ПОСТАНОВА
Іменем України
25 листопада 2020 року
Київ
справа №260/1385/18
адміністративне провадження №К/9901/30984/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Білоуса О.В., Гусака М.Б.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу №260/1385/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Континент" до Головного управління ДФС в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Континент" на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 травня 2019 року (суддя Ващилін Р.О.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2019 року (головуючий суддя - Глушко І.В., судді: Бруновська Н.В., Запотічний І.І.),
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Континент" (далі за текстом - позивач, ТОВ "Євро Континент") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС в Закарпатській області (далі за текстом - відповідач, ГУ ДФС), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18 червня 2018 року №0004461409, №0004471409.
Вимоги адміністративного позову обґрунтовано тим, що висновок контролюючого органу про порушення позивачем умови преференційного оподаткування товарів на умовах Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони, що ратифікована Законом України від 16 вересня 2014 року № 1678-VІІ (далі - Угода), є безпідставним, оскільки ТОВ "Євро Континент" здійснювалось митне оформлення товарів окремими партіями, вартість яких не перевищувала 6000 Євро.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що 30 жовтня 2017 року ТОВ "Євро Континент" ввезено на митну територію України згідно з митними деклараціями №UA305200/2017/025247 та №UA305200/2017/025248 напівпричіп трьохосьовий тентовий без бортів, марка Schwarzmuller вартістю 1700 євро та сідельний тягач для перевезення напівпричепів, марка Volvo вартістю 6000 євро відповідно на підставі автотранспортної накладної CMR №000372 від 26 жовтня 2017 р. Відповідно до відомостей зазначених документів, відправником товару є Pieran Company s.r.o. (Чехія), одержувачем - ТОВ "Євро Континент" (а.с. 79-84).
16 листопада 2017 року ТОВ "Євро Континент" ввезено на митну територію України згідно з митними деклараціями №UA305200/2017/027187 та №UA305200/2017/027188 сідельний тягач для перевезення напівпричепів, марка DAF вартістю 5900 євро та напівпричіп трьохосьовий тентовий без бортів, марка Schwarzmuller вартістю 2300 євро відповідно на підставі автотранспортної накладної CMR №000377 від 10 листопада 2017 року. Відповідно до відомостей зазначених документів, відправником товару є Replicant s.r.o. (Словаччина), одержувачем - ТОВ "Євро Континент" (а.с. 85-90).
28 грудня 2017 року ТОВ "Євро Континент" ввезено на митну територію України згідно з митними деклараціями №UA305200/2017/031641 та №UA305200/2017/031642 сідельний тягач для перевезення напівпричепів, марка DAF вартістю 3500 євро та напівпричіп трьохосьовий тентовий без бортів, марка Krone вартістю 2700 євро відповідно на підставі автотранспортної накладної CMR №000419 від 23 грудня 2017 року. Відповідно до відомостей зазначених документів, відправником товару є Replicant s.r.o. (Словаччина), одержувачем - ТОВ "Євро Континент" (а. с. 91-98).
15 січня 2018 року ТОВ "Євро Континент" ввезено на митну територію України згідно з митними деклараціями №UA305160/2018/000999 та №UA305160/2018/001004 сідельний тягач для перевезення напівпричепів, марка DAF вартістю 3900 євро та напівпричіп самоскидний з зсувним тентом трьохосьовий, марка Wieltone вартістю 5700 євро відповідно на підставі автотранспортної накладної CMR №000421 від 4 січня 2018 року. Відповідно до відомостей зазначених документів, відправником товару є Replicant s.r.o. (Словаччина), одержувачем - ТОВ "Євро Континент" (а. с. 99-103).
1 лютого 2018 року ТОВ "Євро Континент" ввезено на митну територію України згідно з митними деклараціями №UA305160/2018/002793 та №UA305160/2018/002794 напівпричіп трьохосьовий з тентом без бортів, марка Panav вартістю 2100 євро та сідельний тягач для перевезення напівпричепів, марка DAF вартістю 4100, євро відповідно на підставі автотранспортної накладної CMR №000435 від 25 січня 2018 року. Відповідно до відомостей зазначених документів, відправником товару є Replicant s.r.o. (Словаччина), одержувачем - ТОВ "Євро Континент" (а. с. 104-110).
6 лютого 2018 року ТОВ "Євро Континент" ввезено на митну територію України згідно з митними деклараціями №UA305200/2018/003347 та №UA305200/2018/003348 сідельний тягач для перевезення напівпричепів, марка Volvo вартістю 5000 євро та напівпричіп трьохосьовий, марка Schmitz вартістю 3000 євро відповідно на підставі автотранспортної накладної CMR №0102 від 1 лютого 2018 року. Відповідно до відомостей зазначених документів, відправником товару є Bojkun spol. s.r.o. (Словаччина), одержувачем - ТОВ "Євро Континент" (а. с. 111-117).
1 березня 2018 року ТОВ "Євро Континент" ввезено на митну територію України згідно з митними деклараціями №UA305160/2018/005774, №UA305160/2018/005776, №UA305160/2018/005777 та №UA305160/2018/005778 сідельний тягач для перевезення напівпричепів, марка Volvo вартістю 5900 євро, напівпричіп трьохосьовий без бортів, без тента, марка Kogel вартістю 1950 євро, напівпричіп трьохосьовий без бортів (не укомплектований), марка Kogel вартістю 1950 євро та напівпричіп трьохосьовий без бортів, без тента (не укомплектований), марка Kogel вартістю 1950 євро відповідно на підставі автотранспортної накладної CMR №2018-091 від 22 лютого 2018 року. Відповідно до відомостей зазначених документів, відправником товару є Replicant s.r.o. (Словаччина), одержувачем - ТОВ "Євро Континент" (а. с. 118-132).
Посадовими особами ГУ ДФС проведено документальну невиїзну перевірку стану дотримання ТОВ "Євро Континент" вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів в частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування згідно МД типу ІМ 40 ДЕ: №UA305200/2017/025247, №UA305200/2017/025248 від 30 жовтня 2017 року; №UA305200/2017/027187, №UA305200/2017/027188 від 16 листопада 2017 року; №UA305200/2017/031641, №UA305200/2017/031642 від 28 грудня 2017 року; №UA305160/2018/000999, №UA305160/2018/001004 від 15 січня 2018 року; №UA305160/2018/002793, №UA305160/2018/002794 від 1 лютого 2018 року; №UA305200/2018/003347, №UA305200/2018/003348 від 6 лютого 2018 року; №UA305160/2018/005774, №UA305160/2018/005776, №UA305160/2018/005777, №UA305160/2018/005778 від 1 березня 2018 року, за результатами якої складено акт №501/07-16-14-09/37968542 від 11 травня 2018 року.
Перевіркою встановлено порушення:
- частини першої статті 270, пункту 2 частини першої статті 292, частини першої статті 300 Митного кодексу України, Закону України "Про митний тариф України" від 19 вересня 2013 року №584-VII (далі - Закон №584-VII), поняття преференційної "партії товару" згідно Протоколу І до Угоди, та пункту 19 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року №450 (зі змінами і доповненнями, далі - Положення №450), в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті мита за переліком митних декларацій, вказаним в додатку до Акта перевірки, на загальну суму 192406,28 грн;
- пункту 190.1 статті 190 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання із сплати податку на додану вартість за переліком митних декларацій, вказаним в додатку до Акта перевірки, на загальну суму 38481,26 грн.
Відповідно до акта перевірки у період, що перевірявся, ТОВ "Євро Континент" здійснило митне оформлення наступних товарів:
- 7 одиниць "сідельних тягачів для перевезення напівпричепів, таких, що були у використанні…", задекларованих за кодом УКТЗЕД 8701209000, країна походження: ЄС, з наданням преференції по ввізному миту " 410" на загальну суму 122056,77 грн та сплатою зменшеного ввізного мита за пільговою ставкою 5% у 2017 році та 2,5 % - у 2018 році, на загальну суму 68331,12 грн;
- 8 одиниць "напівпричепів трьохосних, без бортів, з тентом (або без тента), таких, що були у використанні…" та 1 "напівпричепа-самоскида, обладнаного зсувними тентом, трьохосного, що був у використанні…", задекларованих за кодом УКТЗЕД 8716398000, країна походження: ЄС, з наданням преференції по ввізному миту " 410" на загальну суму 70349,51 грн та сплатою зменшеного ввізного мита за пільговою ставкою 5% у 2017 році та 2,5 % - у 2018 році, на загальну суму 32276,58 грн;
За позицією контролюючого органу, декларування позивачем товарів в розумінні поняття преференційної "партії товару", яка є однією з умов застосування преференційного режиму оподаткування товарів згідно з Угодою, проведено з недотриманням вимог положення Протоколу І до Угоди та пункту 19 Положення №450, а саме транспортування товару здійснювалось від одного експортера одному одержувачу за одним транспортним документом (автотранспортною накладною CMR), проте, сукупна вартість преференційних товарів за однією партією згідно з поданими деклараціями інвойсами перевищувала 6000 євро.
На підставі вказаного акта перевірки 18 червня 2018 року відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №0004461409, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "мито та товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності" на суму 288609,42 грн, в тому числі 192406,28 грн - за основним платежем, 96203,14 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
- №0004471409, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів на суму 57721,89 грн, в тому числі 38481,26 грн - за основним платежем, 19240,63 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Відмовляючи в задоволенні вимог адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем фактично було ввезено 7 партій товару, оформлених 16 митними деклараціями, при цьому сукупна вартість однієї партії товару перевищувала 6000 євро, тому для підтвердження країни походження товару для застосування зниженої ставки ввізного мита позивач повинен був подавати саме сертифікат з перевезення EUR.1. Оскільки ТОВ "Євро Континент" безпідставно скористалось тарифними преференціями при митному оформленні відповідних товарів, контролюючий орган, за висновками суду, правомірно донарахував митні платежі та податок на додану вартість за ввезення товарів на митну територію України.
Апеляційний суд залишив без змін рішення суду першої інстанції, погодившись із викладеними у ньому висновками.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ "Євро Континент" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник вказує, що суди не застосували положення статті 4 МК України, в якій наведено визначення понять "товари" та "транспортні засоби". У зв`язку з цим, пункту 1 статті 1 Протоколу І до Угоди та пункт 19 Положення №450 до спірних правовідносин не можуть бути застосовані, оскільки у розумінні вказаних нормативно-правових актів партією товарів вважаються саме товари, а не транспортні засоби.
Суди попередніх інстанцій погодились з посиланнями відповідача на порушення ТОВ "Євро Континент" приписів статей 270, 292, 300 МК України, які не підлягали застосуванню за своїм змістом та які позивач не порушував. Водночас, помилково не застосували до спірних правовідносин статтю 281 МК України. Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2019 року (справа №200/2313/19-а), розглядаючи спір між контролюючим органом та підприємством щодо преференційного режиму товару, застосовував частину першу статті 281 МК України, яка передбачає встановлення тарифних пільг. Скаржник вважає, що стаття 281 МК України виключає можливість застосування статті 300 МК України, на яку помилково посилались суди.
У поданому відзиві на касаційну скаргу відповідач заперечував проти її задоволення та просив залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін як законні та обґрунтовані. З посиланням на приписи пунктів 57, 59 частини першої статті 4 МК України ГУ ДФС вважає необґрунтованими доводи скаржника, що МК України розділяє поняття товарів і транспортних засобів.
У відповіді на відзив позивач зауважує, що у пункті 58 частини першої статті 4 МК України, на який не посилається відповідач, наведено визначення транспортних засобів. Скаржник наголошує, що у пункті 19 Положення №450 партією товару визначено саме товари, а не транспортні засоби. Крім того, у відзиві на касаційну скаргу відповідач не заперечив та не спростував помилки у правозастосуванні, що виявилось у посиланні ГУ ДФС на порушення статей 270, 292, 300 МК України, тоді як до спірних правовідносин підлягає застосуванню стаття 281 МК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї та відповіді на відзив, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" ця касаційна скарга розглядається в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (до 8 лютого 2020 року).
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України (тут і далі - в редакції чинній до 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Спірним у цій справі є питання достатності наданих позивачем декларацій інвойсів для застосування преференційного режиму при ввезенні з країн Європейського Союзу 16 транспортних засобів на підставі 7 транспортних документів (автотранспортних накладних CMR), але за окремими митними деклараціями.
Статтею 36 МК України визначено, що країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом. Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.
Відповідно до частини першої статті 270 МК України правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, митом, крім особливих видів мита, встановлюються цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Правила оподаткування особливими видами мита встановлюються законами України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту", "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну", окремим законом щодо встановлення додаткового імпортного збору.
Згідно з частиною п`ятою статті 280 МК України ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.