ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 713/1556/17-ц
провадження № 61-46483 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач, відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1,
відповідач, позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2,
відповідачі за первісним позовом - ОСОБА_3, ОСОБА_4,
відповідач за зустрічним позовом - Вижницька міська рада,
третя особа - Орган опіки і піклування Вижницької РДА,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову апеляційного суду Чернівецької області від 25 вересня 2018 року в складі колегії суддів Лисака І. Н., Височанської Н. Л., Литвинюк І. М.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст скарги
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, третя особа Орган опіки і піклування Вижницької РДА про виселення із житлового будинку.
В обґрунтування позову посилалася на те, що на підставі свідоцтва про право власності серія САС № 934845 від 15 грудня 2010 року вона є власником житлового будинку за АДРЕСА_1 . В зазначеному будинку крім неї зареєстрований її син, який вселився туди без її відома та згоди, та вселилися і проживають без законних підстав ОСОБА_3 (невістка) із донькою ОСОБА_4 .
Вказує, що проживати разом із відповідачами в одному будинку неможливо, оскільки ОСОБА_2 систематично порушує правила спільного проживання, яке виражається у вчиненні фізичного та психологічного насильства щодо неї, застосування погроз, образ, реальної загрози життю і здоров`ю, що є підставою для виселення відповідачів з її будинку. На підтвердження таких обставин посилається на вирок Вижницького районного суду Чернівецької області від 21 червня 2017 року, яким ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 125 КК України.
У листопаді 2017 року ОСОБА_2 подав зустрічний позов до ОСОБА_1 та Вижницької міської ради, в якому просив:
- визнати частково незаконним та скасувати рішення № 19 від 05 лютого 2009 року та рішення № 46 від 30 липня 2010 року виконавчого комітету Чорногузівської сільської ради про оформлення права власності на будинок за ОСОБА_1 ;
- визнати недійсним свідоцтво про право власності на житловий будинок, видане на підставі рішення № 19 виконавчого комітету Чорногузівської сільської ради від 05 лютого 2009 року на ім`я ОСОБА_1 ;
- визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку в майні колишнього колгоспного двору - житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 та залишити у власності ОСОБА_1 1/2 частку в майні колишнього колгоспного двору - житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог указував, що проживав та постійно був зареєстрований в житловому будинку по АДРЕСА_2, зруйнованому внаслідок стихійного лиха, яке трапилося в липні 2008 року, після чого з лютого 2009 року проживав у житловому будинку по АДРЕСА_1, збудованому за державні кошти, де проживає зі своєю дружиною та неповнолітньою дочкою по теперішній час.
З листа Вижницької міської ради від 24 жовтня 2017 року № 1161 ОСОБА_2 стало відомо, що житловий будинок по АДРЕСА_2, в якому він народився і проживав і який зруйнований внаслідок стихійного лиха, станом на 15 квітня 1991 року відносився до суспільної групи господарства - колгоспний двір, у зв`язку з чим вважав, що йому належала частка у вказаному майні. Оскільки вказаний будинок був зруйнований і замість нього збудований інший будинок, позивач вважає, що новостворений будинок належить йому та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 27 липня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено:
- визнано частково незаконним та скасовано рішення № 19 від 05 лютого 2009 року виконавчого комітету Чорногузівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області "Про оформлення права власності" на підставі розпорядження Вижницької РДА від 10 грудня 2008 року за № 859 в частині отримання свідоцтва про право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 ;
- визнано незаконним та скасовано рішення № 46 від 30 липня 2010 року виконавчого комітету Чорногузівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області "Про розгляд заяв громадян", на підставі якого видано рішення ОСОБА_1 виконавчого комітету сільської ради від 05 лютого 2009 року за № 19 "Про оформлення права власності" для отримання свідоцтва про право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 ;
- визнано недійсним свідоцтво про право власності на житловий будинок, виданого на підставі рішення № 19 виконавчого комітету Чорногузівської сільської ради від 05 лютого 2009 року на ім`я ОСОБА_1, яке зареєстровано 15 грудня 2010 року у Вижницькому районному бюро технічної інвентаризації за реєстрованим № 32359718;
- визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частки в майні колишнього колгоспного двору - в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;
- залишено у власності відповідачки за зустрічним позовом ОСОБА_1, 1/2 частку в майні колишнього колгоспного двору - в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що позивач на підтвердження своїх позовних вимог не надала суду належних і допустимих доказів про існування обставин, які є підставою для виселення відповідачів.
Задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що житловий будинок по АДРЕСА_2 відносився до категорії колгоспного двору, і ОСОБА_2 як член колгоспного двору мав право на частку в новоствореному майні, отже є співвласником спірного житлового будинку.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою апеляційного суду Чернівецької області від 25 вересня 2018 року рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 27 липня 2018 року скасованота ухвалено новерішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Орган опіки та піклування Вижницької районної державної адміністрації, про виселення, та у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Вижницької міської ради, ОСОБА_1 про визнання рішень №19, № 46 виконавчого комітету Чорногузівської сільської ради від 05лютого 2009 року і від 30 липня 2010 року незаконними, визнання права власності на Ѕ частку в житловому будинку відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, апеляційний суд виходив із того, що вимога про виселення ОСОБА_2, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 з підстав, передбачених статтею 157 та частиною першою статті 116 ЖК України, не доведена та не містить посилань на застосування відносно них реагування та заходів громадського впливу, після яких тривали порушення прав власника.
Вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 21 червня 2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, а саме за вчинення 03 березня 2013 року насильницьких дій відносно ОСОБА_1, що є одиноким випадком та не підтверджує вчинення аналогічних дій іншими відповідачами, а також, що у матеріалах справи відсутні докази систематичного порушення ОСОБА_2 правил співжиття, що робить неможливим для інших проживання з ними в одному будинку.
Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, апеляційний суд виходив із того, що судом першої інстанції безпідставно віднесено зруйнований будинок до колгоспного двору, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження цих обставин.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
28 жовтня 2018 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову апеляційного суду Чернівецької області від 25 вересня 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права.
В обґрунтування доводів касаційної скарги указує, що висновок апеляційного суду про те, що житловий будинок по АДРЕСА_2 не відноситься до колгоспного двору, є безпідставний та спростовується наявним у матеріалах справи доказом, а саме листом Вижницької міської ради № 1161 від 24 жовтня 2017 року, якому апеляційний суд не надав належну оцінку.
Постанова апеляційного суду Чернівецької області від 25 вересня 2018 року в частині відмови у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, третя особа Орган опіки і піклування Вижницької РДА про виселення із житлового будинку в касаційному порядку не оскаржується, а тому Верховним Судом не переглядається.
Відзив на касаційну скаргу
10 грудня 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 від Вижницької міської ради про залишення касаційної скарги ОСОБА_2 без задоволення, а оскаржуваної постанови апеляційного суду без змін. Вказує, що апеляційний суд дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2, оскільки спірний будинок належить ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_5 .
Зазначають, що ОСОБА_2, посилаючись на віднесення до колгоспного двору будинку по АДРЕСА_2, претендує на частку в житловому будинку по АДРЕСА_1, який був збудований у 2008 році замість непридатного для проживання вищезазначеного будинку.
11 грудня 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу ОСОБА_2, в якому вона просить залишити її без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін. Вказує, що ОСОБА_2 не надав суду належних і допустимих доказів того, що будинок АДРЕСА_2 відноситься до колгоспного двору, оскільки ні позивач, ні його мати у колгоспі ніколи не працювали.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 була власником житлового будинку по АДРЕСА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_5 . Спадщину ОСОБА_1 фактично прийняла, проте правовстановлюючі документи на вказаний будинок не оформила.