Постанова
Іменем України
18 листопада 2020 року
м. Київ
справа №475/1011/17
провадження №61-9714св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Фаловської І. М.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до селянського (фермерського) господарства "Колос" про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, за касаційною скаргою селянського (фермерського) господарства "Колос" на постанову Миколаївськогоапеляційного суду від 29 травня 2020 року у складі колегії суддів: Серебрякової Т. В., Самчишиної Н. В., Царюк Л. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - селянське (фермерське) господарство "Колос",
представник відповідача - Дьомін Денис Сергійович,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до селянського (фермерського) господарства "Колос" (далі - СФГ "Колос") з позовом, у якому просив визнати недійсною додаткову угоду від 05 травня 2015 року №1, укладену між СФГ "Колос" та ОСОБА_2 до договору оренди земельної ділянки від 22 листопада 2006 року.
2. Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла дружина позивача - ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина, у тому числі і на земельну ділянку площею 5,7921 га, яка розташована в межах Зеленоярської сільської ради Доманівського району Миколаївської області. Позивач у встановленому законом порядку оформив спадкові права на вказану земельну ділянку.
3. Указував, що раніше, 22 листопада 2006 року між ОСОБА_3 (батьком дружини позивача) та СФГ "Колос" був укладений договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 10 років, який був зареєстрований в установленому законом порядку 01 жовтня 2007 року.
4. У пункті 3.8 договору оренди земельної ділянки сторони погодили, що перехід права власності на земельну ділянку до другої особи не є підставою для розірвання договору оренди.
5. Після смерті ОСОБА_3 право власності у порядку спадкування перейшло до його дочки ОСОБА_2, яка 09 квітня 2012 року отримала державний акт на право власності на земельну ділянку.
6. Строк дії договору оренди земельної ділянки від 22 листопада 2006 року закінчився.
7. 05 травня 2015 року від імені ОСОБА_2 та СФГ "Колос" укладена додаткова угода до договору оренди земельної ділянки від 22 листопада 2006 року строком на 15 років.
8. Позивач стверджував, що вищевказану додаткову угоду його дружина ОСОБА_2 не підписувала в зв`язку з тим, що з 2012 року хворіла, неодноразово переносила інсульт, була інвалідом першої групи.
9. Позивач ОСОБА_1 звертався до правоохоронних органів із заявою про підробку підпису ОСОБА_2 . Під час досудового розслідування в кримінальному провадженні було призначено судово-почеркознавчу експертизу, за результатами якої було встановлено, що підпис на додатковій угоді та акті прийому-передачі земельної ділянки виконаний не ОСОБА_2 .
10. Посилаючись на викладені обставини, положення статті 16 Закону України "Про оренду землі", частину третю статті 203 ЦК України, а саме відсутність при підписанні угоди волевиявлення орендодавця, позивач просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
11. Рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області
від 27 березня 2019 року у складі судді Вадовської А. В. у задоволенні позову відмовлено.
12. Рішення суду першої інстанції мотивоване недоведеністю позовних вимог. Позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що
ОСОБА_2 не підписувала оспорювану угоду.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
13. Постановою Миколаївського апеляційного суду від 29 травня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 27 березня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову.
14. Визнано недійсною додаткову угоду від 05 травня 2015 року №1, укладену між СФГ "Колос" та ОСОБА_2 до договору оренди земельної ділянки від 22 листопада 2006 року. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
15. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що враховуючи положення частин першої та четвертої статі 202, частин третьої статті 203, частини другої статті другої статті 207 ЦК України та висновок комісійної судово-почеркознавчої експертизи, яким установлено відсутність у ОСОБА_2 волі на укладення додаткового договору, наявні підстави для визнання оспореної додаткової угоди недійсною.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
16. У касаційній скарзі, поданій у липні 2020 року, СФГ "Колос" просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
17. Касаційна скарга мотивована тим, що при вирішення спору застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених Верховним Судом, а саме висновків суду касаційної інстанції про те, що ухвалюючи рішення про визнання недійсними договорів оренди суд має брати до уваги, у тому числі, факт підписання акту приймання-передачі земельної ділянки, а також факт виконання оспорюваної угоди, факт неоспорювання за життя укладеної угоди померлим та його спадкоємцем, а також факт виконання умов договору спадкоємцем після смерті спадкодавця. Не враховано висновок суду касаційної інстанції щодо питання про прийняття судом апеляційної інстанції доказів на стадії апеляційного провадження.
18. Касаційна скарга містить посилання на те, що суд апеляційної інстанції не мотивував висновок щодо необхідності призначення експертизи на стадії апеляційного оскарження судового рішення, і не взяв до уваги абсолютну недоведеність позивачем як неможливості подання належних та допустимих доказів (зразків підписів померлої ОСОБА_2 ) для проведення експертизи, так і неможливості заявлення клопотання про призначення експертизи на стадії розгляду справи по суті в суді першої інстанції.
Доводи інших учасників справи
19. У відзиві ОСОБА_1 заперечив проти доводів касаційної скарги. зіславшись на те, що постанова апеляційного суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
20. Ухвалою Верховного Суду від 14 липня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.
21. Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
22. 22 листопада 2006 року між орендодавцем ОСОБА_3 та орендарем СФГ "Колос" у простій письмовій формі укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 5,79 га, належної ОСОБА_3 на підставі державного акта на право приватної власності на землю, виданого Доманівською райдержадміністрацією Доманівського району Миколаївської області 03 липня 2002 року.
23. Договір зареєстрований у Доманівському відділі Миколаївської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинений запис 01 жовтня 2007 року за №040701300151.
24. Договір укладений на строк 10 років, починаючи з дати його реєстрації.
25. Згідно пункту 38 договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для зміни або розірвання договору.
26. 07 лютого 2011 року право власності на земельну ділянку площею
5,7921 га у межах території Зеленоярської сільської ради Доманівського району Миколаївської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, після смерті власника ОСОБА_3, перейшло до його дочки ОСОБА_2 .
27. 05 травня 2015 року від імені ОСОБА_2 з СФГ "Колос" укладена оспорювана у даній справі додаткова угода № 1 до договору оренди земельної ділянки від 22 листопада 2006 року (зареєстрованого 01 жовтня 2007 року). Додаткова угода зареєстрована Реєстраційною службою Доманівського районного управління юстиції Миколаївської області
15 червня 2015 року, індексний номер 22090178, що підтверджено копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.
28. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла. Право власності на спірну земельну ділянку перейшло до чоловіка ОСОБА_2 - позивача у справі ОСОБА_1 .
29. Згідно висновку експерта Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 12 вересня 2017 року №473 підписи від імені ОСОБА_2 на спірній додатковій угоді виконані не ОСОБА_2, а іншою особою.
30. Висновком Миколаївського відділення Одеського НДІСЕ від 04 листопада 2019 року встановлено, що підписи від імені ОСОБА_2 на спірній додатковій угоді виконанні саме ОСОБА_2 .
31. Згідно результатів проведеної комісійної судово-почеркознавчої експертизи Київського НДІСЕ від 26 лютого 2020 року підписи від імені ОСОБА_2, що містяться у двох примірниках додаткової угоди
від 05 травня 2015 року № 1 до договору оренди земельної ділянки
від 22 листопада 2006 року, укладеної від імені ОСОБА_2 та СФГ "Колос", виконані не ОСОБА_2, а іншою особою. Підпис виконано рукописним способом без попередньої технічної підготовки та застосування технічних засобів; діагностичні ознаки, які б свідчили про вплив на виконання підписів від імені ОСОБА_2 збиваючих факторів природного або штучного характеру - відсутні.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
32. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
33. Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
34. Частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.
35. Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
36. Предметом спору у цій справі є визнання недійсним додаткового договору до договору оренди земельної ділянки.
37. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із недоведеності позовних вимог.
38. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, апеляційний суд виходив із відсутності волевиявлення орендодавця на укладення оспореного додатково договору та підпису орендодавця, що є підставою для визнання таких правочинів недійсними.
39. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
40. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
41. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
42. Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.
43. За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.
44. Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).