Постанова
Іменем України
19 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 285/2467/14-ц
провадження № 61-6628св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - Акціонерне товариство "УкрСиббанк",
відповідачі: ОСОБА_1 (відповідач за зустрічним позовом), ОСОБА_2 (позивач за зустрічним позовом),
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "УкрСиббанк" на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 26 вересня 2019 року у складі судді Мозгового В. Б., постанову Житомирського апеляційного суду від 17 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Коломієць О. С., Талько О. Б., Шевчук А. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2014 року Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк), правонаступником якого є Акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - АТ "УкрСиббанк), звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що 25 липня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк"), правонаступником якого є АТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11375693000, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 34 400 дол. США, що еквівалентно 166 592 грн, зі сплатою 14 % річних та терміном повернення до 22 липня 2018 року.
У забезпечення виконання умов цього договору 25 липня 2008 року між банком та ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 219382, відповідно до умов якого поручитель зобов`язалася відповідати у повному обсязі за виконання позичальником усіх зобов`язань, що виникли з кредитного договору від 25 липня 2008 року № 11375693000.
У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх договірних зобов`язань утворилася заборгованість, яка станом на 29 квітня 2014 року становить 17 225,95 дол. США, з яких: 16 971,02 дол. США - заборгованість за тілом кредиту; 254,93 дол. США - заборгованість за відсотками; пеня - 1 555,85 грн.
На підставі викладеного,уточнивши позовні вимоги, АТ "УкрСиббанк просило стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором в сумі 17 225,95 дол. США та пеню у розмірі 1 555,85 грн.
У вересні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом до АТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 про визнання зобов`язання за договором поруки припиненим.
Зустрічний позов мотивовано тим, що банк та позичальник ОСОБА_1 25 липня 2008 року уклали додаткову угоду, відповідно до якої було, зокрема, збільшено процентну ставку за основним зобов`язанням.
Зазначає, що про укладення додаткової угоди банк поручителя ОСОБА_2 не повідомляв та своєї згоди на її укладення вона не надавала. Тому, оскільки без її згоди було збільшено процентну ставку за основним зобов`язанням, що призвело до збільшення обсягу її відповідальності, зобов`язання за договором відповідно до частини першої статті 559 ЦК України є припиненим.
Враховуючи вказане, ОСОБА_2 просила визнати зобов`язання, що виникли за договором поруки № 219382 від 25 липня 2008 року, укладеним між АТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 , такими, що припинили свою дію.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 26 вересня 2019 року у задоволенні позову Акціонерного товариства "УкрСиббанк" (далі - АТ "УкрСиббанк") до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_3 до АТ "УкрСиббанк", ОСОБА_1 про визнання зобов`язання за договором поруки припиненим задоволено.
Визнано зобов`язання, що виникли за договором поруки від 25 липня 2008 року № 219382, укладеним між АТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2, такими, що припинили свою дію.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач документально не підтвердив факт виконання банком умов договору в частині надання позичальнику ОСОБА_1 кредитних коштів в розмірі 34 400 дол. США, а отже не довів належними та допустимим доказами виконання умов кредитного договору, заборгованість за яким є предметом даного розгляду, тому відсутні правові підстави для задоволення позову.
Задовольняючи зустрічний позов, місцевий суд дійшов висновку, що додаткова угода від 25 липня 2008 року до кредитного договору укладена між банком і позичальником без погодження із поручителем, що призвело до збільшення обсягу відповідальності та зобов`язань поручителя, що, в силу положень цивільного законодавства, має наслідком припинення поруки.
Не погодившись з таким рішенням місцевого суду, АТ "УкрСиббанк" подало апеляційну скаргу.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 17 лютого 2020 року рішення місцевого суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог АТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про задоволення позову.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "УкрСиббанк" суму заборгованості за кредитним договором від 25 липня 2008 року № 11375693000 станом на 29 квітня 2014 року в розмірі 17 225,95 дол. США, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 16 971,02 дол. США, заборгованості за відсотками в розмірі 254,93 дол. США та пені в розмірі 1 555,85 грн.
В решті рішення суду залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що рішення суду першої інстанції щодо доведеності обставин зміни зобов`язання без згоди поручителя, що призвело до збільшення обсягу його відповідальності та є наслідком припинення поруки ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду в цій частині є обґрунтованими, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.
Частково задовольняючи первісні позовні вимоги до боржника, апеляційний суд виходив з того, що наявні правові підстави для задоволення позову в цій частині за наявності меморіального ордеру, виписки за кредитним договором та інших доказів, які в сукупності свідчать про укладення кредитного договору і часткове його виконання. ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, що призвело до утворення заборгованості.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
06 квітня 2020 року АТ "УкрСиббанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду та рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову до поручителя та задоволення зустрічного позову скасувати, направивши справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили рішення необґрунтовано з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповно та неправильно встановили обставини, які мають значення для справи, а висновки судів не відповідають фактичним обставинам справи.
Зазначає, що у пункті 2.1 договору поруки сторони узгодили, що у випадку змін умов основного договору поручитель, підписанням цього договору, підтверджує свою згоду на здійснення таких змін та погоджується, що такі зміни не потребуватимуть укладення додаткових угод між сторонами.
Касаційна скарга не містить доводів стосовно незаконності та необґрунтованості рішень судів попередніх інстанцій в частині первісних позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у зв`язку із чим справа у суді касаційної інстанції переглядається в частині первісного позову АТ "УкрСиббанк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та в частині зустрічного позову, а в іншій частині не переглядається відповідно до вимог статті 400 ЦПК України.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК Українисудом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 12 травня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.
27 травня 2020 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 25 липня 2008 року між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є АТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11375693000, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 34 400 дол. США, що еквівалентно 166 592 грн, зі сплатою 14 % річних та терміном повернення до 22 липня 2018 року.
25 липня 2008 року між АТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 219382, відповідно до умов якого поручитель зобов`язалася відповідати у повному обсязі за виконання позичальником усіх зобов`язань, що виникли з кредитного договору від 25 липня 2008 року № 11375693000. Відповідальність позичальника та поручителя є солідарною.
Пунктом 2.1. договору поруки передбачено, що у випадку зміни умов основного договору поручитель, підписанням цього договору, підтверджує свою згоду на здійснення таких змін та погоджується, що такі зміни не потребуватимуть укладення додаткових угод між сторонами.
25 липня 2008 року між ОСОБА_1 та АТ "УкрСиббанк" укладено додаткову угоду про внесення змін до основного кредитного договору, у відповідності до пункту 1.5. якої сторони домовились пункт 5.2 доповнити новим абзацом наступного змісту: "У випадках настання обставин: - передбачених підпунктами "а", "б" пункту 5.2 Договору процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється в розмірі подвійної процентної ставки, що діє відповідно до п.1.3.1 Договору; - передбачених підпунктом "в" пункту 5.2 Договору процентна ставка за Договором збільшуються не більше ніж на 10 (десять) % для кредитів у національній валюті та не більше ніж 5 (п`ять) % для кредитів в іноземній валюті, відповідно до розміру ставки, що діє згідно п.1.3.1 Договору; - передбачених підпунктом "г" пункту 5.2 Договору процентна ставка за користування кредитним коштами встановлюється на рівні діючих процентних ставок банку за програмами кредитування".
ОСОБА_1 , у порушення вимог зазначеного кредитного договору, не виконав взяті на себе зобов`язання, що призвело до виникнення заборгованості, розмір якої, згідно з наданим банком розрахунку станом на 29 квітня 2014 року становить 17 225,95 дол. США і складається з: 16 971,02 дол. США - заборгованості за тілом кредиту, 254,93 дол. США - заборгованості з відсотків, а також пені у розмірі 1 555,85 грн.
У травні 2015 року АТ "УкрСиббанк" направило на адресу боржника та поручителя вимогу погашення виниклої заборгованості із повідомленням про подальше стягнення усієї суми кредитної заборгованості в повному обсязі за відсутності належного реагування з боку позичальника та поручителя на цю вимогу. Однак вказана вимога банку залишилась невиконаною, заборгованість не сплачена.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.