ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 905/6165/13
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Мачульський Г.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства юстиції України на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 у справі № 905/6165/13
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго"
про стягнення 111 325 250, 06 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Донецької області від 05.11.2019 у даній справі частково задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго", стягнуто з відповідача на користь позивача 93457164,69 грн основного боргу, 2178905,31 грн пені, 2171512,33 грн штрафу, 2986903,17 грн 3% річних, 213,09 грн інфляційних втрат та 68585,35 грн судового збору, внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору про закупівлю природного газу №2БО-2012 від 20.01.2012 в частині оплати спожитого останнім природного газу, який використовується для виробництва теплової енергії.
На виконання рішення від 05.11.2013 у даній справі 19.11.2013 господарським судом видано відповідний наказ.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.01.2014 вказане рішення залишено без змін.
25.01.2014 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №41686431 про стягнення з Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" основного боргу в сумі 93457164,69 грн, пені 2178905,31 грн, штрафу 2171512,33 грн, 3% річних 2986903,17 грн, інфляційних втрат 213,09 грн, судового збору 68585,35 грн, а також постанову про арешт майна боржника.
На підставі ухвали Господарського суду Донецької області від 24.02.2014 виконання рішення господарського суду Донецької області від 05.11.2013 у справі №905/6165/13 відстрочено строком на один рік. 01.10.2015 відстрочено виконання вказаного вище рішення на 6 місяців, а саме, до 01.04.2016, про що господарським судом постановлено відповідну ухвалу. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 14.04.2016 відстрочено виконання рішення у даній справі до 31.12.2016 включно.
У лютому 2020 року боржник звернувся до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з заявою про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі п. 10 ч. 1 ст. 34, п. 6 ст. 35, п. 4 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження", з урахуванням обставини включення його у Реєстр теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, згідно з наказом № 237 від 08.09.2011 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. У поданій заяві боржник просив зупинити вчинення будь-яких виконавчих дій з примусового виконання наказу №905/6165/13 від 19.11.2013 господарського суду Донецької області в рамках виконавчого провадження №41686431 до моменту виключення Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго із вказаного реєстру, а також зняти всі арешти, накладені на майно боржника, у тому числі, на кошти на рахунках у банках та інших фінансових установах.
Оскільки зазначену заяву державний виконавець залишив без задоволення, боржник подав до господарського суду скаргу, в якій просив суд: визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка В.А. щодо не зупинення вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням №41686431; зобов`язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка В.А. усунути порушення (поновити порушене право боржника) - винести постанову про зупинення вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням №41686431.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 18.03.2020 (суддя Паляниця Ю.О.) в задоволенні скарги Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка В.А. щодо не зупинення вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням №41686431 відмовлено.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що у даному випадку підстави для зупинення вчинення виконавчих дій відсутні, оскільки обставина відстрочення виконання рішення суду у даній справі унеможливлює застосування механізму, передбаченого статтею 34 Закону України "Про виконавче провадження" з огляду на пряму вказівку про це в пункті 10 частини 1 статті 34 цього Закону.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 (судді Шевель О.В., Крестьянінов О.О., Фоміна В.О.) ухвалу місцевого суду скасовано, ухвалено нове рішення, яким скаргу Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка В.А. задоволено частково; визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка В.А. щодо не зупинення вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням №41686431 в частині стягнення основного боргу в сумі 93457164,69 грн, пені 2178905,31 грн, штрафу 2171512,33 грн, 3% річних 2986903,17 грн, інфляційних втрат 213,09 грн та зобов`язано зазначеного державного виконавця зупинити вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням №41686431 в частині стягнення вищевказаних грошових коштів.
В частині зупинення вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням №41686431 щодо стягнення 68585,35 грн. судового збору - в задоволенні скарги відмовлено, оскільки судові витрати не є складовою заборгованості, що підлягає врегулюванню, а стягнення суми судового збору не підпадає під дію норм Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (далі - Закон №1730-VIII). Також, суд зазначив, що включення боржника до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за Законом №1730-VIII, не є підставою зупинення виконавчого провадження у частині стягнення з боржника судових витрат. Відтак, суд дійшов висновку, що в результаті зупинення вчинення виконавчих дій у частині стягнення суми судового збору порушуються права стягувача на отримання належних йому за рішенням суду коштів (судовий збір).
Не погоджуючись з постановою апеляційного суду, Міністерство юстиції України звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а ухвалу місцевого суду залишити в силі.
За доводами скаржника апеляційним судом зроблено помилкові висновки стосовно неправомірності бездіяльності держаного виконавця, вважає, що обставини, на які боржник посилається в обґрунтування своїх вимог не свідчать про порушення виконавцем будь-яких приписів чинного законодавства.
Так, скаржник вважає, що у даному випадку виконавче провадження не може бути зупинене на підставі пункту 10 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки виконання рішення у даній справі відстрочено ухвалою суду.
Позивач подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому також зазначає про помилковість висновків апеляційного суду щодо наявності підстав для зупинення виконавчого провадження зі стягнення боргу у даній справі.
Відповідач, у свою чергу, заперечує проти скасування постанови апеляційного суду, вважає її законною та обґрунтованою, та такою, що ухвалена з урахуванням усталеної практики Верховного Суду з порушеного у скарзі питання.
Переглянувши в касаційному порядку оскаржену постанову апеляційного суду, а також ухвалу місцевого суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Як встановлено судами обох інстанцій, приписами пункту 10 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" передбачена необхідність зупинення виконавцем вчинення виконавчих дій у разі включення підприємства боржника до Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).
В частині 4 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" міститься положення, в силу якого виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини 1 цієї статті, зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду.
Судами обох інстанцій встановлено, що згідно з наказом №237 від 08.09.2017 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України боржника включено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії суб`єктів господарювання.
Однак щодо питання про наявність або відсутність у зв`язку з цією обставиною підстав для застосування частини 4 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" та зупинення виконавчого провадження дійшли протилежних висновків.
Вважаючи, що наявність раніше постановлених ухвал суду про відстрочення виконання судового рішення у даній справі належить до зазначених у вказаному застереженні випадків, коли зупинення провадження не допускається, місцевий господарський суд дійшов висновку про безпідставність скарги відповідача.