Постанова
Іменем України
18 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 132/2356/17
провадження № 61-10939св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Мирненська сільська рада Калинівського району Вінницької області,
особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справикасаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 07 травня 2019 року в складі колегії суддів: Стадника І. М., Войтка Ю. Б., Міхасішина І. В.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Мирненської сільської ради Калинівського району про визнання права власності за набувальною давністю.
Позовна заява мотивована тим, що з червня 2003 року він зі своєю дружиною стали проживати у його діда ОСОБА_3 в будинку
АДРЕСА_1 . За час проживання їхня сім`я обробляла присадибну земельну ділянку і відремонтувала будинок. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Позивач із сім`єю продовжує проживати у цьому ж будинку. Відповідно до відомостей
з погосподарської книги № 7 головою двору будинку
АДРЕСА_1 була ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, і поховання якої здійснив нині вже покійний ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_4 ніхто із спадкоємців протягом шести місяців з дня відкриття спадщини не вчинив дій, що свідчили б про прийняття спадщини.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просив на підставі статті 344 ЦК України визнати за ним право власності за набувальною давністю на зазначений житловий будинок.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 11 грудня
2017 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок
АДРЕСА_1 , а саме: А - житловий будинок вартістю 43 326 грн, а - веранда вартістю 6 174 грн, П/а - погріб вартістю 1 318 грн, Б - сарай з літньою кухнею вартістю 6 929 грн, П/Б - погріб вартістю 19 754 грн, Б1 - сарай вартістю 2 440 грн, б - убиральня вартістю 6 768 грн, Є - жомова яма вартістю 3 515 грн, Ж - жомова яма вартістю 3 885 грн, № 1 - ворота вартістю 1 946 грн, № 2 - огорожа, вартістю 4 013 грн, за набувальною давністю.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що добросовісне, відкрите та безперервне володіння позивачем зазначеним житловим будинком
з господарськими будівлями понад десять років не викликає сумніву та
є доведеним, а тому наявні підстави визнати за ним право власності за набувальною давністю.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 07 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 11 грудня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що немає правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки у діях позивача відсутня така необхідна умова добросовісності володіння, як непоінформованість про незаконність свого володіння. Крім того, з огляду на встановлені обставини справи належним відповідачем у справі має бути ОСОБА_2, а не територіальна громада в особі сільської ради.
Аргументи учасників справи
У червні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 , в якій він, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції проігнорував норми матеріального права, а саме ЦК УРСР, що діяв на час відкриття спадщини, після померлої ОСОБА_4 . Апеляційний суд помилково дійшов висновку, що рішенням суду першої інстанції вирішено питання про права, свободи, інтереси та обов`язки ОСОБА_2, оскільки, не набувши матеріального права, ОСОБА_2 не набув процесуальних прав, передбачених статтею 352 ЦПК України. Суд не встановив, чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулась до суду, що не відповідає вимогам статті 382 ЦПК України.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи
УхвалоюВерховного Суду від 15 липня 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі.
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.