Постанова
Іменем України
23 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 293/88/14-ц
провадження № 61-17656св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М., Антоненко Н. О., Дундар І. О.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом і відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1,
відповідачза первісним позовом і позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 03 червня 2019 року у складі судді Мельник М. Л. та постанову Житомирського апеляційного суду від 27 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Коломієць О. С., Талько О. Б., Шевчук А. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог позовних вимог
У січні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою, у якій просив переглянути за нововиявленими обставинами та скасувати рішення Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 04 січня 2017 року і призначити справу до нового розгляду.
Зазначив, що підставою для перегляду рішення суду є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. 17 січня 2018 року в судовому засіданні Черняхівського районного суду Житомирської області під час ознайомлення з матеріалами приватизаційної справи на квартиру АДРЕСА_1 було виявлено, що в книзі реєстрації свідоцтв про право власності в графі "реєстраційний номер" за розпорядженням № 22, яке було скасовано Черняхівським районним судом Житомирської області, значиться зовсім інше прізвище власника та інша адреса.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного суду
Ухвалою Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 03 червня 2019 року, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 27 серпня 2019 року, у задоволенні заяви відмовлено.
Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що предметом спору у цій справі було визнання квартири спільною частковою власністю колишнього подружжя та визначення розміру часток кожного з них у праві власності на квартиру. Обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими обставинами у розумінні пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України, не входять до предмета доказування у цій справі та не можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у цій справі, про передачу спірної квартири у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в порядку, передбаченому Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду".
Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги
У вересні 2019 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, передати справу до суду першої інстанції на новий розгляд, обґрунтовуючи свою вимогу неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди всупереч нормам процесуального права не врахували, що нововиявленою обставиною у справі є розпорядження № 22-А, яке зазначене в журналі реєстрації свідоцтв відділу майна комунальної власності Черняхівської ради народних депутатів Житомирської області на ім`я ОСОБА_2, яким спірна квартира передавалася заявнику у приватну власність. Вказане свідоцтво видав інший орган, ніким не скасоване та на даний час є дійсним.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Суди встановили, що рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 27 травня 2010 року у справі № 2-276/10, яке залишено без змін ухвалами Апеляційного суду Житомирської області від 08 вересня 2010 року та Верховного Суду України від 30 грудня 2010 року, позов ОСОБА_1 до відділу приватизації майна комунальної власності Черняхівської районної державної адміністрації (управління економіки Черняхівської РДА) та ОСОБА_2 задоволено повністю. Визнано незаконним та скасовано розпорядження відділу приватизації майна комунальної власності Черняхівської районної державної адміністрації від 14 березня 1995 року № 22 та свідоцтво про право власності від 14 березня 1995 року № 22 на квартиру АДРЕСА_1, видане на ім`я ОСОБА_2 . Відновлено дію свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 28 грудня 1993 року на вказану квартиру, видане на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .