Постанова
Іменем України
19 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 686/23049/17
провадження № 61-10620св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Перша хмельницька державна нотаріальна контора,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 грудня 2018 року у складі судді Мазурок О. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 25 квітня
2019 року у складі колегії суддів: Костенка А. М., Гринчука Р. С., Спірідонової Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до
ОСОБА_2 , третя особа - Перша хмельницька державна нотаріальна контора, у якому просив визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину від 14 травня 2004 року серія ВВС № 972149, видане Першою хмельницькою державною нотаріальною конторою Кругляк Л. П. після смерті ОСОБА_3 щодо успадкування домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовна заява мотивована тим, що спірне свідоцтво про право власності є незаконним, оскільки нотаріус, яка видала свідоцтво його бабі ОСОБА_4 не мала права видавати таке свідоцтво на все домоволодіння за адресою:
АДРЕСА_1 , оскільки його батько ОСОБА_5 також був спадкоємцем першої черги, проте не встиг оформити свої спадкові права після смерті свого батька ОСОБА_3 .
Нотаріус яка видала свідоцтво не повідомила всіх спадкоємців про відкриття спадщини чим порушила положення Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій, яка діяла на момент видачі свідоцтва, що в подальшому призвело до того, що його матір ОСОБА_6, як спадкоємицю першої черги після смерті їх батька ОСОБА_5, його та сестру, було усунуто від спадкування його частки у домоволодінні за адресою АДРЕСА_1 . При цьому, вказував, що його батько ОСОБА_5 не встиг подати заяву про прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_3 , оскільки постійно хворів на важку хворобу і весь час в період з 2003 по 2004 рік перебував на стаціонарному лікуванні.
Після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, він дізнався, що остання склала заповіт, яким вказане домоволодіння повністю передала своїй дочці ОСОБА_2, яка є сестрою його померлого батька і яка постійно проживає у Російській Федерації.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 грудня 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем пропущено строк позовної давності про застосування якого заявлено відповідачем.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 25 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 грудня 2018 року залишено без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У травні 2019 року від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, у якій заявник просить скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 грудня 2018 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 25 квітня 2019 року та направити справу на повторний розгляд.
Аргументи касаційної скарги зводяться до того, що ОСОБА_1 має право на частку у спірному домоволодінні, а тому свідоцтво про право на спадщину
від 14 травня 2004 року серія ВВС № 972149, видане Першою хмельницькою державною нотаріальною конторою Кругляк Л. П. за померлим ОСОБА_3 щодо успадкування домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , має бути визнане недійсним, так як баба позивача не мала права успадковувати все спадкове майно.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 08 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.
У вересні 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 грудня 2018 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 25 квітня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Фактичні обставини справи
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3, якому на час смерті належало на праві власності домоволодіння по АДРЕСА_1 .
Спадщину після його смерті прийняла його дружина ОСОБА_4, отримавши
14 травня 2004 року свідоцтво про право на спадщину за законом на домоволодіння по АДРЕСА_1 .
Син ОСОБА_4 - ОСОБА_5, помер ІНФОРМАЦІЯ_3, тобто в межах шестимісячного строку після відкриття спадщини, і не встиг прийняти спадщину.
Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, є сином та спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 .
На час відкриття спадщини позивач був неповнолітньою особою, заяву про відмову від прийняття спадщини за законом до нотаріуса не подавав.
21 жовтня 2008 року ОСОБА_4 склала заповіт, яким заповіла все своє майно своїй дочці ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла.
Спадщину після її смерті шляхом подачі відповідної заяви нотаріусу 23 грудня
2014 року в межах шестимісячного строку прийняла її дочка ОСОБА_2 .
Мотиви з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права
Надаючи оцінку аргументам, наведеним у касаційній скарзі, Верховний Суд виходить із такого.
Згідно зі статтями 548, 549 ЦК УРСР 1963 рокудля придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.