ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 904/6892/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
позивача - Мицька Р. М. (адвокат),
відповідача - Дубовик С. В. (адвокат),
розглянув касаційні скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" і Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.07.2020 (головуючий - Іванов О. Г., судді Березкіна О. В., Чус О. В.) у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз"
про стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені за неналежне виконання зобов`язання в розмірі 40992466,93 грн.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У червні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України", Компанія, Постачальник), яке в подальшому перейменовано у акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України"), звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз" (далі - ПАТ "Криворіжгаз"), правонаступником якого є Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" (далі - АТ "ОГС "Криворіжгаз", Товариство, Покупець), про стягнення з відповідача 109228155,83 грн основного боргу за період лютий-вересень та листопад-грудень 2015 року за договором купівлі-продажу природного газу від 04.01.2013 № 13-156-ВТВ (далі - договір № 13-156-ВТВ), 21591324,76 грн пені за період з 21.01.2016 по 20.07.2016, 13589082,39 грн інфляційних втрат за період лютий 2016 року - травень 2017 року, 3 % річних у сумі 3894707,35 грн за період з 21.01.2016 по 05.05.2017, з посиланням на положення статей 11, 509, 526, 530, 549, 610, 612, 625, 629, 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) і статей 173-175, 193, 216, 230, 231, 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
2. Позовна заява обґрунтовується тим, що в порушення умов договору № 13-156-ВТВ ПАТ "Криворіжгаз" не оплатив у встановлений строк та у повному обсязі придбаний природний газ, у зв`язку з чим у відповідача утворилася заборгованість у сумі 109228155,83 грн, на яку Постачальником нараховано 21591324,76 грн пені, 13589082,39 грн інфляційних втрат і 3 % річних у сумі 3894707,35 грн.
05.08.2019 Компанія подала заяву про збільшення позовних вимог (вх. №34766/19), у якій просила Господарський суд Дніпропетровської області: 1)задовольнити первісні позовні вимоги про стягнення 4005124,18 грн пені за період з 22.06.2016 по 20.07.2016 (відповідно до періоду прострочення, зазначеному у розрахунку позивача); 3% річних у сумі 2514829,17 грн за період з 22.06.2016 по 05.05.2017 (відповідно до періоду прострочення, зазначеному у розрахунку позивача); та 9067915,01 грн інфляційних втрат за період прострочення договірного зобов`язання з 22.06.2016 по 31.05.2017; 2)задовольнити збільшені позовні вимоги про стягнення 3% річних у сумі 5575124,78 грн за період прострочення договірного грошового зобов`язання з 30.07.2017 по 11.04.2019; 3) задовольнити збільшені позовні вимоги про стягнення 19829473,79 грн інфляційних втрат за період прострочення договірного грошового зобов`язання з 30.07.2017 по 31.03.2019.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Суди розглядали справу неодноразово. Рішенням Господарського суду Господарського суду Дніпропетровської області від 22.08.2017 (суддя Назаренко Н. Г.) провадження у справі в частині стягнення з ПАТ "Криворіжгаз" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" основного боргу в сумі 109228155,83 грн, пені в сумі 17586200,58 грн, 3 % річних у сумі 1379878,18 грн, інфляційних втрат в сумі 4521167,38 грн, нарахованих за період з 21.01.2016 по 21.06.2016, припинено з підстав, передбачених частиною 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) (в редакції, чинній до 15.12.2017). Відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення 4005124,18 грн пені, нарахованих за період з 22.06.2016 по 20.07.2016, 9067915,01 грн інфляційних втрат і 3 % річних у сумі 2514829,17 грн, нарахованих за період з 22.06.2016 по 31.05.2017.
Припиняючи провадження у справі у вказаній частині, місцевий господарський суд виходив з того, що спір між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та ПАТ "Криворіжгаз" про стягнення заборгованості за договором № 13-156-ВТВ за той же період з тих же підстав вже вирішено Господарським судом Дніпропетровської області шляхом прийняття рішення від 20.09.2016 у справі № 904/5511/16.
4. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.08.2018 (головуючий - Кузнецова І. Л., судді Чимбар Л. О., Широбокова Л. П.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.08.2017 скасовано. Прийнято нове рішення. Позов задоволено. Стягнуто з ПАТ "Криворіжгаз" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 109228155,83 грн основного боргу, 21591324,76 грн пені, 3894707,35 грн 3 % річних, 13589082,39 грн інфляційних втрат.
Постанова аргументована тим, що місцевий суд дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для припинення провадження у справі в частині стягнення 109228155,83 грн основного боргу, 17586200,58 грн пені, 3 % річних у сумі 1379878,18 грн і 4521167,38 грн інфляційних втрат, оскільки у рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2016 у справі № 904/5511/16 вирішувався спір між тими ж сторонами про той же предмет, але з урахуванням інших підстав позову, оскільки пункт 6.1 договору № 13-156-ВТВ, на основі якого Господарський суд Дніпропетровської області ухвалив рішення від 20.09.2016 у справі № 904/5511/16, мав іншу редакцію.
5. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.11.2018 (головуючий - Берднік І. С., судді Міщенко І. С., Суховий В. Г.) касаційну скаргу ПАТ "Криворіжгаз" задоволено частково. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 904/6892/17 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Вказана постанова мотивована тим, що: 1) предметом позову у справі № 904/5511/16 та у справі № 904/6892/17 є вимоги про стягнення заборгованості за поставлений відповідачу в один і той же період у 2015 році природний газ за договором № 13-156-ВТВ, а також про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, частково розрахованих за один і той же період; 2) спір у справі № 904/5511/16 судами було вирішено у залежності від обставин, які були встановлені та існували на час розгляду цієї справи - зміни редакції пункту 6.1 договору № 13-156-ВТВ на підставі судового рішення у іншій справі (постанова Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2016 у справі № 910/497/16), яке в подальшому було скасовано постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2016; 3) звертаючись вдруге у 2017 році з позовними вимогами про стягнення заборгованості за договором № 13-156-ВТВ, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" посилалось на ті ж підстави позову - невиконання ПАТ "Криворіжгаз" своїх зобов`язань з оплати отриманого у 2015 році природного газу за цим договором, але вказав на скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2016 у справі № 910/497/16 постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2016, тобто на обставину, яка відпала внаслідок такого скасування; 4) наведеного апеляційний суд не врахував та дійшов помилкового висновку щодо наявності інших підстав позову у цій справі, ніж у справі № 904/5511/16, чим порушив норми процесуального права, оскільки не встановив, в якій частині заявлені позовні вимоги у цій справі є тотожними позовним вимогам, розглянутим судом у межах справи № 904/5511/16.
6. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.03.2019 (головуючий - Орєшкіна Є. В., судді Кощеєв І. М., Подобєд І. М.) апеляційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.08.2017 у справі № 904/6892/17 змінено шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції цієї постанови. Резолютивну частину рішення залишено без змін.
Зазначена постанова аргументована: 1) обґрунтованістю висновків суду першої інстанції в частині рішення про припинення провадження у справі за вимогами про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлений з січня 2013 по грудень 2015 природний газ за договором № 13-156-ВТВ, сум пені, 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих за період з 21.01.2016 по 21.06.2016, через тотожність предмету і підстав вимог в цій частині з вимогам позивача до відповідача та їх підставами у справі № 904/5511/16, у якій ухвалено рішення про відмову в задоволенні позову, що набрало законної сили, не скасовано та не переглянуто за нововиявленими обставинами, оскільки Позивач незважаючи на існування для цього підстав (скасування постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2016 постанови Київського апеляційного господарського суду у справі № 910/497/16, яка стала підставою для ухвалення судових рішень про відмову в позові у справі № 904/5511/16) не скористався відповідним правом та не звернувся з вимогами про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення про відмову в позові у справі № 904/5511/16; 2) відмова в позові в іншій частині вимог - щодо стягнення сум пені, 3 % річних та інфляційних втрат за договором № 13-156-ВТВ, нарахованих за період з 22.06.2016 по 31.05.2017, мотивована відсутністю підстав для нарахування цих сум через відсутність (невстановлення) факту порушення відповідачем зобов`язань за цим договором, що було встановлено рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2017 у справі № 904/5511/16. Зміна мотивувальної частини рішення суду першої інстанції в цій частині мотивована вказаними підставами, а також помилковістю висновків суду першої інстанції щодо форс-мажорного характеру обставин, про які зазначено в сертифікаті Торгово-промислової палати № 6155 про форс-мажорні обставини, що звільняють відповідача від відповідальності за неналежне виконання умов договору, з огляду на те, що визначені в цьому сертифікаті обставини не є форс-мажорними обставинами у розумінні статей 263, 617 ЦК України та статті 218 ГК України, оскільки Покупець протягом дії договору отримував природний газ та погоджувався на його ціну, у тому числі й шляхом укладення додаткових угод до договору щодо ціни на природний газ і при цьому був обізнаний щодо встановлення тарифів.
7. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.07.2019 (головуючий - Васьковський О. В., судді Огороднік К. М., Погребняк В. Я.) касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" задоволено частково. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.03.2019 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.08.2017 у справі № 904/6892/17 скасовано у частині стягнення 4005124,18 грн пені, 3% річних у сумі 2514829,17 грн та 9067915,01 грн інфляційних втрат за період з 22.06.2016 по 31.05.2017. Справу № 904/6892/17 направлено на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
Скасовуючи рішення судів попередніх інстанції, Верховний Суд зазначив, що: 1)втрата позивачем права на задоволення в судовому порядку своєї вимоги щодо стягнення з Товариства суми основного зобов`язання за договором № 13-156-ВТВ як у цій справі, так і у справі № 904/5511/16, між тим не припиняє цього зобов`язання у розумінні статей 598 та 599 ЦК України. Отже, незважаючи на те, що у справі № 904/5511/16 відмовлено у задоволенні вимог Компанії про стягнення основного зобов`язання за договором № 13-156-ВТВ з підстав невстановлення судом обставин прострочення виконання зобов`язання відповідачем, однак при цьому не встановлено обставин припинення цього зобов`язання, а у цій справі припинено провадження в частині тотожних вимог, це не є перешкодою для дослідження та встановлення судами у цій справи обставин існування/відсутності цього зобов`язання відповідача за договором (у зв`язку з простроченням його виконання) з урахуванням висновків, вміщених у постанові Вищого господарського суду від 02.11.2016 № 910/497/16 (щодо редакції договору № 13-156-ВТВ у частині умов щодо строку виконання відповідачем зобов`язання за договором); 2) з огляду на відмову позивачу рішенням суду у справі № 904/5511/16 у задоволенні вимог, зокрема про стягнення з відповідача основної суми заборгованості за переданий йому Позивачем з січня 2013 року по грудень 2015 року природний газ за договором № 13-156-ВТВ без встановлення при цьому обставин припинення зобов`язання Товариства за договором, передчасними є висновки судів першої і апеляційної інстанцій як про відсутність підстав у розумінні статей 549, 550, 610, 611, 612 ЦК України та статей 193, 216, 218, 230 ГК України для подальшого виникнення у Покупця похідних зобов`язань за договором (щодо сплати сум пені, інфляційних втрат і річних), так і про відсутність у ПАТ "НАК "Нафтогаз України" підстав вимагати їх стягнення в судовому порядку у цій справі.
8. За результатами нового розгляду справи (у частині стягнення 4005124,18 грн пені, 3% річних у сумі 2514829,17 грн та 9067915,01 грн інфляційних втрат) рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2020 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. У задоволенні заяви АТ "ОГС "Криворіжгаз" про поворот виконання рішення відмовлено.
Зазначене рішення мотивоване посиланням на положення статей 610, 625 ЦК України, статей 193, 199, 230 ГК України та статей 73, 74, 75, 77, 79, 333 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зважаючи на які місцевий господарський суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що: 1) інфляційні втрати, 3% річних та пеня, що є предметом позову, нараховані у зв`язку з неналежним виконанням основного зобов`язання, по суті випливають з основного зобов`язання та є додатковими зобов`язаннями до основного зобов`язання (основного боргу); 2) додаткові вимоги, які є предметом позову у розглядуваній справі, слідують за основною вимогою. Отже, з урахуванням загальних принципів правового підходу, втрата права на судовий захист щодо основної вимоги має наслідком втрату права на судовий захист і щодо додаткових вимог; 3) таким чином, невикористання позивачем (у встановлені законом строки) права на перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у справі № 904/5511/16 у кінцевому результаті призвело до втрати ним права на судовий захист як щодо вимог, що розглядалися у справі № 904/5511/16, так і додаткових вимог, що випливають з основного зобов`язання; 4) Верховний Суд визнав втрату права на судовий захист щодо стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат за попередній період, що входили до предмету спору, який розглядався у справі № 904/5511/16. Висновки суду при новому розгляді справи про наявність підстав для стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за наступний період, з урахуванням тотожності підстав позову, фактично б суперечили висновкам, зробленим судами при попередньому розгляді справи. За таких обставин право на судовий захист можливе за наявності інших підстав позову; 5) виходячи зі встановлених рішенням Господарського суду м. Києва від 12.11.2019 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 у справі № 910/7804/19 обставин зарахування грошових коштів у сумі 1682756,90 грн як зустрічних однорідних вимог і зумовленого цим припинення зобов`язання АТ "НАК "Нафтогаз України" з їх повернення Товариству, заява АТ "ОГС "Криворіжгаз" про поворот виконання рішення суду задоволенню не підлягає.
9. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.07.2020 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2020 скасовано у частині відмови у стягненні 4005124,18 грн пені. Ухвалено нове рішення про задоволення позову в цій частині. В решті рішення залишено без змін.
10. Зазначена постанова мотивована положеннями статей 549, 550, 611, 625 ЦК України, статей 193, 230 ГК України та статей 75, 86, 269 ГПК України, з урахуванням яких апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення пені та необґрунтованість позовних вимог у частині стягнення інфляційних втрат і 3 % річних з огляду на те, що: 1) оскільки існування основного зобов`язання за своєю правовою природою дозволяє здійснювати нарахування пені за несвоєчасне його виконання (навіть за умови нестягнення основного боргу), з урахуванням правової природи неустойки як штрафної санкції, місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку про відсутність у позивача права нараховувати відповідачу пеню у розмірі 4005124,18 грн за період з 22.06.2016 по 20.07.2016, яка не була предметом спору у справі № 904/5511/16; 2) стягнення інфляційних втрат та 3% річних нерозривно пов`язано зі сплатою основного боргу (боржник зобов`язаний сплатити не відсотки річних та інфляційні втрати, а саме суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3 % річних від простроченої суми); 3) водночас, через відмову у стягненні основного боргу та встановлений Верховним Судом факт втрати Компанією права на судовий захист щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 109228155,83 грн за поставлений в період з січня 2013 року по листопад 2015 року природний газ, у позивача відсутні підстави для стягнення у судовому порядку інфляційних втрат та відсотків річних, нарахованих на суму основного боргу, у стягненні якого відмовлено, оскільки втрата права на судовий захист щодо основної вимоги має наслідком втрату права на судовий захист і щодо таких додаткових вимог, як стягнення 3% річних та інфляційних втрат; 4)фактично позивач не зазнав матеріальних втрат (збитків) від знецінення суми основного боргу внаслідок інфляційних процесів, у стягненні якої йому відмовлено, внаслідок чого його права в цій частині не порушено, оскільки не може знецінитися те, у стягненні чого відмовлено.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
11. Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, АТ "ОГС "Криворіжгаз" звернулося з касаційною скаргою, у якій просить зазначену постанову скасувати у частині стягнення 4005124,18 грн пені, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2020 залишити без змін.
12. Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, АТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося з касаційною скаргою, у якій просить вказану постанову скасувати у частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 3 % річних у сумі 2514829,17 грн та 9067915,01 грн інфляційних втрат і ухвалити нове рішення про задоволення зазначених позовних вимог повністю.
Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
13. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач (далі - скаржник-1) посилається на неправильне застосування та порушення судом апеляційної інстанції положень статей 15, 549, 550, 611 ЦК України, статті 230 ГК України та статті 316 ГПК України, наголошуючи, що на теперішній час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права (статей 549, 550, 611 ЦК України і статті 230 ГК України) у подібних правовідносинах, а саме чи є можливим застосування зазначених правових норм за наявності підтвердженого рішенням суду втрати позивачем процесуального права на задоволення вимоги щодо основного зобов`язання (основного боргу) в процесуальному (судовому) порядку та чи призводить втрата права на судовий захист щодо основної вимоги до втрати права на судовий захист щодо стягнення штрафних санкцій як додаткової вимоги у процесуальному сенсі.
14. У свою чергу, в обґрунтування своєї правової позиції позивач (далі - скаржник-2) посилається на неправильне застосування та порушення судом апеляційної інстанції норм статей 11, 598, 599, 625 ЦК України та статті 238 ГПК України, наголошуючи, що в оскаржуваній постанові апеляційний суд застосував положення статей 598, 599, 625 ЦК України без урахування висновку щодо застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 09.07.2019 у справі № 904/6892/17, у постанові Верховного Суду України від 26.04.2017 у справі № 918/329/16 та у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
15. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу позивача просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених у рішенні суду першої інстанції, зазначаючи, зокрема, що відсутність припинення матеріального права щодо стягнення 3 % річних, інфляційних втрат, пені за наявності втрати права на судовий захист щодо вимоги про стягнення основного боргу, призводить до втрати права на судовий захист щодо стягнення штрафних санкцій як складової загальної суми боргу в процесуальному сенсі, що узгоджується з висновком, викладеним у пункті 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19. При цьому у справі № 905/21/19 заборгованість Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" було стягнуто за рішенням суду та сплачено цим підприємством у повному обсязі, а наведені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 висновки стосуються методики розрахунку інфляційних втрат.
Розгляд справи Верховним Судом
16. Ухвалами Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.10.2020 відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами АТ "ОГС "Криворіжгаз" і АТ "НАК "Нафтогаз України" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.07.2020 у справі № 904/6892/17 і призначено розгляд справи у судовому засіданні на 17.11.2020.
13.11.2020 до Верховного Суду надійшло клопотання АТ "ОГС "Криворіжгаз" від 11.11.2020 про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "НАК "Нафтогаз України" (в частині відмови у стягненні інфляційних втрат і 3 % річних), яке (клопотання) аргументоване тим, що: 1) постановою Верховного Суду від 09.07.2019 справу № 904/6892/17 передано на новий розгляд, що не означає остаточного вирішення справи, а, отже, і остаточного формування правового висновку Верховного Суду у цій справі; 2) постанова Верховного Суду України від 26.04.2017 у справі № 918/329/16 не є в розумінні частини 4 статті 236 ГПК України постановою Верховного Суду, чиї висновки суд має враховувати при вирішенні спору; 3) постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 не можна брати до уваги, позаяк у вказаній справі суди виходили зі встановлених обставин стягнення за рішенням суду заборгованості Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" та її сплати цим підприємством у повному обсязі, тоді як наведені у зазначеній постанові Верховного Суду висновки стосуються лише методики розрахунку інфляційних втрат.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
17. 04.01.2013 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) і ПАТ "Криворіжгаз" (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 13-156-ВТВ, за умовами пунктів 1.1, 2.1, 3.1 продавець зобов`язується передати у власність покупцеві у 2013 році природний газ, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити газ на умовах договору. Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва технологічних витрат та нормованих втрат покупця. Продавець передає покупцеві у період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року газ в обсязі до 46082,447 тис. м3, у тому числі: у 2013 році - 10191,303 (тис. м3); у 2014 році - 17884,336 (тис. м3); у 2015 році до 18006,808 (тис. м3). Продавець передає покупцю імпортований газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України", на газорозподільних станціях ДК "Укртрансгаз". Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов`язану з правом власності на газ.
18. У подальшому сторонами укладено додаткові угоди до вказаного договору: № 1 від 04.04.2013, № 2 від 10.07.2013, №3 від 08.08.2013, № 4 від 31.12.2013, № 5 від 28.04.2014, № 6 від 15.05.2014, № 7 від 10.06.2014, № 8 від 05.09.2014, № 9 від 10.11.2014, № 10 від 08.12.2014, № 11 від 22.12.2014, №12 від 05.02.2015, № 17 від 10.07.2015, № 18 від 12.10.2015, № 19 від 28.10.2015 та № 19/1 від 27.11.2015.
19. У пунктах 3.3, 3.4 договору № 13-156-ВТВ сторони погодили, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформляється актом приймання-передачі газу. Не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов`язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газорозподільного/газотранспортного/газовидобувального підприємства три примірники акта приймання передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8 числа повертає покупцю та газорозподільному/газотранспортному/газовидобувальному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надає в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Підписані акти є підставою для остаточного розрахунку між сторонами.
20. Відповідно до пунктів 5.2, 6.1 договору № 13-156-ВТВ (у редакції додаткової угоди № 19/1 від 27.11.2015), ціна за 1000 м3 газу з 01 грудня 2015 року становить 6474 грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2 %; податок на додану вартість за ставкою 20%. До ціни газу додається тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ПАТ "Укртрансгаз" на території ліцензованої діяльності газорозподільного підприємства 404,30 грн., крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 485,16 грн. До сплати за 1 000 м3 природного газу 7007,78 грн, крім того ПДВ 20 % - 1401,56 грн, всього з ПДВ 8409,34 грн. Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень п. 6.2 договору. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20 числа місяця наступного за місяцем поставки газу на підставі акта приймання передачі.
21. Згідно з пунктом 9.2 договору № 13-156-ВТВ строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 3 роки.
22. Розділом 11 договору № 13-156-ВТВ передбачено, що цей договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01 січня 2013 року і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2013 року, а в частині проведення розрахунків за газ до їх повного здійснення.
23. На підтвердження виконання своїх зобов`язань щодо поставки природного газу відповідачу в період з січня 2013 року по листопад 2015 року на загальну суму 287590878,56 грн позивачем надано акти приймання-передачі природного газу, які підписані повноважними представниками сторін без зауважень на скріплені печатками підприємств сторін.
24. Матеріалами справи підтверджується, що відповідач, у свою чергу, за поставлений газ розрахувався частково, на підставі чого у нього утворилася заборгованість у сумі 109228155,83 грн, що і стало причиною позову.
Строк оплати заборгованості у розмірі 109228155,83 грн настав 20.01.2016.
25. Разом з тим, судами встановлено і сторонами визнається, що позивачем втрачено право на судовий захист у частині стягнення заборгованості у розмірі 109228155,83 грн за поставлений в період з січня 2013 року по листопад 2015 року природний газ на підставі договору № 13-156-ВТВ, оскільки вказані позовні вимоги судом розглянуто у межах справи № 904/5511/16. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2017 у справі № 904/5511/16, яке набрало законної сили, в позові відмовлено.
Позиція Верховного Суду
26. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
27. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "НАК "Нафтогаз України" необхідно закрити, а касаційну скаргу АТ "ОГС "Криворіжгаз" - задовольнити частково з таких підстав.
Стосовно касаційної скарги позивача (скаржника-2)
28. АТ "НАК "Нафтогаз України" у поданій касаційній скарзі посилається на наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, а саме: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Так, скаржник-2 зазначає, що під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не враховано висновку щодо застосування норм статей 598, 599, 625 ЦК України у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 09.07.2019 у справі № 904/6892/17, у постанові Верховного Суду України від 26.04.2017 у справі № 918/329/16 та у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19.
29. Дослідивши доводи касаційної скарги скаржника-2, відзиву на неї та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "НАК "Нафтогаз України" у справі № 904/6892/17, з огляду на таке.
30. В Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.
Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії. Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.