1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду






Постанова

Іменем України

18 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 499/752/17

провадження № 51-2431 км 20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Чистика А. О.,

суддів Бородія В. М., Мазура М. В.,

за участю:

секретаря судового засідання Черниш А. І.,

прокурора Матолич М. Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Байло Євгена Сергійовича, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Іванівського районного суду Одеської області від 26 листопада 2019 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 18 лютого 2020 року за об`єднаними кримінальними провадженнями внесеними до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201716029000333, №12017160290000293, №12017160290000292, №12017160290000368, №1201716029000324, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який згідно матеріалів кримінального провадження зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Іванівського районного суду Одеської області від 26 листопада 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України) до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки; за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки; за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна. На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. Відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за вироком Іванівського районного суду Одеської області від 13 грудня 2016 року остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів.

Згідно з цим вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що 27 липня 2017 року близько 09:00 години, точний час судом не встановлено, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, прийшов до будинку своєї тітки ОСОБА_2, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2, зрозумів, що її немає вдома, шляхом розбиття віконного скла у приміщенні кухні, відкрив двері будинку зсередини та потрапивши у приміщення кухні, таємно викрав звідти алюмінієву каструлю та чавунний казан, після чого покинув територію домоволодіння ОСОБА_2, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 435,00 грн.

Також того ж дня 27 липня 2017 року близько 10:00 години обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, зайшов до приміщення гаражу ОСОБА_3, розташованого за адресою АДРЕСА_3 та таємно викрав зварювальний апарат та ящик з гідравлічним комплектом для ремонту кузовних деталей автомобілю та в подальшому розпорядився ними на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_3, матеріальну шкоду на загальну суму 1773,00 грн.

Крім того, наприкінці липня 2017 року ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись біля гаражного масиву в смт. Радісне Іванівського району Одеської області, підійшов до приміщення гаражу та шляхом збиття навісного замку на металевих дверях потрапив у середину гаражу, звідки викотив мопед та відкотив його приблизно на 50 метрів від гаражу. Надалі він був зупинений місцевими мешканцями та викрадений мопед був повернутий. Своїми злочинними діями обвинувачений ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 5500,00 грн.

Також наприкінці липня 2017 року ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, зайшов до своєї знайомої ОСОБА_5, яка мешкає в АДРЕСА_4, впевнившись, що ОСОБА_5 за ним не спостерігає, непомітно для неї, викотив велосипед з подвір`я та сівши на нього попрямував в сторону смт. Радісне, спричинивши потерпілому ОСОБА_6, якому він належав, матеріальних збитків на суму 654,00 грн.

Крім того 08 серпня 2017 року приблизно о 18 годині 30 хв. ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, в с. Знам`янка Іванівського району Одеської області біля магазину "Хозтовари" по вул. Генерала Плієва таємно для оточуючих, з корисливих мотивів, викрав з мопеду сумку коричневого кольору, в якій знаходилися ремонтні ключі, яка належала ОСОБА_7, спричинивши потерпілому ОСОБА_7 матеріальних збитків на суму 646,00 грн.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 18 лютого 2020 року апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Байло Є. С. залишено без задоволення, а вирок Іванівського районного суду Одеської області від 26 листопада 2019 року стосовно ОСОБА_1 - залишено без змін.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати судові рішення стосовно ОСОБА_1, а кримінальне провадження направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Доводи касаційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено принцип безпосередності дослідження речових доказів. Крім того посилається на порушення права ОСОБА_1 на захист як на стадії досудового розслідування так і на стадії судового розгляду, а також на порушення прав потерпілих на участь в підготовчому судовому засіданні. Також вважає, що у кримінальному провадженні відсутні належні та допустимі докази на підтвердження розміру спричиненої матеріальної шкоди, а також допущено неправильну кваліфікацію дій засудженого. Впізнання речей, що належали потерпілій ОСОБА_2 було проведено із порушенням вимог КПК України. Вважає, що оскільки в ухвалі апеляційного суду не надано оцінки всім доводам його скарги, вона не відповідає вимогам ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор Матолич М. Р., вважала касаційну скаргу захисника Байло Є. С. необґрунтованою та просила залишити її без задоволення, а судові рішення без зміни.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.


................
Перейти до повного тексту