Постанова суду № 127/6439/19 від 18.11.2020 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною, просив...

Постанова

Іменем України

18листопада 2020 року

м. Київ

справа № 127/6439/19

провадження № 61-398св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Кузнєцова В. О.,

суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - служба у справах дітей Вінницької міської ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 04 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Рибчинського В.П., Голоти Л.О., Денишенко Т.О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, служби у справах дітей Вінницької міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною, просив зобов`язати відповідача не перешкоджати позивачу брати участь у вихованні та вільному спілкуванні зі своєю дочкою - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визначити йому такі способи участі у вихованні та вільному спілкуванні з ОСОБА_3, шляхом встановлення систематичних побачень сім разів на тиждень без присутності матері:

- на необмежене спілкування з дочкою особисто, засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між позивачем та дочкою;

- з понеділка по п`ятницю з 09 год. ранку до 20 год. вечора за місцем навчання дочки або за місцем її перебування (за умови, що дитина не буде зайнята в цей час підготовкою шкільних чи інших занять) на особисте спілкування з дочкою;

- на спільний відпочинок з дочкою (без порушення навчального процесу дитини): з п`ятниці 20 год. вечора (з ночівлями) до неділі 20 год. вечора включно, у перший та третій тиждень кожного місяця;

- особисто забирати свою дочку з місця її постійного проживання, школи та гуртків;

- проводити з дочкою половину осінніх, зимових, весняних та літніх канікул з правом виїзду за межі країни на відпочинок з метою оздоровлення;

- проводити з дочкою кожне друге свято (Новий рік, Різдво Христове, Старий Новий Рік, 8 Березня, Великдень, травневі свята, 1 вересня, 19 грудня - День Святого Миколая) по черзі, за попередньою домовленістю сторін, за умови, що святковим дням надається перевага над днями батьків;

- за попередньою домовленістю з дитиною святкувати з нею день її народження або зустрічатися з нею на наступний день;

- за попередньою домовленістю з дитиною святкувати з нею свій день народження або зустрічатися з нею на наступний день для того, щоб відсвяткувати разом з нею свій день народження;

- у період хвороби безперешкодно відвідувати свою дочку за місцем її фактичного проживання/перебування (лікарня тощо).

Позов мотивований тим, що 23 серпня 2006 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції між сторонами по справі зареєстровано шлюб.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася дочка ОСОБА_3 .

З листопада 2017 року сторони перестали спільно проживати, відповідач забрала речі і переїхала проживати разом із дитиною у свою квартиру.

Фактично після переїзду у свою квартиру відповідач заборонила дитині бачитись та спілкуватись із позивачем, а також відмовила у встановленні зустрічей з нею. Відповідач повністю ізолювала позивача від дочки та налаштувала її проти батька. З дочкою позивач не має можливості навіть спілкуватись телефоном, тому що номер телефону позивача у дитини заблокований, а при зустрічах у навчальному закладі дитина уникає з батьком будь-якого спілкування, посилаючись на заборону матері. На неодноразові прохання позивача надати можливість вільно спілкуватись і бачитись з дитиною та приймати участь у її вихованні відповідач відмовила та заблокувала номер телефону позивача. Таким чином, відповідач обмежила не лише права позивача на спілкування з дитиною, але й законні права та інтереси дитини на спілкування з батьком.

Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 31 січня 2019 року № 212 "Про визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини" у зв`язку з виникненням спору між батьками, які проживають окремо щодо участі у вихованні дитини, з метою захисту її прав, визначено способи участі у вихованні дитини та встановлено час спілкування батька з дочкою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 : щопонеділка, щосереди, щонеділі з 16-00 год. до 20-00 год., за погодженням з дитиною; при цьому батьків зобов`язано попереджати один одного про свої дії щодо дитини та узгоджувати їх з урахуванням режиму дня, стану здоров`я та інтересів дитини.

Із зазначеним рішенням позивач не погоджується через відсутність принципу рівності прав та обов`язків. Визначені в даному рішенні способи участі у вихованні дитини та спілкування з нею порушують права позивача та законні інтереси як батька і не відповідають інтересам неповнолітньої дочки. Вказані суб`єктом владних повноважень способи участі, виховання та спілкування не дозволяють налагодити контакт дитини з батьком і порушують звичайні для дитини умови життя та тижневого розпорядку.

Більше того, у зазначеному рішенні залишилися невирішеними питання, в які дні та який час позивач зі своєю дочкою має право відвідувати розважальні заходи, проводити канікули, їздити на екскурсії, зустрічатися на свята: дні народження, Новий рік, Різдво Христове, Великдень тощо.

Тому встановлений у рішенні органом опіки та піклування графік зустрічей повинен бути змінений.

Після зазначеного протиправного рішення органу опіки та піклування відповідач без вагомих причин відмовляється його виконувати.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 28 серпня 2019 року позов задоволено частково.

Зобов`язано ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з дочкою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначено ОСОБА_1 такі способи участі у вихованні та вільному спілкуванні з дочкою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом встановлення систематичних побачень без присутності матері:

- з понеділка по п`ятницю з 09 год. до 20 год. за місцем навчання дочки або за місцем її перебування (за умови, що дитина не буде зайнята в цей час підготовкою шкільних чи інших занять) на особисте спілкування з дочкою;

- на спільний відпочинок з дочкою (без порушення навчального процесу дитини): з п`ятниці 20 год. (з ночівлями) до неділі 20 год. включно, у перший та третій тиждень кожного місяця;

- особисто забирати дочку з місця її постійного проживання, школи та гуртків;

- проводити з дочкою половину осінніх, зимових, весняних та літніх канікул;

- проводити з дочкою кожне друге свято (Новий рік, Різдво Христове, Старий Новий Рік, 8 Березня, Великдень, 1 травня (День праці), 1 вересня, 19 грудня (День Святого Миколая) по черзі, за попередньою домовленістю сторін, за умови, що святковим дням надається перевага над днями батьків;

- у період хвороби безперешкодно відвідувати дочку за місцем її фактичного проживання/перебування (лікарня тощо).

Рекомендовано батькам попереджати один одного про свої дії щодо дитини та узгоджувати їх з урахуванням режиму дня, стану здоров`я та інтересів дитини.

В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 536,80 грн.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, враховує ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан здоров`я, дотримання режиму дня та відпочинку, розпорядку тижня, а тому суд вважає за можливе зобов`язати відповідача не перешкоджати позивачу брати участь у вихованні та вільному спілкуванні зі своєю дочкою - ОСОБА_3 .

Постановою Вінницького апеляційного суду від 04 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28 серпня 2019 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною відмовлено.

Постанова мотивована тим, що нез`ясована на етапі судового розгляду думка дитини (крім випадків, коли є обґрунтовані підстави вважати, що дитина необ`єктивно сприймає ситуацію або не може висловити свої думки) зазвичай має наслідком неможливість постановлення судом законного та обґрунтованого рішення. З ініціативи суду апеляційної інстанції у присутності педагога та представника органу опіки і піклування була заслухана думка дитини ОСОБА_3 щодо визначення способу участі її батька у її вихованні та спілкуванні з нею. ОСОБА_3 пояснила, що вона категорично проти спілкування з батьком, мати не перешкоджає їй у спілкуванні з батьком, а навпаки говорила з нею про те, що їй варто спілкуватись з рідним батьком. Також ОСОБА_3 пояснила свою неприязнь до батька його нетактовною поведінкою, зокрема, під час відвідування її у школі він неодноразово грубо поводився з нею та її друзями. У зв`язку з тим, що вона не бажає спілкуватись з батьком, вона заблокувала його мобільний номер телефону. У подальшому вона не вбачає можливості налагодити добрі стосунки з батьком.

На час розгляду справи дитина перебувала у віці, що дозволяє сформулювати власні погляди, з`ясовано, які умови для її життя, здоров`я та розвитку створила мати, з якою на даний час дитина проживає, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 357/17852/15-ц.

При вирішенні спору щодо участі у вихованні та визначенні порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, суд має виходити, передусім, з інтересів дитини з урахування конкретних обставин справи.

Суд першої інстанції необґрунтовано вказав на те, що не погоджується з висновком органу опіки та піклування через відсутність принципу рівності прав та обов`язків. Визначені в даному рішенні способи участі виховання дитини та спілкування з нею порушують права позивача та законні інтереси як батька та не відповідають інтересам неповнолітньої дочки. При цьому суд першої інстанції вирішив питання щодо інтересів неповнолітньої дитини не з`ясувавши її думку з цього приводу.

Рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 31 січня 2019 року № 212 "Про визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини" ОСОБА_2 не оскаржувала, вона погодилась з його змістом та виконувала його. Доказів того, що ОСОБА_2 чинила ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні з дочкою та участі в її вихованні з часу прийняття рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 31 січня 2019 року № 212 до моменту звернення ОСОБА_1 до суду з позовом, матеріали справи не містять. Проте, судовому захисту, що передбачає застосування міри державного примусу, підлягають лише порушені права, а не ті, що можуть бути порушені у майбутньому.

У рішенні виконавчого комітету Вінницької міської ради від 31.01.2019 року № 212 "Про визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини" вирішено визначити способи участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з дитиною щопонеділка, щосереди, щонеділі з 16-00 год до 20-00 год за погодження з дитиною. Проте матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 погоджував з дитиною питання, що стосуються виконання рішення органу опіки та піклування.

Підстави для зміни встановленого рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 31 січня 2019 року № 212 порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною відсутні, оскільки він відповідає статті 158 Сімейного кодексу України (далі - СК України) і підтриманий у судовому засіданні представником органу опіки та піклування.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

13 грудня 2019 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направив до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Вінницького апеляційного суду від 04 грудня 2019 року, просив скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2020 року відкрите касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

Ухвалою Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов неправильних висновків при вирішенні справи, залишивши чинним порядок участі позивача у спілкуванні та вихованні дитини, встановлений виконавчим комітетом міської ради, який порушує рівність прав батьків у цьому питанні. Виконавчий комітет міської ради, встановлюючи зазначений порядок не визначив низку питань, а саме, щодо можливості батька проводити час з дитиною за місцем свого проживання, під час свят і шкільних канікул дитини, можливості спільного відпочинку. Позивач вважає, що орган місцевого самоврядування позбавив його можливості вирішувати питання щодо виховання дочки, піклування про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створення належних умов для розвитку природних здібностей дитини, підготовки її до самостійного життя та праці. Встановлений порядок не дозволяє налагодити контакт з дитиною, не враховує розпорядок життя дитини.

Після прийняття рішення виконавчим комітетом відповідач його не виконує, хоча і не оскаржувала його.

Позивач не має можливості спілкування з дитиною, його телефонний номер заблокований у телефоні дочки.

Під час намагань батька поспілкуватися з дитиною у навчальному закладі, дитина уникає спілкування з посиланням на заборону матері.

Відповідач у позасудовому порядку відмовилася визначити у договорі порядок спілкування позивача з дитиною та участі у її вихованні.

Служба у справах дітей Вінницької міської ради не наділена повноваженнями складати акт про факти створення перешкод одному з батьків щодо спілкування з дитиною. Тобто висновки апеляційного суду про те, що позивач мав звертатися до цієї служби для складення акту про перешкоди у спілкуванні з дитиною, є неправильними. Так само неправильними є висновки апеляційного суду про те, що позивач мав погоджувати виконання рішення виконавчого комітету міської ради від 31 січня 2019 року № 212 з дитиною. Його телефонний номер у телефоні дитини заблокований і знати розпорядок дня дитини позивач не міг.

Позивач спілкується з класним керівником дитини, відвідує батьківські збори, три роки очолював батьківський комітет, є заступником голови піклувальної ради гімназії, головою благодійного фонду школи, допомагає в організації заходів у гімназії.

Позивач звертався до відповідача, служби у справах дітей, заступника міського голови виконавчого комітету міської ради з приводу виконання відповідачем рішення виконавчого комітету міської ради від 31 січня 2019 року № 212.

У матеріалах справи достатньо доказів обґрунтованості позовних вимог.

Суд першої інстанції правильно не погодився з висновком органу опіки та піклування. Суд врахував думку дитини, яка була заслухана на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті міської ради, яка висловила неприязнь і відмовилась від спілкування з позивачем. Позивач не заявляла клопотання про з`ясування думки дитини у суді.

Апеляційний суд заслухав думку дитини у судовому засіданні, проте не забезпечив якнайкращі її інтереси, не вжив заходів для возз`єднання батька з дочкою, не сприяв такому возз`єднанню, порушивши рівність прав і обов`язків сторін, не застосував практику Верховного Суду (постанови у справах № 520/1890/16-ц, 619/3051/17, 274/4747/16-ц, 716/201/18, 237/4742/17, 641/5441/18), не врахував різні чинники у справі. Про зазначене сприяння та рівність прав батьків у питаннях виховання дитини вказано у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (справи "Оноді проти Угорщини, "Кацпер Новаковський проти Польщі", "Пріцция проти Угорщини", "Феррарі проти Руминії", "К. і Т. проти Фінляндії", "Вишняков проти України" та інших).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

................

Перейти до повного тексту