ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 826/26212/15
адміністративне провадження № К/9901/24064/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Данилевич Н.А.,
суддів: Мацедонської В.Е., Шевцової Н.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної Гвардії України, третя особа - Військова частина 3027, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2017 року (суддя Іщук І.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2017 року (головуючий суддя - Ганечко О.М., судді - Літвіна Н.М., Коротких А.Ю.) у справі № 826/26212/15.
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Головного управління Національної гвардії України, третя особа: Військова частина 3027, в якому просив, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, стягнути з відповідача грошове забезпечення у зв`язку із його незаконною бездіяльністю (не включення у списки особового складу військової частини 3027) за період проходження військової служби з 27 липня 2014 року по 13 жовтня 2014 року у розмірі 10 317,47 грн.
Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю відповідача щодо не включення позивача у списки особового складу військової частини 3027 за період проходження військової служби позивачем.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2017 року, в задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Відмовляючи в позовних вимогах, суди виходили з того, що громадяни України мають право проходити службу у Збройних силах України в добровільному порядку. Прийняття таких громадян на військову службу оформлюється шляхом укладення контракту та видачі командиром відповідної військової частини наказу по особовому складу. Позивач не підтвердив перебування позивача у списках Військової частини 3027 чи Головного управління Національної гвардії України та не надав доказів укладення з ним контракту чи перебування у військовому резерві Національної гвардії України в період з 27.07.2014 р. по 13.10.2014 р. матеріали справи не містять, у зв`язку із чим підстави для стягнення з відповідача грошового забезпечення за період проходження військової служби з 27.07.2014 року по 13.10.2014 року в сумі 10 317,47 грн. відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
28 квітня 2017 року позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 січня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2017 року, в якій просив їх скасувати та направити справу на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.
На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що судами попередніх інстанцій не витребувано у відповідача усіх необхідних доказів задля повного та всебічного розгляду даної справи. Крім того, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, вказував на невмотивованість оскаржуваних судових рішень та порушення судами принципу рівності сторін та змагальності судового процесу.
Відповідачем до Суду не були надані заперечення на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги по суті її вимог.
Ухвалою Верховного Суду від 24 листопада 2020 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
27 липня 2014 року позивач прибув у місто Попасна Луганської області для того, щоб вступити на службу в ряди Національної гвардії України.
У Попасному позивач з деякими своїми товаришами чекав командира батальйону ОСОБА_2 з метою його оформлення до складу батальйону "Донбас".
З 28 липня 2014 року позивач брав участь у зоні АТО у спеціальних завданнях, на посаді стрільця-розвідника, а саме: у місті Попасному Луганської області; у населеному пункті Курахово Донецької області, у місті Авдіївка Донецької області; у селищі Мар`янка Донецької області; у місті Іловайськ Донецької області.
Позивач виконував бойові завдання по збору розвідданих та прослужив до 30 серпня 2014 року.
30 серпня 2014 року позивач в складі батальйону "Донбас" був узятий в полон підрозділами армії Росії.
13 жовтня 2014 року позивач був звільнений з полону і направлений на обстеження в Обласну лікарню міста Запоріжжя, а потім в Обласну клінічну лікарню імені Мечникова в місті Дніпропетровськ і перебував там на стаціонарному лікуванні до 05 листопада 2014 року.
Так, за період своєї служби з 27 липня 2014 року по 13 жовтня 2014 року позивач не був введений у штат військової частини 3027. У зв`язку з тим, що позивач не був належним чином оформлений, він не отримував за час проходження військової служби грошового забезпечення.
Після звільнення з полону позивач звернувся до військової частини 3027 та Головного управління Національної гвардії України з заявами про надання йому документів, які підтверджують те, що він перебуває в списках особового складу. У відповідь він отримав листи, відповідно до яких відсутні відомості та документи, які підтверджують його службу у військовій частині 3027.
21 липня 2015 року позивач звернувся до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з заявою про визнання юридичного факту (факту участі у бойових діях).
29 жовтня 2015 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області задовольнив заяву позивача та визнав його участь у бойових діях в зоні проведення антитерористичної операції з 27 липня 2014 року по 13 жовтня 2014 року у складі батальйону "Донбас".
Позивач вказує, що на день його прибуття, перед відправкою для виконання бойових завдань у зону АТО командування військової частини 3027 повинно було зарахувати його до списків військової частини та видати наказ по стройовій частині. Однак, всупереч діючого законодавства, цього не було зроблено.
З пояснень відповідача вбачається, що Добровольчий батальйон "Донбас" до складу Національної гвардії України, в тому числі і до військової частини 3027 ніколи включений не був.
В складі військової частини 3027 Північного оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України був створений батальйон спеціального призначення (комплектується за рахунок резервістів), на службу у військовому резерві до складу якого приймалися і громадяни з добровольчого батальйону "Донбас".
Так, для проходження служби у військовому резерві резервістами у військовій частині 3027, відповідно до наказу командувача Національної гвардії України від 30.05.2014 року № 60 "Про організаційно-штатні заходи в Національній гвардії України" був створений батальйон спеціального призначення (комплектується за рахунок резервістів). Наказ командувача Національної гвардії України був реалізований у Військовій частині 3027 11 червня 2014 року шляхом видання наказу командиром Військової частини 3027 ВВ МВС України (по стройовій частині) від 11.06.2014 року № 116, в якому оголошується про внесення наказом командувача Національної гвардії України від 30.05.2014 року № 60 наступних змін до штату військової частини, введено основний підрозділ, а саме: батальйон спеціального призначення (комплектується за рахунок резервістів).
Таким чином, Добровольчий батальйон "Донбас" не є військовим штатним підрозділом Військової частини 3027 Національної гвардії України.
Згідно із довідкою від 03.03.2016 р. № 2332, виданою Національною гвардією України про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, ОСОБА_1 "в період з 14.08.2015 по 16.12.2016, з 02.03.2016 по теперішній час безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції в оперативно-тактичному угрупуванні "Маріуполь" м. Маріуполь Донецької області". Підстава - наказ керівника сектору "М" від 22.10.2015 № 295, наказ командира оперативно-тактичного угрупування "Маріуполь" по стройовій частині від 21.02.2016 р. № 52.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Правові засади організації та порядку діяльності Національної гвардії України, її загальну структуру, функції та повноваження визначено Законом України "Про Національну гвардію України" від 13 березня 2014 року N 876-VII (надалі - Закон N 876-VII).
Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від злочинних та інших протиправних посягань, охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій (ст. 1 цього Закону).
Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону N 876-VII визначено, що порядок добору та прийняття на службу у військовому резерві, строки, умови та порядок її проходження, а також підстави і порядок звільнення із служби визначаються Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" та Положенням про проходження громадянами України служби у військовому резерві Національної гвардії України, що затверджується Президентом України.
Згідно із ч. 4 ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року N 2232-XII (надалі - Закон N 2232-XII) порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.