ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 712/7661/18
провадження № 51-3338км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Мазура М. В.,
суддів Єремейчука С. В., Чистика А. О.,
за участю:
секретаря судового засідання Миколюка Я. О.,
прокурора Титаренка Ю. О.,
захисника Гречухи В. І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника засудженого ОСОБА_1 - Гречухи В. І. та прокурора на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 лютого 2020 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 18 травня 2020 року, постановлені у кримінальному проваджені, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018251010002986, за обвинуваченням,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Водяне Шполянського району Черкаської області, зареєстрованого у тому ж селищі ( АДРЕСА_1 ), жителя АДРЕСА_2, раніше судимого за вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 січня 2018 року за ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання із застосування ст. 69 цього Кодексу у виді позбавлення волі на строк 5 років і на підставі ст. 104 КК звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладення обов`язків, передбачених ст. 76 КК,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК (в редакції від 01 вересня 2001 року; далі - ч. 2 ст. 309 КК).
Рух справи, зміст судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 лютого 2020 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 309 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком частково приєднано покарання, призначене за попереднім вироком і остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна, яке є його власністю.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він за встановлених та детально наведених судом першої інстанції у вироку обставин, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбаченийст. 307 КК, у невстановлені слідством час, місці та спосіб придбав у невстановленої особи поліетиленовий пакет із психотропною речовиною - амфетаміном, який почав незаконно зберігати, без мети збуту.
22 квітня 2018 роки о 22:00, ОСОБА_1, перебуваючи на території ЗОШ № 27, що неподалік будинку № 22 на вул. Сумгаїтській у м. Черкаси, був зупинений працівниками поліції і під час проведення слідчо-оперативною групою огляду місця події, ОСОБА_1 на прохання працівників поліції вийняв із лівої кишені верхнього одягу 7 поліетиленових пакетів з амфетаміном, загальною масою (в перерахунку на амфетамін-основу) 1,176 г, які працівників поліції вилучили.
Крім того, ОСОБА_1 будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбаченийст. 307 КК, повторно, у невстановлені слідством час, місці та спосіб придбав у невстановленої особи поліетиленовий пакет із психотропною речовиною - амфетаміном, який почав незаконно зберігати, без мети збуту.
24 квітня 2018 роки о 22:00, ОСОБА_1, перебуваючи біля магазину "Прем`єр", що неподалік будинку № 26 на вул. Сумгаїтській у м. Черкаси, був зупинений працівниками поліції і під час проведення слідчо-оперативною групою огляду місця події, ОСОБА_1 на прохання працівників поліції вийняв із лівої кишені верхнього одягу 2 поліетиленових пакети з амфетаміном, загальною масою (в перерахунку на амфетамін-основу) 0,238 г, які працівники поліції вилучили.
Черкаський апеляційний суд ухвалою від 18 травня 2020 року залишив вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 без змін, а апеляційну скаргу захисника Гречухи В. І. - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала, та заперечення інших учасників провадження
У касаційній скарзі захисник Гречуха В. І., посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати постановлені у кримінальному провадженні судові рішення, і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Обґрунтовуючи своїй вимоги, захисник вказує на те, що місцевий суд у своєму рішенні безпідставно послався на висновок експерта від 03 травня 2018 року № 2/688, як на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, оскільки зазначений висновок взагалі нічого не підтверджує.
Крім того, захисник вважає, що протоколи огляду місця події від 22 та 24 квітня 2018 року є недопустимими доказами, оскільки фактично був проведений не огляд місця події, а особистий обшук його підзахисного (передбачений ч. 3 ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), при цьому матеріали кримінального провадження не містять протоколів затримання ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КК та даних про роз`яснення останньому його процесуальних прав, а тому такий обшук проведено з грубим порушенням процесуальних норм.
Сумнівним є, на думку захисника, факт добровільної видачі ОСОБА_1 психотропної речовини працівникам поліції, оскільки його підзахисний через підкорення наказу був змушений залишатися поряд з особою, яка складала протоколи огляду місця події, що з огляду на положення ст. 209 КПК вказує на те, що він мав статус затриманої особи.
Захисник зазначає, що посилання місцевого суду на те, що від ОСОБА_1 не надходило претензій, скарг чи заяв, під час проведення оглядів місця події є необґрунтованими, оскільки з цих протоколів видно, що його підзахисному не роз`яснялися будь - які права, зокрема мати захисника та положення ст. 63 Конституції України.
Апеляційний суд не зважив на вказані порушення допущені місцевим судом, всупереч ст. 23 КПК безпосередньо не дослідив докази у справі та безпідставно погодився з їх оцінкою наданою місцевим судом. Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу захисника, апеляційний суд не дав оцінки наведеним ній доводам, не навів переконливих мотивів, виходячи з яких, визнав їх необґрунтованими, а тому рішення цього суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК.
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить змінити постановлені у кримінальному провадженні судові рішення, виключити з їх вступної частини посилання судів на засудження ОСОБА_1 за попереднім вироком від 03 січня 2018 року до додаткового покарання у виді конфіскації майна та постановити вважати ОСОБА_1 засудженим до остаточного покарання на підставі ст. 71 КК у виді позбавлення волі на строк 6 років.
Суть доводів прокурора зводиться до його вказівок на те, що місцевий суд у вступній частині вироку помилково зазначив про те, що ОСОБА_1 за попередніми вироком (Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 січня 2018 року) було призначено додаткове покарання у виді конфіскації майна, оскільки такий вид додаткового покарання за вказаним вироком засудженому не призначався.
Крім того, з цих же підстав, місцевий суд, призначаючи ОСОБА_1 остаточний вид і розмір покарання на підставі ст. 71 КК, необґрунтовано призначив засудженому додаткове покарання у виді конфіскації майна, чим неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, а саме ч. 3 ст. 71 КК.
В свою чергу, апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження апеляційному порядку, на вказані помилки місцевого суду уваги не звернув та з урахуванням положень ч. 2 ст. 404 КПК, їх не усунув.
Заперечень на касаційній скарги до Верховного Суду не надходило.
Позиції учасників судового провадження у судовому засіданні
У судовому засіданні захисник підтримав подану ним касаційну скаргу, просив її задовольнити на підставах зазначених у цій скарзі, а касаційну скаргу прокурора не підтримав, однак не заперечував щодо її задоволення.
Прокурор, навівши відповідні пояснення, частково підтримав касаційні скарги прокурора та сторони захисту, просив ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Згідно зі ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 412 КПК, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.