П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 4819/49/19
Провадження № 13-76зво20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого Князєва В. С.,
судді - доповідача Антонюк Н. О.,
суддів Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Сімоненко В. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
за участю секретаря судового засідання Пустової Н. О.,
учасники судового провадження:
прокурор - Антонець О. В.;
особа, яка подала заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами - ОСОБА_1,
розглянула у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 25 жовтня 2019 року за виключними обставинами і
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 25 червня 2019 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених службових осіб Херсонської місцевої прокуратури, яка полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР).
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав на неї апеляційну скаргу.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 18 липня 2019 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 25 червня 2019 року. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, Херсонський апеляційний суд вказав, що за змістом ч. 3 ст. 309 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) серед переліку ухвал слідчого судді, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування, відсутня ухвала слідчого судді про відмову в задоволенні скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР. На підставі зазначеного апеляційний суд дійшов висновку, що така ухвала не може бути предметом апеляційного перегляду.
Вважаючи ухвалу апеляційного суду необґрунтованою, ОСОБА_1 оскаржив її у касаційному порядку.
Ухвалою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (далі - ККС) від 25 жовтня 2019 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 18 липня 2019 року. ККС послався на ч. 3 ст. 307 КПК, зауваживши, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена.
Короткий зміст вимог, наведених у заяві, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У своїй заяві ОСОБА_1 просить: переглянути за виключними обставинами ухвалу ККС від 25 жовтня 2019 року, якою відмовлено у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 18 липня 2019 року, і скасувати її; постановити ухвалу про відкриття касаційного провадження.
Виключною обставиною ОСОБА_1 вважає Рішення Другого сенату Конституційного Суду України (далі - КСУ) від 17 червня 2020 року № 4-р (ІІ)/2020, ухвалене за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 309 КПК.
На думку заявника, ухвала суду апеляційної інстанції порушує його конституційне право на апеляційний перегляд справи, гарантоване п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України. ОСОБА_1 вважає, що оскільки вперше неконституційна норма ч. 3 ст. 307 КПК застосована в ухвалі ККС від 25 жовтня 2019 року, то цю ухвалу слід переглянути за виключними обставинами.
Рух справи за заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами та підстави її розгляду Великою Палатою Верховного Суду
Ухвалою ККС від 03 вересня 2020 року заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали ККС від 25 жовтня 2019 року за виключними обставинами передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду (далі - ВП ВС).
Ухвалою судді ВП ВС від 10 вересня 2020 року відкрито провадження за цією заявою за виключними обставинами та призначено судовий розгляд.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні ОСОБА_1 просив задовольнити подану ним заяву. Крім цього заявник додатково надав письмові та усні пояснення, в яких навів власне розуміння щодо кола учасників кримінального провадження, відповідно до норм КПК, статусу слідчого судді, можливості перегляду ухвал слідчого судді за виключними обставинами. Серед іншого заявник висловив свою думку про те, що КПК не пов`язує перегляд судового рішення за виключними обставинами із особою, за зверненням якої визнано неконституційним закон, правовий акт чи їх окремі положення.
Прокурор просила відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1, зазначивши, що перегляду за виключними обставинами підлягають не всі судові рішення, а лише ті, якими закінчується розгляд справи по суті, тобто вирок та ухвала про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Прокурор вважає, що нормами КПК не передбачено можливості перегляду за виключним обставинами ухвал слідчих суддів. Крім цього, підставою перегляду рішення за виключними обставинами є встановлена КСУ саме за зверненням особи неконституційність закону, застосованого судом при вирішенні її справи. На думку прокурора, право на подачу заяви про перегляд рішення за виключними обставинами мають учасники судового провадження, серед яких немає заявника.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, з`ясувавши думку учасників судового провадження, ВП ВС дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 з огляду на таке.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 459 КПК виключною обставиною визнається встановлена КСУ неконституційність, конституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи.
ВП ВС відкрито провадження за виключними обставинами, а, отже, суд вважає, що заявник може звернутися із заявою про перегляд за виключними обставинами ухвали слідчого судді незважаючи на те, що рішення КСУ ухвалено не за його конституційною скаргою.
Згідно з резолютивною частиною Рішення Другого сенату КСУ від 17 червня 2020 року № 4-р (ІІ)/2020, ухваленого за конституційною скаргою ОСОБА_2, визнано неконституційними та такими, що втрачають чинність з дня ухвалення КСУ цього рішення положення ч. 3 ст. 307 КПК щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення.