Постанова
Іменем України
19 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 333/4463/16-к
провадження № 51-423 км 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Білик Н.В.,
суддів Кравченка С.І., Остапука В.І.
за участю:
секретаря судового засідання Ковтюка В.В.,
прокурора Гошовської Ю.М.,
захисника Кравцова В.М. (у режимі відеоконференції),
виправданого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року у кримінальному провадженні № 2016080040002568 щодо
ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 травня 2019 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, та виправдано його.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вирок суду - без зміни.
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що він 25 травня 2016 року в період часу з 18 до 20 годин за місцем свого проживання, під час вживання алкогольних напоїв, на ґрунті особистих неприязних відносин наніс удар кулаком в область грудної клітини ОСОБА_2 . У відповідь ОСОБА_2 наніс ОСОБА_1 кілька ударів по голові та тулубу, заподіявши тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Надалі ОСОБА_1, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_2 один удар в голову і один удар в губи, що супроводжувались кровотечею, а також два удари ногою в обличчя та живіт.
Після нанесених ударів ОСОБА_1 допоміг ОСОБА_2 піднятися. Однак останній, знаходячись в коридорі, впав та вдарився переніссям об виступ на підлозі, в результаті чого у потерпілого утворилося ушкодження в ділянці носу, яке супроводжувалося кровотечею.
Після цього ОСОБА_2 ще кілька разів упав, вдарившись головою, внаслідок чого у нього утворилися тілесні ушкодження.
Таким чином, ОСОБА_1, не передбачаючи можливості настання тяжких наслідків у вигляді спричинення смерті іншій особі, хоча повинен був і міг їх передбачити враховуючи фізіологічний стан ОСОБА_2, який був пов`язаний із сильним алкогольним сп`янінням та загрозою захлинання кров`ю через сильну кровотечу, умисно наніс йому удари кулаками в обличчя та ногою в ділянку скули, що супроводжувалися кровотечею, тобто, в тому числі своїми умисними діями заподіяв ОСОБА_2 відкриту черепно-лицьову та внутрішньочерепну травму, внаслідок отримання зазначених травм ОСОБА_2, лежачи в положенні тіла горілиць, через аспірацію крові в дихальні шляхи та ускладнення розвитку механічної асфіксії, помер приблизно о 00:00 год. ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що ухвала не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, оскільки не містить відповідей на доводи апеляційної скарги стосовно того, що: докази у кримінальному провадженні доводять винуватість ОСОБА_1 ; кровотеча у потерпілого утворилася, у тому числі, від ударів обвинуваченого, тобто, між його діями та наслідками у виді смерті потерпілого є причинно-наслідковий зв`язок; суд дав невірну оцінку висновку експерта щодо причин смерті ОСОБА_2 ; висновки суду є суперечливими та не відповідають фактичним обставинам справи.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор у суді касаційної інстанції підтримав скаргу та просив її задовольнити.
Виправданий та його захисник у судовому засіданні заперечували проти задоволення скарги та просили залишити судове рішення без зміни.
Мотиви суду
Згідно ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. При перевірці доводів, наведених у касаційній скарзі, колегія суддів виходить із фактичних обставин, встановлених місцевим та апеляційним судами.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Із будь-яких інших підстав касаційний суд не вправі втручатися у рішення судів нижчих ланок. Аргументи сторони обвинувачення щодо незгоди з даною судами оцінкою доказів стосуються по суті невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що виходячи з вимог ст. 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Твердження прокурора про те, що суд не розглянув доводів апеляційної скарги та не дав на них відповідей в ухвалі суду, що свідчить про не дотримання судом апеляційної інстанції вимог ст. 419 КПК України, є неприйнятними.
Суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду - це рішення вищого суду стосовно законності й обґрунтованості вироку, що перевіряється в апеляційному порядку, та повинна відповідати тим же вимогам, що і вирок суду першої інстанції.
Згідно з приписами ст. 419 КПК України в ухвалі апеляційного суду повинні бути зазначені мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Переглядаючи вирок щодо ОСОБА_1 в апеляційному порядку, вказаних вимог закону суд дотримався.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, в апеляційній скарзі прокурор заперечував правильність установлення місцевим судом фактичних обставин кримінального провадження. Вказував на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність внаслідок неповної та суперечливої оцінки судом доказів.