ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 455/793/16-к
провадження № 51-1182 км 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді Марчук Н.О.,
суддів Короля В.В., Лагнюка М.М.,
за участю:
секретаря
судового засідання Крота І.М.,
прокурора Подоляка М.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Львівського апеляційного суду від 13 березня 2020 року стосовно
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця с. Березів Старосамбірського району
Львівської області, який проживає за адресою:
АДРЕСА_1 ,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Старосамбірського районного суду Львівської області від 01 червня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладенням на нього обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 13 березня 2020 року вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_1 змінено. Призначено ОСОБА_1 із застосуванням ст. 69-1 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. У решті вирок залишено без зміни.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 02 травня 2016 року приблизно о 15:00, знаходячись на території залізничного вокзалу в м. Старий Самбір Львівської області, повторно, таємно викрав із кишені ОСОБА_2 мобільний телефон "Prestigio PFP 1170 DUO", заподіявши потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 334 грн 30 коп.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі з доповненнями до неї прокурор, не погоджуючись із ухвалою апеляційного суду через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить її скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно погодився з рішенням суду першої інстанції щодо застосування до ОСОБА_1 положень ст. 75 КК України, та у порушення вимог ст. 439 КПК України не виконав постанову Верховного Суду від 03 вересня 2019 року.
Позиція учасника судового провадження
Прокурор підтримав касаційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати оскаржуване судове рішення і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Положеннями ст. 433 КПК України передбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 185 КК України та застосування положень ст. 69-1 КК України в касаційній скарзі прокурором не оспорюються.