Постанова
Іменем України
18 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 648/1102/19
провадження № 61-7500св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник (стягувач) - ОСОБА_1 ,
представник заявника (стягувача) - ОСОБА_2,
суб`єкт оскарження - старший державний виконавець Суворовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Пономаренко Ігорь Олександрович,
заінтересовано особа (боржник) - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Херсонського апеляційного суду від 22 травня 2019 року у складі колегії суддів: Семиженка Г. В., Базіль Л. В., Бугрика В. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Суворовського районного відділу державної виконавчої служби м. Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Пономаренка І. О. (далі -Суворовський РВ ДВС м. Херсон ГТУЮ у Херсонській області), заінтересовано особа (боржник) - ОСОБА_3, про визнання дій державного виконавця неправомірними при обчисленні ним заборгованості по аліментам та встановлення судом дійсного розміру заборгованості по аліментам.
Скарга мотивована тим, що на примусовому виконанні Суворовського РВ ДВС м. Херсон ГТУЮ у Херсонській області з 07 червня 2016 року перебуває виконавче провадження № 51349774 щодо примусового виконання виконавчого листа, виданого Білозерським районним судом Херсонської області 15 квітня 2010 року, про стягнення із ОСОБА_3 на її користь аліментів на малолітнього сина ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму.
На її думку, загальний розмір нарахованої заборгованості станом на 31 жовтня 2018 року складає 67 300,47 грн.
Відповідно до розрахунку Суворовського РВ ДВС м. Херсон ГТУЮ у Херсонській області станом на 31 жовтня 2018 року розмір заборгованості боржника зі сплати аліментів визначено у розмірі 56 000,00 грн.
Вважала такий розрахунок передчасним, оскільки згідно з оригіналів квитанцій із призначенням платежу "аліменти" можна встановити часткове погашення боржником заборгованості по аліментах і лише за 2018 рік у розмірі 2 100,00 грн. Крім того, грошові кошти, які зазначаються у квитанціях за 2010-2017 роки, що були надані ОСОБА_3 у січні 2019 року Суворовському РВ ДВС м. ХерсонГТУЮ у Херсонській області, не можуть враховуватися при визначенні розміру заборгованості по аліментах, оскільки боржником не було надано оригіналів цих квитанцій. При цьому, здійснення ОСОБА_3 переказів грошей у період з 2010 року по 2017 рік є компенсацією батьком додаткових витрат на утримання його дитини, про які вона просила у зв`язку з додатковим навчанням та репетиторством, частими хворобами, проходженням лікувальної фізичної культури, отриманням стоматологічних послуг, відпочинком та інше.
На підставі вказаного ОСОБА_1 просила суд за результатами розгляду цієї скарги встановити, що станом на 31 жовтня 2018 року за виконавчим провадженням № 51349774 щодо примусового виконання виконавчого листа, виданого Білозерським районним судом Херсонської області 15 квітня 2010 року, у справі № 2-168/2010 про стягнення з ОСОБА_3 аліментів заборгованість складає 65 200,47 грн.
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 22 травня 2019 року у складі судді Кусік І. В. у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 не надано належних і достатніх доказів, а судом не встановлено неправомірності дій державного виконавця при визначенні ним дійсного розміру заборгованості за виконавчим листом № 2-168/2010, а також факту порушення державним виконавцем прав заявника, як стягувача за виконавчим листом. Крім того, оскаржувані дії державного виконавця були вчинені відповідно до закону, у межах його повноважень.
Постановою Херсонського апеляційного суду від 07 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалу Білозерського районного суду Херсонської області від 22 травня 2019 року скасовано та постановлено нове судове рішення, яким скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено, що заборгованість, нарахована ОСОБА_3, державним виконавцем Суворовського РВ ДВС м. Херсон ГТУЮ у Херсонській області станом на 31 жовтня 2018 року згідно з виконавчим листом №2-168/2010, виданим Білозерським районним судом Херсонської області 15 квітня 2010 року, про стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму, щомісячно, починаючи з 17 листопада 2009 року і до повноліття становить 58 850,47 грн.
У задоволенні заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 14 листопада 2019 рокуу задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про розподіл судових витрат у цій справі відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 лютого 2020 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено частково.
Постанову Херсонського апеляційного суду від 07 листопада 2019 року та ухвалу Херсонського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Херсонського апеляційного суду від 19 березня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Ухвалу Білозерського районного суду Херсонської області від 22 травня 2019 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що при здійсненні виконавчого провадження державний виконавець діяв у межах чинного законодавства і наданих йому повноважень, які не передбачають права та обов`язку вимагати від боржника надання квитанцій із зазначенням призначення грошових переказів на ім`я стягувача або надання їх оригіналів замість копій. Суд апеляційної інстанції, під час перегляду судового рішення місцевого суду, дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам закону.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 01 липня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати і передати справу на новий розгляд до апеляційного суду.
Підставою касаційного оскарження є порушення судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що при новому розгляді справи, суд апеляційної інстанції помилково переглянув справу в частині визначення розміру заборгованості за аліментами, оскільки предметом касаційного перегляду було лиши вирішення судом питання розподілу судових витрат. Крім того, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції є необґрунтованою, оскільки прийнята помилково і поспішно на підставі недопустимих доказів.
Відзив на касаційні скарги учасниками справи не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
15 квітня 2010 року Білозерським районним судом Херсонської області на підставі рішення у справі № 2-168/2010 було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів у розмірі 1/4 частини з усіх його видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно до повноліття дитини, починаючи з 17 листопада 2009 року.
З 07 червня 2016 року на виконанні Суворовського РВ ДВС м. ХерсонГТУЮ у Херсонській області знаходиться виконавче провадження № 51349774 щодо примусового виконання виконавчого листа, виданого Білозерським районним судом Херсонської області 15 квітня 2010 року у справі № 2-168/2010 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього сина.
За розрахунком державного виконавця Суворовського РВ ДВС м. ХерсонГТУЮ у Херсонській області станом на 01 жовтня 2017 року заборгованість ОСОБА_3 за вищевказаним виконавчим документом складає 44 825,92 грн. З урахуванням наданих боржником квитанцій, було визначено заборгованість у розмірі 58 400,00 грн. Після врахування квитанцій за 2017 рік на суму 300,00 грн та за 2018 рік на суму 2 100,00 грн остаточно заборгованість була визначена у розмірі 56 000,47 грн.
За наступним розрахунком державного виконавця Суворовського РВ ДВС м. ХерсонГТУЮ у Херсонській області заборгованість ОСОБА_3 по аліментам за виконавчим листом № 2-168/2010 з 17 листопада 2009 року (початок стягнення аліментів за виконавчим листом) по 31 жовтня 2018 року (час, станом на який скаржник просить встановити дійсний розмір заборгованості по аліментам), з урахуванням наданих боржником квитанцій, складає 49 913,10 грн. Після включення до нарахованої заборгованості штрафу у розмірі 14 973,93 грн розмір заборгованості складає 64 887,03 грн.
Станом на 10 травня 2019 року державним виконавцем Суворовського РВ ДВС м. Херсон ГТУЮ у Херсонській області зроблено новий розрахунок заборгованості, який відмінний від попереднього тим, що розмір заборгованості ОСОБА_3 станом на 01 жовтня 2017 року складає 49 704,10 грн. У подальшому із цієї суми було виключено на підставі наданих боржником квитанцій: за 2010 рік - 1 800,00 грн, за 2011 рік - 3 450,00 грн, за 2012 рік - 4 070,00 грн, за 2013 рік - 5 326,00 грн, за 2014 рік - 4 337,00 грн, за 2015 рік - 4 370,00 грн, за 2016 рік - 300,00 грн. Таким чином, залишок несплаченого боргу станом на 01 жовтня 2017 року за розрахунком державного виконавця складає 23 651,10 грн, до якої додано борг, який утворився за час з 17 листопада 2017 року по 31 жовтня 2018 року у розмірі 24 065,00 грн і віднято 2 400,00 грн, сплачених за квитанціями у 2017, 2018 роках і загальний розмір заборгованості склав 45 316,10 грн. (а.с.53).
Стягувач вважає, що у державного виконавця були відсутні підстави для зменшення розміру заборгованості на підставі копій квитанцій та оригіналів, у яких не зазначено призначення платежу.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення.