Постанова
Іменем України
23 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 175/719/18
провадження № 61-889св20
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Горьківська сільська рада Дніпровського району Дніпропетровської області, Державне підприємство "Науково-виробнича дослідна агрофірма "Наукова" НААНУ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Куценко Т. Р., Демченко Е. Л., Макаров М. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Горьківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, Державного підприємства "Науково-виробнича дослідна агрофірма "Наукова" НААНУ про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права на користування житловою площею та зобов`язання укласти договір житлового найму.
Позовна заява мотивована тим, що з серпня 2008 року позивач почала проживати однією сім`єю із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у квартирі АДРЕСА_1 .
Будинок в якому знаходиться спірна квартира перебуває на балансі Державного підприємства "Науково-виробнича дослідна агрофірма "Наукова" НААНУ, що підтверджується довідкою відповідача від 21 липня 2018 року № 85.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали разом без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, купували разом речі першого вжитку, разом харчувалися, відпочивали, підтримували квартиру у належному стані та купували майно в квартиру (холодильник, телевізор, пральну машину, мікрохвильову піч), що підтверджується актом про проживання від 01 грудня 2017 року. ОСОБА_1 надавала ОСОБА_2 кошти на оплату житлово-побутових послуг, оскільки останній був власником особового рахунку. В 2010 році ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за спільні кошти зробили ремонт у квартирі.
Внаслідок захворювання, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2 помер, позивач займалася його похованням.
Після смерті ОСОБА_2 позивач залишилася проживати у спірній квартирі АДРЕСА_1, у звʼязку з тим, що за останні більш ніж дев`ять років, спірна квартира стала єдиним постійним місцем проживання ОСОБА_1 та іншого постійного житла вона не має.
28 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернулася до виконавчого комітету Горьківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, а в подальшому і до Державного підприємства "Науково-виробнича дослідна агрофірма "Наукова" НААНУ, з письмовою заявою про реєстрацію місця проживання в квартирі АДРЕСА_1, де вона проживає з 2008 року, на що отримала відмову.
З огляду на викладене, з урахуванням уточненої позовної заяви (а. с. 112-115), ОСОБА_1 просила суд визнати за нею право користування житловою площею квартири АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 08 квітня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право користування житловою площею у квартирі АДРЕСА_1 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судове рішення мотивовано тим, що ОСОБА_1 вселилася у спірну квартиру зі згоди основного і єдиного квартиронаймача ОСОБА_2 у 2008 році, іншого житла позивач не має, протягом всього часу проживання у квартирі разом з ОСОБА_2, а потім і після його смерті, ОСОБА_1 сплачує кошти за надані комунальні послуги. Крім того, відсутність у позивача письмової згоди ОСОБА_2 на вселення, само по собі не свідчить про те, що ОСОБА_1, яка вселилася до спірної квартири, не набула права користування жилим приміщенням, оскільки за обставинами справи, зокрема із показів свідків, встановлено, що ОСОБА_2 висловлював таку згоду. Також, посилання Державного підприємства "Науково-виробнича дослідна агрофірма "Наукова" НААНУ на реєстрацію позивача у квартирі за адресою: АДРЕСА_2, та відсутність реєстрації в спірній квартирі, сама по собі не може бути підставою для відмови у визнанні права користування спірним жилим приміщенням за позивачем.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року апеляційну скаргу Державного підприємства "Науково-виробнича дослідна агрофірма "Наукова" НААНУ- задоволено. Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 08 квітня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судове рішення мотивовано тим, що позивач не довела факту набуття права на користування спірним жилим приміщенням, вселення до спільного житлового приміщення саме на умовах постійного проживання однією сім`єю з наймачем.
Крім того, спірне житлове приміщення надавалося одноосібному його наймачеві, а саме померлому ОСОБА_2 . Судом встановлено, що ОСОБА_1 у спірній квартирі зареєстрована не була, на час смерті наймача ОСОБА_2 , була зареєстрована за іншою адресою і належних доказів на отримання письмової згоди наймача на її вселення до житлового приміщення не надала.
Разом з тим, позивач та ОСОБА_2 юридично перебували у зареєстрованих шлюбах з іншими особами, які у передбаченому законодавством порядку розірвані не були.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 24 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" від 12 квітня 1985 року № 2 у осіб, які вселилися до наймача, виникають усі права й обов`язки за договором найму жилого приміщення, якщо особи постійно проживали разом із наймачем і вели з ним спільне господарство та були визнані членами сім`ї наймача (частини перша та друга статті 64 ЖК УРСР). Крім того, особи, які вселилися до наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо особи вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача та якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням (стаття 65 ЖК УРСР). Під час вирішенні спору про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з`ясувати, крім обставин щодо реєстрації цих осіб у спірному приміщенні, дотримання встановленого порядку при їх вселенні та наявності згоди на це всіх членів сім`ї наймача та обумовлення угодою між указаними особами, наймачем і членами сім`ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням і інші обставини справи, що мають значення для справи, а саме: чи було це приміщення постійним місцем проживання цих осіб, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання. Суд апеляційної інстанції, вказані обставини не розглядав, оцінку таким доказам не надавав, пояснення свідків щодо надання згоди ОСОБА_3 на проживання у вказаній квартирі позивача, а також бажання ОСОБА_3 щоб позивач була його членом сім`ї, до уваги не взяв.
Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З 2008 року ОСОБА_1 почала проживати спільно однією сім`єю з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у квартирі АДРЕСА_1 .
Будинок в якому знаходиться спірна квартира перебуває на балансі Державного підприємства "Науково-виробнича дослідна агрофірма "Наукова" НААНУ, що підтверджується довідкою відповідача від 21 липня 2018 року № 85 (а. с. 30).
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кожен перебували у іншому зареєстрованому шлюбі, та проживали разом без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, купували разом речі першого вжитку, разом харчувалися, відпочивали, підтримували квартиру у належному стані та купували майно в квартиру (холодильник, телевізор, пральну машину, мікрохвильову піч), що підтверджується актом про проживання від 01 грудня 2017 року (а. с. 14). ОСОБА_1 надавала ОСОБА_2 кошти на оплату житлово-побутових послуг, оскільки останній був власником особового рахунку. В 2010 році ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за спільні кошти зробили ремонт у квартирі, що також підтвердили допитані свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 .
Внаслідок захворювання, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим виконавчим комітетом Горьківської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області 21 листопада 2017 року, актовий запис № 27. ОСОБА_1 займалася похованням ОСОБА_2 за свої кошти (а. с. 32).
Після смерті ОСОБА_2 позивач залишилася проживати у спірній квартирі АДРЕСА_1, у звʼязку з тим, що за останні більш ніж дев`ять років, спірна квартира стала єдиним постійним місцем проживання ОСОБА_1, бо іншого постійного житла позивач не має.
28 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернулася до виконавчого комітету Горьківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, а в подальшому і до Державного підприємства "Науково-виробнича дослідна агрофірма "Наукова" НААНУ, з письмовою заявою про реєстрацію місця проживання в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 33), де вона проживає з 2008 року, на що отримала відмову.
Крім того, встановлено, що відповідно до паспорту ОСОБА_1 зареєстрована разом зі своєю дочкою за адресою: АДРЕСА_2, з 07 грудня 1999 року (а. с. 10-11). Позивач посилається на те, що вищевказана реєстрація, необхідна була їй у зв`язку з перебуванням в трудових відносинах з Агрофірмою "Наукова" (а. с. 116-18). Але за вказаною адресою, за місцем реєстрації ОСОБА_1 не проживала, оскільки ця будівля є колишнім дитячим садком та не придатна для проживання через відсутність необхідних технічних та санітарних умов, що підтверджується фототаблицею (а. с. 119-122), технічним висновком про оцінку технічного стану будинку АДРЕСА_2 від 13 листопада 2018 року (а. с. 157-171) за яким: руйнування будівлі почалося багато років тому, що призвело до його незадовільного стану та квартира не придатна до проживання.
Також судом встановлено, що у власності ОСОБА_1 будь-якого іншого житла немає, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 161421712 від 28 березня 2019 року (а. с. 196).