1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2020 року

м. Київ

Справа №234/18377/17

Провадження № 51-2668км20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Мазура М. В.,

суддів Єремейчука С. В., Чистика А. О.,

за участю

секретаря судового засідання Миколюка Я. О.,

прокурора Титаренка Ю. О.,

засуджених ОСОБА_1 в режимі відеоконференції,

ОСОБА_2 ,

захисника Подлуцького А. М. в режимі відеоконференції

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх захисників - адвокатів Боброва С. В. та Подлуцького А. М. на вирок Краматорського міського суду Донецької області від 09 грудня 2019 року та ухвалу Донецького апеляційного суду від 14 травня 2020 року у кримінальному провадженні № 12017050390002873 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Краматорську Донецької області, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

ОСОБА_2 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Зачатівка Волноваського району Донецької області, раніше судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Краматорського міського суду Донецької області від 09 грудня 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, та кожному з них призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.

Згідно з встановленими судом першої інстанції обставинами, 09 жовтня 2017 року близько 20 год. 30 хв. ОСОБА_1 разом зі своїми знайомими ОСОБА_3 , стосовно якого кримінальне провадження закрито у зв`язку зі смертю останнього, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 знаходився за місцем свого проживання, а саме в АДРЕСА_1, де вони разом вживали спиртні напої. В ході вживання спиртних напоїв між ОСОБА_4 з одного боку та ОСОБА_3, ОСОБА_2 і ОСОБА_1 з іншого, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків виникла сварка, в ході якої у ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на спричинення смерті ОСОБА_4 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 за попередньою змовою в групі осіб з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_4 наніс останньому два удари ліктем правої руки в область обличчя, від чого ОСОБА_4 впав на підлогу на спину. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, підійшли до лежачого на підлозі ОСОБА_4, де ОСОБА_3 та ОСОБА_1 нанесли не менш ніж чотири удари взутими у взуття ногами в область життєво важливих органів, а саме обличчя та голови, а ОСОБА_2 став стрибати ногами, взутими у взуття, на тілі та шиї останнього, а саме не менш одного разу на шию та не менше двох-чотирьох разів на грудну клітину.

В результаті умисних противоправних дій ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1, потерпілому ОСОБА_4 були завдані тяжкі тілесні ушкодження, які є небезпечні для життя в момент заподіяння наступні тілесні ушкодження, в результаті чого настала смерть потерпілого ОСОБА_4 .

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 14 травня 2020 року зазначений вирок місцевого суду залишений без змін.

Вимоги касаційних скарг і доводи осіб, які їх подали

У касаційній скарзі з численними доповненнями засуджений ОСОБА_1 порушує питання про скасування судових рішень та призначення нового розгляду в суді нижчої інстанції.

Касаційна скарга з доповненнями мотивована тим, що суди прийшли невірного висновку про те, що засуджений є винуватим у вбивстві потерпілого, оскільки засуджений в момент побиття потерпілого ОСОБА_3 був у стані сильного алкогольного сп`яніння і спав. Зазначається, що в діях засудженого є склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України, оскільки він допомагав ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ховати тіло потерпілого. Вказується, що показання на слідчому експерименті давав під тиском працівників поліції внаслідок застосування не дозволених методів досудового слідства, що суд першої інстанції не дав належну оцінку передсмертній записці ОСОБА_5, яка не конкретизує обставини злочину, а тому не є доказом вчинення ним вбивства у співучасті з ОСОБА_5, не звернув суд уваги і на розбіжності у місці виявлення записки ОСОБА_5 , більше того експертиза записки проведена не була, а тому її автора не встановлено. Зазначається, що поза увагою суду першої інстанції залишились і суперечності у показаннях свідка ОСОБА_6 щодо телефону, який вона нібито прийшла забрати, а також у свідка ОСОБА_6 не з`ясовано локалізацію тілесних ушкоджень на тілі потерпілого, якого вона бачила побитим. Крім того, суд не провів експертизу телефонних розмов ОСОБА_5, які б підтвердили обізнаність його матері у вчиненому злочині та не врахував суд і той факт, що свідок ОСОБА_5 мовчала про злочин до вчинення її сином самогубства. Вказується і на непроведення експертизи речей ОСОБА_1 для виявлення слідів крові потерпілого. Посилається засуджений також на те, що суд першої інстанції не врахував і розбіжності у доказах щодо кількості нанесених ударів і кількості виявлених тілесних ушкоджень в області шиї.

Засуджений ОСОБА_2 у касаційній скарзі порушує питання про скасування судових рішень та призначення нового розгляду в суді нижчої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 наніс кілька ударів потерпілому під примусом ОСОБА_3, і ці удари не могли призвести до смерті потерпілого, оскільки засуджений фактично імітував завдання ударів. Вказується на неврахування судом його показань, що судами односторонньо розглянуто провадження, безпідставно відмовлено у проведенні експертизи передсмертної записки ОСОБА_3 та не допитано свідка ОСОБА_7 . Залишено поза увагою те, що свідок ОСОБА_6 змінювала свої показання щодо того, де вона знайшла передсмертну записку свого сина. Зазначається, що в діях ОСОБА_2 може бути склад злочину, передбаченого ст. 121 КК України, а не ст. 115 КК України.

Крім того у касаційних скаргах засуджених порушується питання про зарахування у строк покарання строку попереднього ув`язнення, з розрахунку один день за два.

У касаційній скарзі захисник Подлуцький А. М. в інтересах засудженого ОСОБА_2 порушує питання про скасування судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що кримінальне провадження розглянуто без участі потерпілої і вона належним чином не повідомлена про розгляд справи, що судами безпідставно відмовлено у проведенні почеркознавчої експертизи та допиті свідка ОСОБА_8, що судом не взято до уваги показання засудженого ОСОБА_2, що в діях останнього відсутній склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 115 КК України, що ніяких даних про те, що була попередня змова, в матеріалах провадження не міститься і судом не встановлено.

У касаційній скарзі захисник Бобров С. В. в інтересах засудженого ОСОБА_1 порушує питання про скасування судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не дав оцінки помилці у висновку експерта №11, в якому підозрюваним зазначений " ОСОБА_9 ", який не є учасником цього провадження, і не допитав експерта для усунення технічної помилки, також судом першої інстанції не допитано потерпілу ОСОБА_10 з приводу того, як поводився її син у стані сп`яніння, чи відомі їй обставини злочину та яке покарання слід призначити обвинуваченим. Вказується, що судами не надано належної оцінки показанням свідка ОСОБА_6, яка стверджувала, що її син ОСОБА_3 не міг бити потерпілого ліктями рук, оскільки на руці у нього був гіпс; що судами не надано належної оцінки і показанням ОСОБА_11, відповідно до яких він спав у стані сильного алкогольного сп`яніння і не бив потерпілого, крім того, згідно його показанням на слідчому експерименті, кожний наніс потерпілому не менш ніж по три удари в шию, що суперечить висновку СМЕ. Стверджується, що суд першої інстанції не з`ясував, які тілесні пошкодження могли утворитись від ударів ногами ОСОБА_11 взутими у тапки. Крім того залишено поза увагу і доводи щодо недозволених методів досудового слідства.

У запереченнях на касаційні скарги прокурор вказує на законність та обґрунтованість постановлених судових рішень, зазначається, що судом першої інстанції належним чином досліджено всі обставини кримінального провадження та надано належну оцінку доказам у справі, а тому касаційні скарги сторони захисту є безпідставними.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор не підтримав касаційні скарги як засуджених, так і захисників, вважав їх обґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.

Мотиви Суду

Положеннями ст. 438 КПК України визначено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями 412-414 КПК.

З огляду на вимоги ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Отже, суд касаційної інстанції позбавлений можливості досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, однак при цьому до його компетенції входить перевірка правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.


................
Перейти до повного тексту