Постанова
Іменем України
16 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 635/1827/18
провадження № 61-3336св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волков Олександр Юрійович,
третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського районного суду Харківської області у складі судді Пілюгіної О. М. від 31 жовтня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду у складі колегії суддів: Маміної О. В., Кругової С. С., Пилипчук Н. П., від 10 січня 2020 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" (далі - ПАТ "Банк Михайлівський", банк) Волкова О. Ю., третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО), про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позову вказала, що 17 лютого 2016 року уклала з банком депозитний договір на строк до 16 серпня 2016 року під 33,54 % річних та внесла обумовлені цим договором кошти 60 000 грн на рахунок банку, який у цих правовідносинах виступав повіреним небанківської установи товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр", про що вона не була обізнана під час підписання вказаного договору. У зв`язку із віднесенням банку до категорії неплатоспроможних та початком процедури його ліквідації, вона звернулась до ФГВФО із заявою про повернення депозитних коштів, проте їй було відмовлено у зв`язку із ненаданням оригіналів кредитних документів.
За таких обставин, уточнивши позовні вимоги, позивач просила суд зобов`язати уповноважену особу ФГВФО Волкова О. Ю. виплатити їй грошові кошти у розмірі 150 519,60 грн, зобов`язати внести зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок коштів ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський", шляхом внесення відомостей щодо рахунку на ім`я позивача; стягнути з ФГВФО на її користь суму спричиненої моральної та матеріальної шкоди у розмірі 45 000 гривень.
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 31 жовтня 2019 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного суду від 10 січня 2020 року, закрито провадження у справі.
Встановивши, що спір у цій справі не є приватно-правовим та не пов`язаний із вирішенням питання щодо речового права, а є публічно-правовим, оскільки
ФГВФО є суб`єктом публічного права, створений з метою реалізації публічних інтересів держави у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, тобто наділений владними управлінськими функціями та є суб`єктом владних повноважень, а тому цей спір має розглядатися в порядку адміністративного судочинства, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, дійшов висновку про наявність підстав, передбачених статтею 255 ЦПК України, для закриття провадження у справі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, що була уточнена заявником та подана у квітні 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та направити справу для розгляду в порядку цивільного судочинства до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що спірні правовідносини є приватно-правовими та спрямовані на захист позивачем як вкладником свого майна, а тому цей спір має розглядатися за правилами цивільного судочинства. Крім того, підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає порушення норм процесуального права щодо строків розгляду справи, а також судами не взято до уваги висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 квітня 2018 року (справа № 820/11591/15), від 04 липня 2018 року (справа № 826/1476/15), від 03 жовтня 2018 року (справа № 367/2089/15-ц), від 14 листопада 2018 року (справа № 127/25132/17).
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 21 лютого 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
17 лютого 2016 року уклала з банком депозитний договір на строк до 16 серпня 2016 року під 33,54 % річних та внесла обумовлені цим договором кошти 60 000 грн на рахунок банку, який у цих правовідносинах виступав повіреним небанківської установи товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр".
На підставі рішення Правління Національного банку України від 23 травня 2016 року №14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" 23 травня 2016 року виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення №812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 12 липня 2016 року № 124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12 липня 2016 року № 1213 про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" з 13 липня 2016 року по 12 липня 2018 року включно.
Позивача не було включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів