Постанова
Іменем України
23 листопада 2020 року
місто Київ
справа № 493/1102/17-ц
провадження № 61-2485св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Балтського районного суду Одеської області від 10 січня 2018 року у складі судді Ільніцької О. М. та постанову Апеляційного суду Одеської області від 13 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Кононенко Н. А., Гірняк Л. А., Сегеди С. М.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним.
Позов обґрунтовувався тим, що ОСОБА_3 склала заповіт на ім`я ОСОБА_2 . Позивач вважає, що цей заповіт є недійсним, оскільки він складений під тиском зі сторони ОСОБА_2, а також внаслідок того, що ОСОБА_3 під час складання заповіту не усвідомлювала значення своїх дій, а отже, волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало її внутрішній волі. Оскільки ОСОБА_3 перебувала у шлюбі з його покійним батьком - ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, саме він є спадкоємцем ОСОБА_3 за законом.
Позивач, із урахуванням уточнених вимог, просив визнати недійсним заповіт, яким ОСОБА_3 заповіла належне їй домоволодіння на АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 .
Стислий виклад заперечень відповідача
ОСОБА_2 позов не визнала, на обґрунтування заперечень зазначила, що ОСОБА_3 є особою з повною цивільною дієздатністю, тому має право на складання заповіту на власний розсуд. Вона дійсно здійснює догляд за ОСОБА_3 як особою похилого віку, проте будь-яких насильницьких дій нею стосовно ОСОБА_3 з метою складення заповіту не вчинялося. Спадщина не відкрилася, крім того, позивач не відноситься до кола спадкоємців ОСОБА_3, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Балтського районного суду Одеської області від 10 січня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалося тим, що на час пред`явлення позову та розгляду справи судом, заповідач ОСОБА_3 є живою, а отже, спадщина не відкрилася, тому права на пред`явлення такого позову відсутні. Позивач не є заінтересованою особою, наділеною правом оспорювання заповіту, так як він не належить до кола потенційних спадкоємців ОСОБА_3 у розумінні статей 1261-1265 ЦК України. Отже, його права оспорюваним заповітом не порушені. Також позов пред`явлено до ОСОБА_2, яка не є стороною правочину, оскільки заповіт є одностороннім правочином, будь-які права та обов`язки спадкоємців виникають лише після відкриття спадщини. Позивачем не доведено, що ОСОБА_2 будь-яким чином порушила його права. Судом роз`яснювалося позивачеві його право на клопотання про заміну відповідача, проте він заперечував та наполягав, що саме ОСОБА_2 має відповідати за позовом.
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 13 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Балтського районного суду Одеської області від 10 січня 2018 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду обґрунтовувалася тим, що оскаржуване рішення суду повністю відповідає зазначеним вимогам, доводи апеляційної скарги його не спростовують, оскільки рішення ухвалено відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій засобами поштового зв`язку у січні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та витребувати у ОСОБА_2 заповіт ОСОБА_3 .
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується тим, що суди незаконно відмовили йому у задоволенні клопотання про витребування заповіту. Суди не дослідили, що він є сином ОСОБА_4, який проживав у законному шлюбі із ОСОБА_3 . Заповіт був вчинений під впливом обману.
ОСОБА_1 також подав відповідь на відзив.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 просила касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, судові рішення залишити без змін. Зазначає, що на час пред`явлення позову та розгляду справи судом першої інстанції спадкодавець була жива, отже спадщина не відкрилася, тому права на пред`явлення такого позову у спадкоємців не виникло. Звернутися до суду з вимогою визнати заповіт недійсним або частково недійсним може тільки особа, права і законні інтереси якої порушено у цьому документі. Скаржник за життя спадкодавця (принаймні у період необхідності для останньої стороннього догляду) не цікавився її долею, не брав особистої (матеріальної та/або фізичної) участі у забезпеченні життєдіяльності останньої, коли ця особа вкрай потребувала такої.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Верховного Суду від 11 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За частиною першою статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваної постанови апеляційного суду визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги та матеріали цивільної справи, за результатами чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
07 липня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 з підстав його невідповідності вимогам закону, вчинення його особою під впливом обману, насильства та у момент, коли ОСОБА_3 не усвідомлювала значення своїх дій.
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто після ухвалення рішення судом першої інстанції.
Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі
Щодо права на позов
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.