду доказами Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області вважає непідтвердженим, оскільки при ухваленні рішень суди попередніх інстанцій врахували докази пред`явлені позивачем, які є підробленими.
Відповідно до архівної довідки Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України від 2 жовтня 2014 року № 11136/05.02, підтвердити участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській ЧАЕС позивача за період з 15 жовтня 1987 року по 20 березня 1988 року у складі військової частини 43187 не має можливості, так як в перевірених журналах обліку доз опромінення особового складу в/ч 43187 за вищевказаний період та наказах командира в/ч 43187 за період з 5 грудня 1987 року по 31 грудня 1987 року позивач не значиться. Накази командира в/ч 43187 по стройовій частині та виїздам за період з 1 січня 1987 року по 4 грудня 1987 року вилучені в частині Головною військовою прокуратурою м. Москви в жовтні 1989 року.
Відповідно до архівної довідки Львівського територіального архівного відділу галузевого Державного архіву Міністерства оборони України від 16 листопада 2015 року № 179-2/1745 в наказах командира військової частини 96267 за період з 26 серпня 1987 року по 1 травня 1988 року вибуття у відрядження у військову частину 43187 в тому числі на ліквідацію аварії на Чорнобильській АЕС, ОСОБА_1 не відображено. Натомість, міститься інформація про направлення позивача у відрядження з військової частини 96267 у м. Житомир з 27 по 30 листопада 1987 року, у м. Новоград-Волинський з 12 по 16 січня 1988 року, у м. Львів з 28 по 30 січня 1988 року та на навчанні з 29 лютого 1988 року по 6 березня 1988 року.
По факту підроблення документів, а саме: довідки військової частини 8878 від 28 березня 1994 року № 108 та архівної довідки Прикарпатського військового округу Управління хімічних військ № 24/18292 від 9 серпня 1993 року виданих на ім`я ОСОБА_1 проводяться слідчі дії по встановленню всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення.
8. Представником позивача Мельником П.П. подано відзив на касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 січня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року, в якому він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Відповідно до статті 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.