Постанова
Іменем України
18 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 235/3192/19
провадження № 61-21503св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Караван-Сарай",
третя особа - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван-Сарай" на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 10 вересня 2019 року у складі судді Філь О. Є. та постанову Донецького апеляційного суду від 19 листопада 2019 року у складі колегії суддів:
Кішкіної І. В., Азевича В. Б., Халаджи О. В.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства
з обмеженою відповідальністю "Караван-Сарай" (далі - ТОВ "Караван-Сарай"), третя особа - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, про відшкодування моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовано тим, що він є батьком ОСОБА_2, який у вересні 2016 року влаштувався на роботу до відповідача на посаду торгового агента ТОВ "Караван-Сарай". 12 травня 2017 року під час виконання його сином трудових обов`язків із ним стався нещасний випадок на виробництві, а саме: дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої він отримав травми несумісні з життям, від яких помер. Про факт настання нещасного випадку на виробництві складено акт за формою Н-5 про проведення спеціального розслідування нещасного випадку та акт за формою Н-1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом.
У зв`язку зі смертю сина, йому завдано моральну шкоду, оскільки дитині було лише 22 роки, був його опорою у житті, він завжди знав, що у нього є близька та найдорожча людина, яка прийде на допомогу, надасть свою підтримку та любов. Зі смертю сина він втратив упевненість у завтрашньому дні. Крім того, після смерті сина йому доводиться докладати багато зусиль для організації свого життя, що насамперед пов`язано з організацією побуту, оскільки син постійно допомагав йому з хатніми справами, з придбанням продуктів харчування та багато іншого. Він втратив найдорожчу людину і це завдає йому надзвичайних моральних та душевних страждань.
У зв`язку з цим просив стягнути з відповідача на свою користь 500 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від
10 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного суду від 19 листопада 2019 року, позов задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ "Караван-Сарай" на користь ОСОБА_1 80 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції керувався тим, що доведено факт смерті ОСОБА_2 від нещасного випадку на виробництві, який стався під час виконання трудових обов`язків у ТОВ "Караван-Сарай", як і доведено завдання позивачу моральної шкоди у зв`язку зі смертю сина. Розмір грошової компенсації у розмірі 80 000 грн визначено із врахуванням ступеня моральних страждань, яких зазнав і зазнає позивач після смерті сина, їх тривалість і тяжкість, незворотність втрати, істотність вимушених змін у житті, що позбавляє його звичних життєвих зв?язків та вимагає додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому суд керувався принципами розумності, виваженості та справедливості.
Апеляційний суд погодився з таким висновком суду першої інстанції та зазначив, що згідно статті 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку. Згідно із частинами 1, 3 статті 13 Закону України "Про охорону праці" роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог. При цьому, посилання суду на статтю 1167 ЦК України є помилковим, так як у даному випадку підставою для відшкодування моральної шкоди є частина друга статті 1168 ЦК України, проте це не вплинуло на правильність судового рішення.
Аргументи учасників справи
У грудні 2019 року ТОВ "Караван-Сарай" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 10 вересня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від
19 листопада 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просило оскаржені судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову
у задоволенні позову.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди не звернули увагу на відсутність вини відповідача у смерті ОСОБА_2 . За результатами розслідування кримінального провадження № 12017050000000163 від 12 травня 2017 року за фактом дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 12 травня 2017 року, встановлено вину ОСОБА_2 . Таким чином, стягнення моральної шкоди
з ТОВ "Караван-Сарай" з підстав встановлення вини відповідача (на підставі частини першої статті 1167 ЦК України) є безпідставними, оскільки вина відповідача у судовому засіданні встановлена не була. Крім того, відповідач не був володільцем джерела підвищеної небезпеки, внаслідок дії якого загинув ОСОБА_2 . Судами безпідставно не були застосовані статті 1187, 1188 ЦК України, які є спеціальними у виниклих правовідносинах.
Відзиву на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суди встановили, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 .
З ТОВ "Караван-Сарай" ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з 07 вересня 2016 року, працював на посаді торгового агента.
12 травня 2017 року під час виконання ОСОБА_2 трудових обов`язків із ним стався нещасний випадок на виробництві, а саме дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої він отримав травми несумісні із життям, від яких помер.
Факт настання нещасного випадку на виробництві підтверджується актом за формою Н-5 про проведення спеціального розслідування нещасного випадку та актом за формою Н-1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом.