Постанова
Іменем України
23 листопада 2020 року
місто Київ
справа № 227/2272/18
провадження № 61-3601св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Добропільська районна державна адміністрація як орган опіки та піклування,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 17 жовтня 2018 року у складі судді Левченка А. М. та постанову Донецького апеляційного суду від 09 січня 2019 року у складі колегії суддів: Соломахи Л. І., Канурної О. Д., Мальованого Ю. М.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 у червні 2018 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення його батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач обґрунтовувала заявлені вимоги тим, що перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 . Вони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначила, що в кінці 2015 року ОСОБА_2 фактично залишив сім`ю, а 19 грудня 2016 року шлюб між ними розірвано.
Стверджувала, що з моменту припинення шлюбних відносин відповідач будь-якого зв`язку з дитиною не підтримує, дитину не відвідує, її життям, фізичним та духовним розвитком не цікавиться, матеріальної допомоги на утримання сина не надає, має заборгованість зі сплати аліментів за період з 2016 року станом на 31 травня 2018 року у розмірі 27 132, 21 грн, тобто від виконання своїх батьківських обов`язків з виховання сина відповідач протягом тривалого періоду часу ухиляється.
Стислий виклад позиції інших учасників справи
Відповідач у судовому засіданні зазначив, що хоча він проживає окремо, має іншу сім`ю, але проти позбавлення його батьківських прав стосовно свого сина заперечує.
Добропільська районна державна адміністрація як орган опіки та піклування не підтримала позовні вимоги, надала до суду висновок про недоцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 17 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного суду від 09 січня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Попереджено ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання дитини ОСОБА_3, поклавши на орган опіки та піклування Добропільської районної державної адміністрації контроль за виконанням ним своїх батьківських обов`язків.
Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, обґрунтовувалося тим, що позбавлення батьківських прав є виключним та надзвичайним заходом впливу на недобросовісних батьків. Враховуючи характер такого заходу, його не можна застосовувати тоді, коли це не викликано нагальною необхідністю.
Судами не встановлено, що позбавлення відповідача батьківських прав необхідне в найкращих інтересах дитини. Відповідач не є особою, яка злісно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, заходи впливу до відповідача не вживалися. Невиконання батьківських обов`язків не може ототожнюватися з ухиленням від їх виконання. Суд першої інстанції вважав необхідним, виключно в інтересах дитини, надати можливість батькові та синові налагодити їх родинні стосунки, як на теперішній час, так і на майбутнє.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду засобами поштового зв`язку у лютому 2019 року, ОСОБА_1 просить скасувати рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 17 жовтня 2018 року та постанову Донецького апеляційного суду від 09 січня 2019 року, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що невиконання батьківських обов`язків відповідачем зумовлено не лише відсутністю надання матеріальної допомоги дитині, а й безпосередньо ставленням батька до дитини, що знайшло прояв у його бездіяльності. Заявник на обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що факти відсутності батька у житті дитини й невиконання ним батьківських обов`язків у повній мірі підтверджені як письмовими доказами, так і показаннями свідків у справі, а оскаржувані судові рішення про відмову у задоволенні позову про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 порушують інтереси дитини.
До касаційної скарги додані нові докази, які не досліджувались судами першої та апеляційної інстанцій, зокрема, лист Добропільської районної державної адміністрації від 19 грудня 2019 року № 03/01-33/1623/19.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що касаційна скарга у справі, що переглядається, подана у лютому 2019 року, вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-IX.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги та матеріали цивільної справи, за результатами чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 09 серпня 2014 року до 30 грудня 2016 року перебували у шлюбі, який розірвано рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 19 грудня 2016 року у справі № 227/4406/16-ц, яке набрало законної сили 30 грудня 2016 року.
Сторони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після припинення шлюбних відносин син сторін ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишився проживати з матір`ю ОСОБА_1 та знаходиться на її утриманні і вихованні.
Згідно з актами обстеження житлово-побутового стану від 16 травня 2018 року, складеними депутатом Білозерської міської ради за участю трьох сусідів, ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1, разом з матір`ю ОСОБА_4 та сином ОСОБА_5, побутові умови проживання відповідають санітарним нормам. Відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, за зазначеною адресою не проживає, участі у вихованні дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 , не бере.
Відповідно до довідки Нововодянської сільської ради Добропільського району Донецької області від 25 червня 2018 року № 01-20/262 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов проживання сім`ї ОСОБА_2 від 12 липня 2018 року за адресою: АДРЕСА_3, проживає сім`я з п`яти осіб: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6 . ОСОБА_2 спиртними напоями не зловживає, шкідливих звичок не має. Діти без супроводу батьків помічені не були. У будинку порушені деякі санітарно-гігієнічні умови, будинок потребує косметичного ремонту. Сім`я має підсобне господарство (птицю, кози), оброблену землю, на якій вирощуються овочеві культури.
Відповідно до побутової характеристики від 12 липня 2018 року № 562 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_3, займається господарством; характер спокійний, дружелюбний; з сусідами, односельцями в дружніх відносинах; за час проживання в селі зарекомендував себе з позитивного боку; скарг, заяв на нього до сільської ради не надходило.
Також встановлено, що на виконанні у Добропільському міськрайонному відділі державної виконавчої служби перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 227/196/16, виданого 03 березня 2016 року Добропільським міськрайонним судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_6 у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу щомісячно.
Згідно з довідкою державного виконавця Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби від 05 червня 2018 року № 14.27/22-6967 відповідач останній раз сплачував аліменти у квітні 2017 року. Станом на 18 червня 2018 року ОСОБА_2 має заборгованість у розмірі 43 208, 55 грн, що підтверджується довідкою Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 18 червня 2018 року вих. № 14.27/22-797.
11 січня 2018 року до Єдиного реєстру досудового розслідування внесено відомості про реєстрацію кримінального провадження № 12018050230000067 за частиною першою статті 164 КК України за заявою ОСОБА_1 стосовно ОСОБА_2, який злісно ухиляється від сплати аліментів, що підтверджується витягом з ЄРДР від 05 червня 2018 року.
Відповідно до висновку органу опіки та піклування Добропільської районної державної адміністрації Донецької області від 25 липня 2018 року
вих. № 03-37/471 щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 ухвалено рішення про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього ОСОБА_3 .
Апеляційним судом встановлено, що відповідач за місцем проживання характеризується позитивно, офіційно не працює, перебуває на обліку у місцевому центрі зайнятості, у зв`язку з чим позивач до 30 квітня 2018 року отримувала тимчасову державну допомогу на дітей, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання яких невідоме, що підтверджується довідкою Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради від 19 жовтня 2018 року № 2499, яка позивачем додана до апеляційної скарги. З травня 2018 року позивач таку допомогу не отримує, оскільки, з її слів, відповідач перебуває на обліку у центрі зайнятості і вона отримує аліменти на утримання дитини з допомоги по безробіттю.