Постанова
Іменем України
23 листопада2020 року
м. Київ
справа № 315/714/19
провадження № 61-2162св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа - приватний нотаріус Гуляйпільського районного нотаріального округу Запорізької області Горова Яна Олександрівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Запорізького апеляційного суду від 24 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Кочеткової І. В., Дашковської А. В., Кримської О. М. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Гуляйпільського районного нотаріального округу Запорізької області Горова Яна Олександрівна, про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом. Зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його матір ОСОБА_4, після смерті якої залишилася спадщина.
Сторони у справі є спадкоємцями першої черги за законом.
Постановою приватного нотаріуса від 16 квітня 2019 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після матері за пропуском шестимісячного строку прийняття спадщини. Посилаючись на те, що в період з 08 квітня 2019 року по 15 квітня 2019 року він хворів, а тому не зміг звернутися своєчасно до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, просив суд на підставі статті 1272 ЦК України встановити йому додатковий строк у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері сторін.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 24 жовтня 2019 року у складі судді Яроша С. О. у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у позивача було достатньо часу для подання заяви про прийняття спадщини, а його хвороба в останні дні спливу шестимісячного строку не є поважною причиною і підставою для встановлення додаткового строку.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 24 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 24 жовтня 2019 року скасовано, позов ОСОБА_1 задоволено. Встановлено ОСОБА_1 додатковий строк у три місяці для прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Задовольняючи позовні вимоги апеляційний суд виходив з того, що аналіз фактичних обставин справи і зібраних у справі доказів свідчить про те, що спадкодавець на випадок своєї смерті не залишила заповіту, а отже сторони у справі як спадкоємці першої черги мають рівні права на спадщину після смерті своєї матері. Нотаріус, отримавши відомості про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4, не повідомила своєчасно всіх спадкоємців у відповідності до вимог статті 63 Закону України "Про нотаріат".
ОСОБА_1 , хоч і не подав заяву про прийняття спадщини, проте фактично самостійно ніс витрати з утримання спадкового майна, строк пропуску встановленого законом строку для прийняття позивачем спадщини є незначним і становить всього три дні, хвороба спадкоємця в дні закінчення вказаного строку підтверджується належними і допустимими доказами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2020 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Запорізького апеляційного суду від 24 грудня 2019 року в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить оскаржуване судове рішення скасувати, а рішення місцевого суду залишити в силі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, дійшов до помилкового висновку про скасування рішення місцевого суду.
Заявник вказувала, що позивачу було достеменно відомо про смерть матері, він був на похороні, а шестимісячний строк пропустив з тієї причини, що він мав намір подати заяву про прийняття спадщини однак до нотаріуса була черга, тому позивач відклав візит до своєї відпустки, проте заяву не подав так як захворів.
Вказує, що законом поважною причиною для пропуску строку для прийняття спадщини визнається тривала хвороба спадкоємця на стаціонарному лікування, а не як у ОСОБА_1 - п`ять днів на амбулаторному лікуванні.
Доводом касаційної скарги є також те, що суд апеляційної інстанції неправильно вказав на порушення нотаріусом порядку повідомлення спадкоємців про смерть спадкодавця, адже позивач був обізнаний про смерть матері.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із Гуляйпільського районного суду Запрізької області.
16 березня 2020 року цивільна справа № 315/714/19 надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати сторін ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим Гуляйпільським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 421.
Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 є її діти: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, які є сторонами у цій справі.
До складу спадкового майна увійшла квартира АДРЕСА_1, де спадкодавець проживала і була зареєстрована до дня своєї смерті.
20 грудня 2018 року відповідач ОСОБА_3 звернулася до приватного нотаріуса Гуляйпільського районного нотаріального округу Запорізької області Горової Я. О. з заявою про прийняття спадщини за законом після своєї матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Того ж дня приватним нотаріусом Гуляйпільського районного нотаріального округу Запорізької області Горовою Я. О. заведена спадкова справа № 242/2018.
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 із заявами про прийняття спадщини звернулися до приватного нотаріуса 16 квітня 2019 року, тобто після спливу встановленого законом шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Постановою приватного нотаріуса Гуляйпільського районного нотаріального округу Запорізької області Горової Я. О. від 16 квітня 2019 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за пропуском строку прийняття спадщини.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, ОСОБА_1 посилався, у тому числі на свою хворобу, яка сталася за декілька днів до закінчення шестимісячного строку - 08 квітня 2019 року і тривала до 15 квітня 2019 року. На підтвердження факту своєї хвороби позивач надав суду відповідні письмові докази - консультативний висновок спеціаліста, виданий компетентною медичною установою, затверджений печаткою і підписом посадової особи.
Приватний нотаріус Горова Я. О., отримавши ще у грудні 2018 року від ОСОБА_3 повідомлення про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 не повідомила про це інших спадкоємців першої черги, хоча відомості про всіх спадкоємців і їх місце проживання були зазначено в заяві про прийняття спадщини ОСОБА_3 .
Відповідні повідомлення були надіслані приватним нотаріусом іншим спадкоємцям лише через п`ять місяців після отримання інформації про відкриття спадщини - у травні 2019 року.
Після відкриття спадщини позивач ОСОБА_1 фактично утримував спадкове майно, сплачував комунальні послуги, про що надав суду першої інстанції копії платіжних документів за період з грудня 2018 по травень 2019 року.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому в тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).