Постанова
іменем України
19 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 299/1950/17
провадження № 51-2588км20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Матієк Т.В.,
суддів Наставного В.В., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Трутенко А.Ю.,
прокурора Сингаївської А.О.,
захисника (в режимі відеоконференції) Меженної В.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Меженної В.І. в інтересах засудженої ОСОБА_1 на вирок Закарпатського апеляційного суду від 24 лютого 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017070080000519 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1 ), неодноразово судимої, останнього разу - за вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області від 18 серпня 2017 року за ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК звільненої від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік із покладенням на неї обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК.
Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і встановлені обставини
За вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області від 9 жовтня 2017 року ОСОБА_1 визнано винуватою і засуджено за ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено на неї обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області від 18 серпня 2017 року, більш суворим, ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців та на підставі ст. 75 КК звільнено її від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладенням обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК.
Вирішено питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватою у тому, що вона 27 травня 2017 року близько 10 години, знаходячись у палаті № 2 пульмонологічного відділення Виноградівської районної лікарні на вул. Лікарняній, 13 у м. Виноградові Закарпатської області, підійшла до ОСОБА_2 та, обіймаючи його, повторно таємно викрала з кишені сорочки потерпілого гроші у сумі 560 грн. З викраденими грошима ОСОБА_1 зникла, заподіявши потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.
Апеляційний суд вироком від 24 лютого 2020 року частково задовольнив апеляційну скаргу прокурора, скасував вирок місцевого суду в частині призначеного покарання й ухвалив свій, яким призначив ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців, а вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області від 18 серпня 2017 року постановив виконувати самостійно. У решті вирок місцевого суду залишив без змін. Строк покарання ОСОБА_1 апеляційний суд ухвалив обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженої внаслідок суворості, просить змінити вирок апеляційного суду та застосувати до ОСОБА_1 положення ст. 75 КК, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком. Вважає, що апеляційний суд не повною мірою врахував дані про особу засудженої та наявність обставин, що пом`якшують покарання, що давало суду право призначити покарання із застосуванням положень ст. 69 КК, натомість цей суд призначив ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, яке є найсуворішим із видів покарань, передбачених санкцією ч. 2 ст. 185 КК, належним чином не обґрунтувавши, чому менш суворі види покарання не будуть дієвими та не забезпечать виправлення засудженої. Крім того, суд апеляційної інстанції не взяв до уваги позицію ОСОБА_1 щодо усвідомлення протиправності її дій та того, що вона стала на шлях виправлення. Вказані обставини, на переконання сторони захисту, призвели до призначення апеляційним судом ОСОБА_1 занадто суворого та несправедливого покарання.
Позиції учасників судового провадження
Захисник підтримав касаційну скаргу, просив її задовольнити.
Прокурор заперечувала проти задоволення касаційної скарги захисника, вважала вирок апеляційного суду законним та обґрунтованим і просила залишити його без змін.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги.