ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 810/789/16
адміністративне провадження № К/9901/28968/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алютех-К" до Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2016 року (суддя Виноградова О.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року (судді: Пилипенко О.Є. (головуючий), Глущенко Я.Б., Шелест С.Б.) у справі № 810/789/16.
У С Т А Н О В И В:
І. Суть спору
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Алютех-К" (далі - позивач, ТОВ "Алютех-К") звернулось до суду з позовом до Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач, контролюючий орган, Броварська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23 вересня 2015 року № 0002942201, № 0002952201.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 23 вересня 2015 року № 0002942201, № 0002952201 були прийняті контролюючим органом всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки відповідач зробив висновки про порушення позивачем чинного податкового законодавства не обґрунтовані посиланням на відповідні обставини.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 23 вересня 2015 року № 0002942201, № 0002952201.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 23 вересня 2015 року № 0002942201, № 0002952201, діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки відповідачем не було надано належних та достатніх доказів на підтвердження порушень позивачем вимог чинного податкового законодавства та правомірності прийняття оскаржуваних рішень.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Броварська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Алютех-К" у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 8 вересня 2015 року контролюючим органом проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2014 року, за результатами якої 8 вересня 2015 року було складено акт перевірки № 248/10-06/2201/35234409.
Згідно із висновками вказаного акта перевірки відповідач дійшов висновку, що позивачем допущено порушення: п. 135.2 ст.135, п.137.1 ст.137, п.п.139.1.1 та п.п.39.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого, занижено податку на додану вартість, що підлягає сплаті на загальну суму 664 303,00 грн, в т.ч. за січень 2014 року на 167 128,00 грн, за квітень 2014 року на 3 250,00 грн, травень 2014 року на 19 821,00 грн, червень 2014 року на 33 585,00 грн, серпень 2014 року на 50 752,00 грн, вересень 2014 року на 66 898,00 грн, грудень 2014 року на 322 869,00 грн.
23 вересня 2015 року на підставі висновків вказаного акта перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0002942201, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 830 379,00 грн, з яких за основним платежем - 664 303,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 166 076,00 грн; № 0002952201, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 3 310 560,00 грн.
Судами встановлено, що висновки акта перевірки ґрунтуються на тому, що відповідачем було поставлено під сумнів фінансово-господарську діяльність позивача, зокрема, реальність господарських операцій позивача з контрагентами: ТОВ "Роткес", ТОВ "Промлай", ТОВ "ВВ Трейд ЛТД", ПП "Стрікс" та ТОВ "Транстрейдгруп".
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та СООО "Алюмін Техно", ООО "Алютех Інкорпорейтед", ООО "Алютех Воротні системи", компанією Alcomex Spring-Pol.Sp.Z.o.o. укладено договори та контракт з додатковими угодами у 2012 та 2013 роках на придбання позивачем товару. На підтвердження придбання позивачем товару суду надано платіжні доручення в іноземній валюті, вантажні митні декларації (специфікації до договору). Придбаний позивачем товар було реалізовано вказаним контрагентам.
24 червня 2014 року між позивачем (постачальник) та ТОВ "Роткес" (покупець) було укладено договір № 5/240614-К. Згідно з п.п. 1.1 п. 1 вказаного договору постачальник зобов`язується поставляти та передати у власність покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товар на умовах визначених в цьому договорі. На підтвердження виконання умов договору № 5/240614-К позивачем було надано: рахунки-фактури, довіреності, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, які підписано посадовою особою ТОВ "Роткес" та завірені печаткою цього товариства. Оплата ТОВ "Роткес" за поставлений позивачем товар підтверджується випискою по рахунках.
29 січня 2014 року між позивачем (постачальник) та ТОВ "Промлай" (покупець) було укладено договір № 1/290114. Згідно з п.п. 1.1 п. 1 вказаного договору постачальник зобов`язується поставляти та передати у власність покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товар на умовах визначених в цьому договорі. На підтвердження виконання умов договору № 1/290114 позивачем було надано: рахунок-фактури, довіреність, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, які підписано посадовою особою ТОВ "Промлай" та завірені печаткою цього товариства. Оплата ТОВ "Промлай" за поставлений позивачем товар підтверджується випискою по рахунках.
9 квітня 2014 року між позивачем (замовник) та ТОВ "ВВ Трейд ЛТД" (перевізник) було укладено договір перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами № 2-09/04/14ТР. Згідно з п.п. 1.1 п. 1 замовник доручає, а перевізник бере на себе обов`язок здійснювати на підставі письмових заявок замовника перевезення та експедицію вантажів, заявлених замовником до перевезення, автомобільним транспортними засобами на території України та за її межами. На підтвердження виконання умов договору № 2-09/04/14ТР позивачем було надано: заявка на транспорт, акти здачі-приймання робіт, товарно-транспортні накладні з відомостями про вантаж, податкові-накладні, які підписано посадовою особою ТОВ "ВВ Трейд ЛТД" та завірені печаткою цього товариства. Оплата ТОВ "ВВ Трейд ЛТД" за поставлений позивачем товар підтверджується відповідними платіжними дорученнями.
21 травня 2014 року між позивачем (постачальник) та ПП "Стрікс" (покупець) було укладено договір № 1/210514. Згідно з п.п. 1.1 п. 1 вказаного договору постачальник зобов`язується поставляти та передати у власність покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товар на умовах визначених в цьому договорі. На підтвердження виконання умов договору № 1/210514 позивачем надано: рахунки-фактури, довіреності, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, які підписано посадовою особою ПП "Стрікс" та завірені печаткою цього товариства. Оплата ПП "Стрікс" за поставлений позивачем товар підтверджується виписками по рахунках.
1 серпня 2014 року між позивачем (замовник) та ТОВ "Транстрейдгруп" (перевізник) було укладено договір перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами № 11-01/08/14ТР. Згідно з п.п. 1.1 п. 1 замовник доручає, а перевізник бере на себе обов`язок здійснювати на підставі письмових заявок замовника перевезення та експедицію вантажів, заявлених замовником до перевезення, автомобільним транспортними засобами на території України та за її межами. На підтвердження виконання умов договору № 11-01/08/14ТР позивачем було надано: заявка на транспорт, акти здачі-приймання робіт, товарно-транспортні накладні з відомостями про вантаж, податкові-накладні, які підписано посадовою особою ТОВ "Транстрейдгруп" та завірені печаткою цього товариства. Оплата позивачем ТОВ "Транстрейдгруп" за послуги підтверджується платіжними дорученнями.
На момент вчинення правочину підприємства-контрагенти позивача були зареєстровані в якості юридичної особи та платниками податків, що підтверджується матеріалами справи та не заперечувалось контролюючим органом. Крім того, на дату укладення та виконання зазначених договорів у розпорядженні позивача були документи на підтвердження державної реєстрації його контрагентів ТОВ "Роткес", ТОВ "Промлай", ТОВ "ВВ Трейд ЛТД", ПП "Стрікс" та ТОВ "Транстрейдгруп", зокрема, витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно з яким вони зареєстровані, як юридичні особи.
Суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що як на підставу нікчемності угоди позивача із контрагентами відповідач посилається на податкову інформацію щодо неможливості встановлення місця знаходження окремих контрагентів та контрагентів по ланцюгу постачання та акти інших податкових органів "Про неможливість проведення зустрічної звірки". Однак, будь-яких належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов`язань, відповідачем до суду не надано. При цьому акти "Про неможливість проведення зустрічної звірки", на які посилається відповідач були складені після укладення та виконання умов спірних договорів.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем та вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанції окремих положень Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо оформлення позивачем відповідних первинних документів на підтвердження відповідних даних податкового обліку, а також на підтвердження реальності господарських операцій з його контрагентами, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішень.
8. Позивач надіслав заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.
9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14.
Господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
10.2. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
10.3. Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139.
Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
10.4. Пункти 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198.
Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов`язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.
Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем.
Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
10.5. Пункти 201.1-201.4, 201.7, 201.8 статті 201.
Платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов`язковим.