1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду





Постанова

Іменем України

24 листопада2020 року

м. Київ

справа № 521/1836/19

провадження № 61-3568св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк",

відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 28 січня 2020 року у складі колегії суддів: Таварткіладзе О. М., Погорєлової С. О., Заїкіної А. П. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2019 року Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі - ПАТ "ОТП Банк", банк) звернулося до Суворовського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 14 серпня 2019 року у складі судді Дяченко В. Г. позов ПАТ "ОТП Банк" залишено без розгляду.

Залишаючи без розгляду позовну заяву ПАТ "ОТП Банк" суд першої інстанції виходив з того, що належним чином повідомлений позивач повторно до суду не з`явився та не надав заяви про розгляд справи за його відсутності.

Постановою Одеського апеляційного суду від 28 січня 2020 року апеляційну скаргу представника ПАТ "ОТП Банк" задоволено частково. Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 14 серпня 2019 року про залишення позову без розгляду скасовано та передано справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Скасовуючи ухвалу місцевого суду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що за наявності завчасно поданого 07 серпня 2019 року та зареєстрованого районним судом 08 серпня 2019 року клопотання ПАТ "ОТП Банк" про розгляд справи 14 серпня 2019 року за його відсутності, у суду першої інстанції не було підстав для залишення позову ПАТ "ОТП Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості без розгляду. Наявність клопотання ПАТ "ОТП Банк" про розгляд справи за відсутністю представника позивача було підставою для розгляду справи по суті.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У лютому 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 28 січня 2020 року в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить оскаржувану постанову скасувати, а ухвалу місцевого суду залишити в силі.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, дійшов до помилкового висновку про скасування рішення місцевого суду.

Заявник зазначав, що відправлена до суду представником позивача електронною поштою заява про розгляд справи без участі є неналежним та недопустимим доказом у справі, адже направлений електронний документ не містить електронного цифрового підпису представника позивача.

ОСОБА_1 , вказував, що на момент винесення ухвали про залишення позову без розгляду в матеріалах справи не містилось жодної заяви про розгляд справи без участі представника позивача. Представник позивача, не з`являючись у судові засідання, не давав змоги суду першої інстанції у встановлений законом строк вирішити справу, а тому зловживав своїми процесуальними правами.

Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано

Рух справи в суді касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу Суворовського районного суду м. Одеси.

15 квітня 2020 року цивільна справа № 521/1836/19 надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 07 березня 2019 року відкрито провадження у цій справі та призначено справу до розгляду на 16 травня 2019 року на 09 годину 30 хвилин.

02 квітня 2019 року ПАТ "ОТП Банк" отримав судову повістку про виклик до суду на 16 травня 2019 року на 09 годину 30 хвилин, що підтверджується рекомендованим повідомленням.

14 травня 2019 року ПАТ "ОТП Банк" подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи з 16 травня 2019 року на іншу дату для надання можливості представнику банка надати додаткові докази у вигляді виписок по рахункам відповідача.

Судове засідання з 16 травня 2019 року було відкладено на 14 серпня 2019 року на 14 годину 30 хвилин.

27 травня 2019 року ПАТ "ОТП Банк" отримав судову повістку про виклик до суду на 14 серпня 2019 року на 14 годину 30 хвилин, що підтверджується рекомендованим повідомленням.

Апеляційний суд вказував, що апелянт - ПАТ "ОТП Банк", у поданій апеляційній скарзі зазначав, що він двічі, а саме 07 серпня 2019 року та 10 серпня 2019 року звертався до Суворовського районного суду м. Одеси із заявами про розгляд справи за його відсутністю. 07 серпня 2019 року клопотання про розгляд справи за відсутністю позивача, ПАТ "ОТП Банк" надіслав на електронну адресу Суворовського районного суду м. Одеси, а 10 серпня 2019 року надіслав вказане клопотання поштою.

У зв`язку з тим, що клопотання, на які посилався ПАТ "ОТП Банк", відсутні в матеріалах справи, Одеський апеляційний суд 28 жовтня 2019 року звернувся до районного суду із запитом про витребування інформації щодо поданих позивачем клопотань.

З відповіді Суворовського районного суду м. Одеси, яка надійшла на адресу Одеського апеляційного суду 18 листопада 2019 року, ним встановлено, що 08 серпня 2019 Суворовським районним судом м. Одеси було зареєстровано подане ПАТ "ОТП Банк" на електронну адресу суду клопотання про розгляд справи № 521/1836/19 за його відсутності (вх. ЕП-3238/19-Вх), та передано судді Дяченко В. Г. Інших клопотань, в тому числі через пошту, від ПАТ "ОТП Банк" за період з 10 серпня 2019 року по 13 серпня 2019 року, в автоматизованій системі документообігу Суворовського районного суду м. Одеси не зареєстровано.

Апеляційним судом встановлено, що про направлення представником ПАТ "ОТП Банк" Шелковим С. Г. на електронну адресу Суворовського районного суду м. Одеси клопотання про розгляд справи за його відсутності свідчить також скріншот з електронної пошти позивача, з якого вбачається, що лист був відправлений 07 серпня 2019 року о 15 годині 06 хвилин.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

У справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07 липня 1989 року ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.


................
Перейти до повного тексту