У Х В А Л А
19 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 752/5191/16-а
Провадження № 11-385за20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 24 листопада 2017 року, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року та ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 752/5191/16-а за позовом ОСОБА_1 до Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі -УПФУ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії та
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до УПФУ, у якому просив:
-визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення виплати довічного утримання з 16 465 грн 33 коп. до 14 463 грн 67 коп.;
- зобов`язати відповідача виплатити позивачу одноразово 32 772 грн 30 коп. за період з 01 січня 2015 року по 01 квітня 2016 року по 2184 грн 82 коп. щомісячно невиплачених сум;
- зобов`язати відповідача з 01 квітня 2016 року виплачувати позивачу довічне утримання у розмірі 16 465 грн 33 коп.
Позивач також просив зобов`язати відповідача надати звіт про виконання судового рішення у місячний строк з моменту набрання ним законної сили.
Голосіївський районний суд міста Києва постановою від 24 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року, в задоволенні позову відмовив.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 10 вересня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 24 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року - без змін.
Ухвалою від 13 жовтня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою позивача на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 24 листопада 2017 року, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року та постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року на підставі пункту 3 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Не погодившись із указаними судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду з касаційною скаргою.
Разом із цим у КАС України чітко визначено випадки, у яких перегляд судових рішень (залежно від категорії справи) здійснює саме Велика Палата Верховного Суду, а також підстави такого перегляду в окремих випадках.
Так, відповідно до частини третьої статті 292 КАС України Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
Згідно із частиною четвертою статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду може переглядати в апеляційному порядку виключно судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним лише як судом першої інстанції в зазначених вище справах.