Постанова
Іменем України
18 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 754/807/19
провадження № 61-14352св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.,
суддів: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Плато Плюс",
відповідачі: ОСОБА_1, товариство з обмеженою відповідальністю "Права Справа",
третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Права Справа" на постанову Київського апеляційного суду від 24 червня 2019 року в складі колегії суддів: Суханової Є. М., Ігнатченко Н. В., Кулікової С. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст заяви про забезпечення позову
У січні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "Плато Плюс" (далі - ТОВ "Плато Плюс") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю "Права Справа" (далі - ТОВ "Права Справа"), третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, про визнання договору дарування недійсним.
Разом з позовом позивачем подано заяву про забезпечення позову, а саме: накладення арешту на 1/2 частину комплексу споруд (літ А,Б) загальною площею 1 564, 8 кв. м, об`єкт нежитлової нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, власником якої є ТОВ "Права Справа"; заборону ОСОБА_1 та ТОВ "Права Справа" вчиняти будь-які дії спрямовані на відчуження та/або обтяження вказаного майна.
Заява мотивована тим, що з наявної в позивача інформації стало відомо про спроби ТОВ "Права Справа" відчужити спірне нежитлове приміщення, при цьому невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення прав позивача та неможливості виконання рішення суду.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 18 лютого 2019 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що суду не надано доказів, які свідчать про необхідність забезпечення позову у спосіб, заявлений позивачем. Позивачем не надано до суду жодного доказу на підтвердження намагання ТОВ "Права Справа" відчужити зазначену в заяві частину нежитлових приміщень.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 24 червня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ "Плато Плюс" задоволено, ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 18 лютого 2019 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою заяву задоволено. Накладено арешт на Ѕ частину комплексу споруд (літ. А,Б) загальною площею 1 564,80 кв. м, об`єкт не житлової нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, власником якої є ТОВ "Права Справа", код ЄДРПОУ: 39732624, реєстраційний номер об`єкта нерухомості майна : 1120663680000. Заборонено ОСОБА_1 вчиняти будь які дії, спрямовані на відчуження або обтяження майна - комплексу споруд (літ. А,Б) загальною площею 1 564,80 кв. м, об`єкт не житлової нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, власником якої є ТОВ "Права Справа", код ЄДРПОУ: 39732624, реєстраційний номер об`єкта нерухомості майна : 1120663680000. Заборонено ТОВ "Права Справа" вчиняти будь які дії, спрямовані на відчуження або обтяження майна - комплексу споруд (літ. А,Б) загальною площею 1 564,80 кв. м, об`єкт не житлової нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомості майна: 1120663680000.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, апеляційний суд виходив з того, що ОСОБА_1 мінімізував можливість звернення стягнення на належне йому майно шляхом дарування доньці, а тому є можливість порушених прав позивача. Враховуючи положення статті 151 ЦПК України, є достатніми для обґрунтованого припущення позивача, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі його задоволення, оскільки позивач оспорює договір дарування.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У липні 2019 року ТОВ "Права Справа" подано касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 24 червня 2019 року та залишити в силі ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 18 лютого 2019 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не було постановлено ухвалу про поновлення провадження після усунення обставин, що викликали зупинення; судом прийнято та досліджено докази, які не були подані до суду першої інстанції, без заявленого клопотання про поновлення строку подання таких доказів; оскаржувана постанова не містить відомостей про наявність в матеріалах справи відзивів на апеляційну скаргу; судом безпідставно застосовано заходи забезпечення позову. Також зазначав, що розглянувши справу 24 червня 2019 року за відсутності ТОВ "Права Справа", щодо якого відсутні докази належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, апеляційний суд порушив його конституційне право на участь у судовому розгляді, не забезпечив йому можливості надати докази та навести міркування з приводу апеляційної скарги, чим порушив вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий судовий розгляд.
Відзив до суду касаційної інстанції не поданий
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 754/807/19 з Деснянського районного суду м. Києва. Відмовлено в задоволенні клопотання ТОВ "Права Справа" про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 24 червня 2019 року.
У серпні 2019 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 листопада 2020 року справу № 754/807/19 призначено до розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17, до суду касаційної інстанції можна оскаржити як ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову після її перегляду в апеляційному порядку, так і прийняту за результатами перегляду вказаної ухвали постанову суду апеляційної інстанції, який таку ухвалу залишив без змін. Крім того, у касаційному порядку можливо оскаржити ухвалу суду апеляційної інстанції, яка передбачає вжиття заходів забезпечення позову, а також постанову суду апеляційної інстанції про забезпечення позову, прийняту за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову.
Критерієм для касаційного оскарження постанов апеляційного суду за наслідками перегляду ухвал суду першої інстанції про забезпечення позову або про відмову у такому забезпеченні є зміст дій апеляційного суду, а саме те, чи підтримав він висновки суду першої інстанції про забезпечення позову, або чи забезпечив позов за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову у такому забезпеченні. Якщо на питання відповісти ствердно, відповідні постанови апеляційного суду можуть бути предметом касаційного оскарження.