Постанова
Іменем України
18 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 472/1280/17-ц
провадження № 61-43829св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.(суддя-доповідач)
учасники справи:
позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідачі за первісним позовом: ОСОБА_2, Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області,
третя особа за первісним позовом- Веселинівська районна державна адміністрація Миколаївської області,
позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2,
відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_1, Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 25 квітня 2018 року в складі судді Кучерявенка С. С. та постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 02 серпня 2018 року в складі колегії суддів: Самчишиної Н. В., Прокопчук Л. М., Царюк Л. М.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 та інші звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, третя особа - Веселинівська районна державна адміністрація Миколаївської області, про визнання наказів Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області незаконними та їх скасування, скасування державної реєстрації права власності.
Ухвалою Веселинівського районного суду Миколаївської області
від 28 листопада 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 в частині вимог до Веселинівської районної державної адміністрації Миколаївської області (далі - Веселинівська РДА) залишено без розгляду.
Наступною ухвалою суду від 28 листопада 2017 року Веселинівську РДА залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Ухвалою Веселинівського районного суду Миколаївської області
від 28 листопада 2017 року вищезазначений позов було роз`єднано. Виділено в окреме провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання наказів вказаного управління незаконними та їх скасування, скасування державної реєстрації права власності.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 наказом ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 14 вересня 2016 року надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, розташованої в межах території Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області.
На підставі указаного наказу нею замовлено та розроблено проект землеустрою щодо відведення у власність вказаної земельної ділянки.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївські області
від 18 липня 2017 року затверджено розроблений за її заявою проект землеустрою щодо відведення вищезазначеної земельної ділянки із кадастровим номером 4821780600:03:000:0627 та надано її у власність.
Однак, державним реєстратором відмовлено у реєстрації за ОСОБА_1 права власності на спірну земельну ділянку у зв`язку з реєстрацією такого права за ОСОБА_2 .
Посилаючись на те, що наказ ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області про надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою та наказ про затвердження документації й надання її останньому у власність прийнято з порушенням процедури відведення новоствореної земельної ділянки, формування та передання йому у власність порушують права ОСОБА_1 на отримання спірної земельної ділянки у власність.
Враховуючи викладене, позивач просила визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 15 квітня 2017 року №14-4763/14-17- СГ про надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та наказ від 29 червня 2017 року №14-9127/14-17-СГ про затвердження проекту землеустрою й надання ОСОБА_2 у власність земельної ділянки з кадастровим номером 4821780600:03:000:0627, також просила скасувати державну реєстрацію права власності на дану земельну ділянку за ОСОБА_2 .
У грудні 2017 року під час розгляду справи ОСОБА_2 подав зустрічний позов до ОСОБА_1 та ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області.
На обґрунтування позову зазначав, що він на законних підставах набув право власності на спірну земельну ділянку. Однак, як з`ясувалося у подальшому, ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області затвердило ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення у власність належної йому землі.
На його думку, вищевказані дії ОСОБА_1 та ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області порушують його право власності на земельну ділянку, у зв`язку з чим він просив визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 18 липня 2017 року
№ 14-9675/14-17-СГ, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки із кадастровим номером 4821780600:03:000:0627.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Веселинівського районного суду Миколаївської області від 25 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 02 серпня 2018 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 15 квітня 2017 року № 14-4763/14-17-СГ про надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка розташована за межами населеного пункту на території Катеринівської сільської ради Веселинівського району, площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства.
Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 29 червня 2017 року № 14-9127/14-17-СГ про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_2 без зміни цільового призначення земельної ділянки, площею 2,0 га, з кадастровим номером 4821780600:03:000:0627 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення, розташованої на території Катеринівської сільської ради Веселинівського району та скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 4821780600:03:000:0627.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що передаючи спірну земельну ділянку у власність ОСОБА_2 відповідачі порушили порядок надання земельних ділянок у межах норм безоплатної приватизації, чим порушили права та інтереси ОСОБА_1 .
Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, суд вважав його безпідставним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2018 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісних позовних вимог та задовольнити зустрічний позов.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовувана неправильним застосуванням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права й порушенням норм процесуального права. ОСОБА_2 вказує, що у зв`язку з прийняттям оскаржуваних судових рішень відбулось втручання в його право власності, яке є непорушним. Вважає, що права позивача за первісним позовом не могли бути порушені у зв`язку з наданням йому відповідної земельної ділянки, оскільки у ОСОБА_1 були відсутні права на таку земельну ділянку. Крім того, не порушено й право ОСОБА_1 на набуття іншої земельної ділянки в порядку безоплатної приватизації.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, у якому зазначила, що рішення судів є законними і обґрунтованими, підстав для їх скасування немає.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що у липні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га ріллі за рахунок земель сільськогосподарського призначення, розташованих в межах території Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, із земель державної власності у межах норм безоплатної приватизації.
Позивач до свого клопотання додала схему розташування земельної ділянки, з якої можливо встановити бажане її місце розташування, ідентифікувати її на місцевості.
14 вересня 2016 року ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області видано наказ № 14-8629/14-16-СГ, яким ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, із земель сільськогосподарського призначення державної власності Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, орієнтовним розміром 2,0 га ріллі для ведення особистого селянського господарства.
На підставі договору від 27 вересня 2016 року ТОВ "Спеціалізоване підприємство "Геокадастр" розробило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 .
Даний проект землеустрою 23 січня 2017 року погоджено Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру.
13 березня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до відділу у Веселинівському районі ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області із заявою про реєстрацію земельної ділянки, реєстраційний номер звернення - ЗВ-4803701402017. Державний кадастровий реєстратор, перевіривши проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробленої ТОВ "СП "Геокадастр", на відповідність вимогам законодавства, 21 березня 2017 року здійснив державну реєстрацію земельної ділянки, присвоїв кадастровий номер 4821780600:03:000:0627 та видав на підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику (позивачу) витяг за номером НВ-48031861417 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який містить всі відомості про неї, внесені до Поземельної книги та кадастровий план, як складову частину витягу.
Державним кадастровим реєстратором було повернуто заявникові документацію із землеустрою з проставленою позначкою про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей до Державного земельного кадастру.
Розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки необхідне для формування земельної ділянки.
Датою відкриття Поземельної книги на дану земельну ділянку є дата державної реєстрації земельної ділянки - 21 березня 2017 року, а номером Поземельної книги - кадастровий номер земельної ділянки.
Зважаючи на викладене, земельна ділянка в межах території Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, орієнтовним розміром 2,0 га є сформованою, оскільки визначено її площу, межі, присвоєно кадастровий номер 4821780600:03:000:0627, відомості про дану земельну ділянку внесені до Державного земельного кадастру та розміщено на Публічній карті України .
Отже, з урахуванням вимог земельного законодавства відсутні підстави для нового формування на підставі іншого проекту землеустрою.
ОСОБА_1 звернулася до ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області із заявою про затвердження проекту та відведення земельної ділянки у власність.
Проте територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у строки, визначені частиною дев`ятою статті 118 ЗК України, не прийняв рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність ОСОБА_1 .
Наказом від 18 липня 2017 року № 14-9675/14-17-СГ ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області затвердило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та надало у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, в тому числі ріллі площею 2,0 га (кадастровий номер 4821780600:03:000:0627) із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану в межах території Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області.
У зв`язку з цим ОСОБА_1 звернулася до державного реєстратора для реєстрації права власності на вищезазначену земельну ділянку. Однак, у проведенні державної реєстрації права власності їй відмовлено, оскільки відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав право власності на оспорювану земельну ділянку зареєстровано за іншим суб`єктом права.
06 березня 2017 року до ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області звернувся ОСОБА_2 із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки ,загальною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення в межах території Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області.
ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області в порушення вимог
статті 118 ЗК України не здійснило належним чином перевірку документів, наданих ОСОБА_2 на їх відповідність вимогам земельного законодавства.
При наявності відомостей про те, що спірна земельна ділянка, яка знаходиться в межах території Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, орієнтовним розміром 2,0 га за заявою ОСОБА_1 вже сформована згідно з проектом, розробленим 27 вересня 2016 року ТОВ "СП "Геокадастр" на замовлення іншої особи, на підставі наданих їй дозволів, відкрито Поземельну книгу (датою відкриття якої є державна реєстрація земельної ділянки в державному земельному кадастрі) та їй присвоєно кадастровий номер 4821780600:03:000:0627 (що є номером поземельної книги), подальше формування земельної ділянки можливе лише за технічною документацією, а не за проектом землеустрою.
Наказом від 15 квітня 2017 року № 14-4763/14-17-СГ ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області Амінжанову В. Ф. дозвіл на розроблення документації із землеустрою.
Згодом ОСОБА_2 подав розроблений проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на погодження.
У порушення вимог пунктів 107-111 Порядку за відсутності підтвердження формування земельної ділянки на підставі розробленої документації із землеустрою ОСОБА_2, при наявності відомостей у Державному реєстрі відносно земельної ділянки, сформованої на підставі документів ОСОБА_1, наказом ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області № 14-9127/14-17 - СГ від 29 червня 2017 року погоджено ОСОБА_2 проект землеустрою та надано право власності на спірну земельну ділянку.
На підставі вищезазначеного наказу 11 липня 2017 року ОСОБА_2 зареєстрував право власності на земельну ділянку, загальною площею 2,0 га (кадастровий номер 4821780600:03:000:0627) для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, номер запису про право власності 21412923.
Отже, за вказаних обставин виникла ситуація, за якою на одну й ту ж саму земельну ділянку претендують дві особи. При цьому, як встановлено судом та не заперечується сторонами, ОСОБА_1 звернулася до ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області з відповідною заявою раніше, ніж відповідач ОСОБА_2 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини 1 статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно зі статтею 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Частина 1 статті 5 Закону України "Про особисте селянське господарство" передбачає, що для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до пункту "а" частини третьої статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Отже, вказана норма надає право громадянам набувати у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, до яких належать сільськогосподарські та несільськогосподарські угіддя.
Згідно з пунктом "в" частини третьої статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених вказаним Кодексом.
Частиною шостою статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статті 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.