ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 813/3853/17
адміністративне провадження №К/9901/47358/18, №К/9901/47714/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України, Державної фіскальної служби України
про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
провадження у якій відкрито
за касаційними скаргами Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України, Державної фіскальної служби України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.12.2017 (головуючий суддя - Кухар Н.А., судді - Грень Н.М., Хома О.П.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018 (головуючий суддя - Сеник Р.П., судді - Попко Я.С., Хобор Р.Б.)
ВСТАНОВИВ:
І. Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України, Державної фіскальної служби України, в якому просив суд стягнути з відповідачів на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, а саме з 08.06.2016 по 19.09.2017.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за наслідками розгляду судової справи №813/2091/16 позивача поновлено на посаді, з якої його протиправно звільнили. Проте, при розгляді вказаної справи позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивач не заявляв, та відповідно суд таку вимогу не вирішував. У зв`язку з цим позивач вважав, що має право на стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.12.2017, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018, адміністративний позов задоволено повністю. Стягнуто з Івано-Франківської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 121 228,80 грн, з урахуванням сум обов`язкових до сплати податків та внесків.
4. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що в силу ч. 2 ст. 235 КзПП України позивач має право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що період нарахування середнього заробітку позивачу становить з 09.06.2016 по 27.06.2017 (дата прийняття рішення судом про поновлення його на роботі), що сумарно становить 262 робочих днів, та відповідно до розрахунків суду першої інстанції стягненню підлягає 99 634,92 грн. Крім того, судами враховано, що наказ про звільнення позивача був скасований 19.09.2017, та зроблено висновок про те, що період з 28.06.2017 по 19.09.2017 слід вважати вимушеним прогулом ОСОБА_1, що мав місце в результаті затримки відповідачем виконання рішення суду про поновлення на роботі, та за цей період (58 робочих днів) на користь позивача має бути стягнуто 21 972,72 грн. Загальна сума до стягнення, за розрахунками суду, становить 121 228, 80 грн.
Короткий зміст вимог касаційних скарг Івано-Франківської митниці ДФС та Державної фіскальної служби України та відзиву на них
5. Не погоджуючись з прийнятими рішеннями судами попередніх інстанцій, Івано-Франківська митниця Державної фіскальної служби України у квітні 2018 року звернулася з касаційною скаргою на зазначені рішення, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
6. У касаційній скарзі відповідач-1 вважає, що оскільки у справі №813/2091/16 позивачем вимоги щодо стягнення середньоденного заробітку не заявлялися, то підстави для їх виплати відсутні. Також відповідач-1 з посиланням на ст. 11 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017) зазначає, що судами протиправно задоволено у повному обсязі позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 09.06.2016 по 19.09.2017, оскільки позивачем в адміністративному позові вказувався інший період стягнення - з 08.06.2016 по 19.09.2017. На думку відповідача-1, судами допущено порушення норм процесуального права, оскільки фактично позовні вимоги були задоволені не частково, а в повному обсязі.
7. Відповідач-1 вказує, що судом першої інстанції у справі №813/2091/16 не вирішено питання щодо поновлення на посаді ОСОБА_1 . Суд апеляційної інстанції звернув увагу на цей недолік, однак відповідачем-1 після отримання постанови суду апеляційної інстанції у зазначеній справі було з`ясовано, що суд апеляційної інстанції вирішив питання щодо поновлення на роботі ОСОБА_1, який не був працівником Івано-Франківської митниці ДФС. Наведені обставини, за твердженнями відповідача-1, унеможливили виконання ним судового рішення у справі №813/2091/16. Судом апеляційної інстанції було виправлено описку лише 05.09.2017, що, на думку відповідача-1, свідчить про те, що затримка виконання судового рішення відбулася не з його вини. Крім того, відповідач-1 вказує на те, що виконавчий лист про поновлення на роботі позивачем не пред`являвся що, на думку відповідача-1, свідчить про небажання самого позивача приступити до виконання своїх обов`язків.
8. Державною фіскальною службою України також подано касаційну скаргу на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.12.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018, доводи якої є аналогічними доводам касаційної скарги Івано-Франківської митниці ДФС.
9. Позивачем відзиву на касаційні скарги не подано, що в силу ч. 4 ст. 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
10. Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2018 та від 12.04.2018 для розгляду справи №826/3284/18 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Шарапа В.М., судді - Данилевич Н.А., Стрелець Т.Г.
11. Ухвалою Верховного Суду від 11.04.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України, встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
12. Ухвалою Верховного Суду від 11.04.2018 відмовлено у задоволенні клопотання Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.
13. Ухвалою Верховного Суду від 15.05.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України, встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
14. Ухвалою Верховного Суду від 15.05.2018 відмовлено у задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.
15. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівником секретаріату Касаційного адміністративного суду №809/0/78-19 від 21.06.2019 призначено повторний автоматизований розподіл касаційних скарг у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Шарапи В.М.
16. Відповідно до протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.06.2019 для розгляду справи №813/3853/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
17. Ухвалою Верховного Суду від 20.11.2020 адміністративну справу прийнято до провадження визначеною колегією суддів та призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
18. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08.06.2016 Державною фіскальною службою України прийнято наказ №2283-о "Про припинення державної служби". 09.06.2016 Державна фіскальна служба України наказом №231-к "Про звільнення ОСОБА_1 " припинила державну службу позивача з 08.06.2016 на підставі пункту 1 частини першої статті 88 Закону України від 10.12.2015 №889-VII "Про державну службу".
19. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06.04.2017 у справі №813/2091/16 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ ДФС України від 08.06.2016 №2283-о "Про припинення державної служби". Визнано протиправним та скасовано наказ Івано-Франківської митниці ДФС від 09.06.2016 №231-к "Про звільнення ОСОБА_1 ". Зобов`язано Державну фіскальну службу України запропонувати та працевлаштувати ОСОБА_1 на посаді рівнозначній тій, яку він займав до припинення державної служби 08.06.2016.