ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 805/1819/18-а
адміністративне провадження № К/9901/26410/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів - Мороз Л.Л., Стеценка С.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду 23.06.2020 (суддя Шинкарьова І.В.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду 08.09.2020 (колегія суддів: Компанієць І.Д., Гайдар А.В., Сіваченко І.В.) у справі №805/1819/18-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення штрафу,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним дії Головного управління Держпраці у Донецькій області, скасувати постанову від 13 лютого 2018 року, якою на позивача на підставі абзацу 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, накладено штраф у розмірі 186150 гривень, закрити справу про накладення штрафу.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року, в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2019 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
В березні 2020 року позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року, за нововиявленими обставинами.
Заява обґрунтована тим, що постановою КМУ від 21 серпня 2019 року № 823 затверджено новий "Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю", яким визначено, що у разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи притягнення об`єкта відвідування до відповідальності не вживаються. Вказує, що на час подання заяви позивач вже не є фізичною особою підприємцем, тому, вважає, що щодо нього, як фізичної особи повинна застосовуватись частина перша статі 58 Конституції України, а відтак відсутні підстави для притягнення до відповідальності за аб. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року, відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року по адміністративній справі №805/1819/18-а.
Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що викладені в заяві обставини не є нововиявленими в розумінні КАС України.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить їх скасувати та направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами не вірно застосовано норми процесуального права та не визнано наведені позивачем обставини як нововиявлені. Вказує, що суди допустили помилки при розгляді його адміністративного позову та помилково відмовили в задоволенні позову, оскільки, на думку позивача, індексація заробітної плати не є мінімальною державною гарантією в оплаті праці, що є підставою для відступлення від висновку застосування норми права у подібних правовідносинах. Також однією з підстав касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду у справі № 227/2918/19. Решта доводів касаційної скарги зводяться до викладу підстав обґрунтування заяви про перегляд за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Верховного Суду від 19.10.2020 відкрито касаційне провадження.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів дійшла до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства.
Стаття 361 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень.
Відповідно до частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
З аналізу наведеної статті вбачається, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.
До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.
Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: