Постанова
Іменем України
додаткова
19 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 734/2313/17
провадження № 61-7550св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Грушицького А. І.,
учасники справи:
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження заяву Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" про стягнення шкоди, заподіяної вчиненим кримінальним правопорушенням,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" (далі - ТДВ "Страхова компанія "Альфа-Гарант") про стягнення шкоди, заподіяної вчиненим кримінальним правопорушенням.
Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області
від 14 листопада 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 200 000 грн моральної (немайнової) шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 23 362 грн майнової шкоди, як витрати, пов`язані з похованням і встановленням надгробного пам`ятника.
Стягнуто з ТДВ "Страхова компанія "Альфа-Гарант" на користь
ОСОБА_1 38 400 грн моральної (немайнової) шкоди.
Стягнуто з ТДВ "Страхова компанія "Альфа-Гарант" на користь
ОСОБА_1 23 362 грн майнової шкоди, як витрати, пов`язані з похованням і встановленням надгробного пам`ятника.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 і ТДВ "Страхова компанія "Альфа-Гарант"
на користь ОСОБА_1 по 3 000 грн судових витрат на правову допомогу і по 2 188,50 грн судових витрат, що пов`язані з явкою до суду.
Стягнуто з ОСОБА_2 і ТДВ "Страхова компанія "Альфа-Гарант" у дохід держави судовий збір у розмірі по 1 472 грн.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 05 березня 2019 року рішення Козелецького районного суду Чернігівської області
від 14 листопада 2018 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення майнової шкоди у вигляді витрат на спорудження надгробного пам`ятника і на поховання та в частині розподілу судових витрат скасовано.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТДВ "Страхова компанія "Альфа-Гарант" про стягнення майнової шкоди у вигляді витрат на спорудження надгробного пам`ятника та на поховання задоволено.
Стягнуто з ТДВ "Страхова компанія "Альфа-Гарант" на користь
ОСОБА_1 38 400 грн майнової шкоди у вигляді витрат на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди у вигляді витрат на спорудження надгробного пам`ятника та на поховання задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 12 552 грн майнової шкоди у вигляді витрат на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Стягнуто з ТДВ "Страхова компанія "Альфа-Гарант" на користь держави 1 400 грн судових витрат зі сплаті судового збору.
Постановою Верховного Суду від 05 жовтня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Козелецького районного суду Чернігівської області
від 14 листопада 2018 року в нескасованій частині та постанову Чернігівського апеляційного суду від 05 березня 2019 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди, майнової шкоди у вигляді витрат на встановлення надгробного пам`ятника та поховання чоловіка, відшкодування шкоди, як непрацездатній особі, яка перебувала на утриманні загиблого чоловіка, залишено без змін.
Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення
У жовтні 2020 року ТДВ "Страхова компанія "Альфа-Гарант" звернулося до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення.
Заява мотивована тим, що судом касаційної інстанції не було вирішено питання розподілу судових витрат, а саме - витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 грн, які були сплачені за підготовку відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 14 листопада 2018 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 05 березня 2019 року.
Посилаючись на обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, витрачений час, який є співмірним зі складністю справи та часу, необхідного для виконання робіт, зазначених у детальному розрахунку та описі робіт (наданих послуг), виконаних за договором про надання правничої допомоги від 14 травня 2019 року, ТДВ "Страхова компанія "Альфа-Гарант" просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь витрати на правничу допомогу у розмірі 4 000 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Заява про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення.
Згідно з частинами першою, третьою статті 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 209 ЦПК України).
Таким чином цивільним процесуальним законодавством обмежено можливість вирішення питання розподілу судових витрат у додатковому судовому рішенні саме після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Підпунктом "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України визначено, що постанова суду касаційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішенні від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року
№ 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У відзиві на касаційну скаргу ТДВ "Страхова компанія "Альфа-Гарант" зазначало, що за надану правничу допомогу ним сплачено 4 000 грн за послуги адвоката (а. с. 42-65, т. 2). Відзив згідно з описом вкладених документів надіслано іншим сторонам у справі (а. с. 48, т. 2). Проте, вирішуючи спір, питання розподілу судових витрат судом не вирішувалось.