Постанова
іменем України
19 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 729/1210/18
провадження № 51-1648км20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Матієк Т.В.,
суддів Наставного В.В., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Трутенко А.Ю.,
прокурора Сингаївської А.О.,
захисника Луценка Є.П.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Бобровицького районного суду Чернігівської області від 22 серпня 2018 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 10 березня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018270080000445, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Нова Басань, Бобровицького району, Чернігівської області, жителя АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, востаннє - за вироком Бобровицького районного суду Чернігівської області від 11 квітня 2019 року за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 3 місяці,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК.
Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і встановлені ними обставини
За вищезазначеним вироком місцевого суду ОСОБА_1 засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 1 ст. 185 КК -на строк 1 рік; за ч. 2 ст. 185 КК -на строк 3 роки; за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК - на строк 2 роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Згідно ч. 4 ст. 70 КК до покарання за цим вироком ОСОБА_1 частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Бобровицького районного суду Чернігівської області від 11 квітня 2019 року та призначено йому остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців та на підставі ч. 5 ст. 72 КК зараховано йому у строк покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку день за день.
Вирішено питання щодо речових доказів і процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 28 липня 2018 року в обідній час (точного часу слідством не встановлено)перебуваючи в приміщенні магазину ТОВ "АТБ-Маркет" Продукти 710 на вул. Олега Бичка, 2 у м. Бобровиці Чернігівської області, здійснив крадіжку спиртних напоїв та ковбасних виробів на загальну суму 273,08 грн, чим завдав цьому магазину матеріальної шкоди на вказану суму.
Надалі, ОСОБА_1 за аналогічних обставин, перебуваючи в приміщенні вищевказаного магазину, таємно повторно здійснив крадіжку спиртних напоїв та ковбасних виробів:
- 29 липня 2018 року в обідній час (точного часу слідством не встановлено) - на загальну суму 283,71 грн;
- 30 липня 2018 року в обідній час (точного часу слідством не встановлено) - на загальну суму 286,20 грн;
- 31 липня 2018 року в обідній час (точного часу слідством не встановлено) - на загальну суму 281,37 грн;
- 23 серпня 2018 року близько 11:25 - здійснив крадіжку спиртного на загальну суму 324,15 грн.
Крім того, ОСОБА_1 22 серпня 2018 року близько 14:55 за аналогічних обставин, перебуваючи в приміщені вищевказаного магазину, таємно повторно здійснив крадіжку спиртних напоїв на загальну суму 226 грн, однак не зміг довести злочин до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки при спробі покинути приміщення ТОВ "АТБ-Маркет" Продукти 710 з викраденим майном був зупинений охоронцем.
Також, ОСОБА_1 5 вересня 2018 року близько 18:41 ОСОБА_1, перебуваючи у приміщенні вищевказаного магазину, за аналогічних обставин здійснив крадіжку спиртних напоїв та ковбасних виробів на загальну суму 258,83 грн, однак також не зміг довести злочин до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки при спробі покинути приміщення ТОВ "АТБ-Маркет" Продукти 710 з викраденим майном був зупинений охоронцем.
Апеляційний суд залишив вирок місцевого суду без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, порушує питання про скасування вироку місцевого суду й ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду у суді першої інстанції. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги та не оспорюючи доведеності його винуватості за епізодами крадіжок від 22 серпня, 23 серпня 2018 року та 5 вересня 2018 року, вказує на те, що крадіжки за епізодами з 28 липня 2018 року по 31 липня 2018 року він не вчиняв, його винуватість за цими епізодами не доведена належними, допустимими і беззаперечними доказами, не підтверджується показаннями свідків та відеозаписами з камер відеоспостереження магазину (відсутність відеозаписів з камер спостереження за період з 28 липня 2018 року по 31 липня 2018 року свідчить підтвердженням його невинуватості). Вважає, що в основу вироку місцевий суд поклав недопустимий доказ, а саме протокол проведення слідчого експерименту від 27 вересня 2018 року за його участі, який проведено з істотним порушенням вимог КПК без здійснення відеофіксації цієї слідчої дії. Зазначає про те, що співробітники поліції здійснювали на нього психологічний тиск під час проведення досудового розслідування (кормили), внаслідок чого він давав неправдиві показання.
Звертає увагу на те, що апеляційний суд, залишаючи подану апеляційну скаргу без задоволення, не навів в ухвалі переконливих підстав для прийняття такого рішення, не надав вичерпних відповідей на доводи, викладені у скарзі, через що рішення цього суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК.
Позиції учасників судового провадження
Захисник та засуджений підтримали доводи в касаційній скарзі, просили скасувати вирок місцевого суду й ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді першої інстанції, а прокурор заперечувала проти задоволення касаційної скарги засудженого, вважала оскаржені судові рішення законними та обґрунтованими.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При розгляді касаційної скарги суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій, а невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, на що посилається засуджений у касаційній скарзі, не можуть бути предметом перегляду в касаційному суді.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК, ухвалено відповідно до вимог ст. 370 КПК на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду й оціненими згідно з положеннями ст. 94 КПК.