ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 1340/3738/18
адміністративне провадження № К/9901/12287/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №1340/3738/18
за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Душек Ігоря Михайловича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи Публічне акціонерне товариство "Енергобанк", ОСОБА_2, про визнання незаконними рішень та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року, постановлену у складі головуючого судді Кухар Н.А., та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2019 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Сапіги В.П., суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати незаконним рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Душек Ігоря Михайловича №42243196 від 26.07.2018 про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно;
- скасувати запис про право власності №27211468 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна за Державним реєстром прав на нерухоме майно: 456531946191;
- з метою відновлення порушених незаконним рішенням прав та становища, яке існувало до порушення, надати позивачці право власності на майно, що складається з 1/2 (однієї другої) частки приміщення магазину у будинку від АДРЕСА_1 загальною площею 223,7 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна за Державним реєстром речових прав на нерухоме майно: 456531946101;
- визнати незаконним і скасувати рішення Комітету Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань консолідації та продажу активів від 08.08.2018 №1833.
Вимоги обґрунтувала тим, що в порядку спадкування набула право власності на 1/2 частки приміщення магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . У січні 2018 року їй стало відомо, що на підставі судових рішень на вказане приміщення було накладено арешт, а в подальшому визнано право власності за ПАТ "Енергобанк". Вказує, що спірними рішеннями відповідачів порушено її право на належне їй майно, а саме частину магазину.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2019 року, частково задоволено клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ПАТ "Енергобанк" про закриття провадження у справі.
Закрито провадження у справі щодо позовних вимог:
- з метою відновлення порушених незаконним рішення прав та становища, яке існувало до порушення, надати ОСОБА_3 право власності на майно, що складається з 1/2 частки приміщення магазину у будинку під АДРЕСА_1, загальною площею 223, 7 кв., м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна за Державним реєстром речових прав на нерухоме майно: 4565311946101;
- про визнання незаконним і скасування рішення Комітету Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань консолідації та продажу активів від 08.08.2018 №1833.
В задоволенні клопотань про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання незаконним рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Душек Ігоря Михайловича №42243196 від 26.07.2018 про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно та про скасування запису про право власності №27211468 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна за Державним реєстром прав на нерухоме майно: 456531946191 - відмовлено.
Суди встановили, що 06.06.2016 позивачка в порядку спадкування набула право власності на 1/2 частки приміщення магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
У січні 2018 їй стало відомо, що на підставі судових рішень на дане приміщення було накладено арешт, а в подальшому право власності на це приміщення було визнане за ПАТ "Енергобанк".
20.07.2018 державним реєстратором Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Душек І.М. внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності третьої особи - ПАТ "Енергобанк".
08.08.2018 Комітет Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань консолідації та продажу активів прийняв рішення №1833, відповідно до якого нежитлове приміщення загальною площею 223,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, виставлено на публічні торги як лот F43G31701, з метою погашення заборгованості за кредитом.
Не погоджуючись із такими рішеннями відповідачів, позивачка звернулася до суду з даним позовом.
В процесі розгляду справи, а саме 7 вересня 2018 року Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було подано клопотання про закриття провадження у справі у відповідності до ч.1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України. Дане клопотання обґрунтоване тим, що позивачка у даній справі оскаржує дії та рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не як суб`єкта владних повноважень, а як органу управління банком, який здійснює заходи щодо забезпечення збереження активів запобігання, втрати майна та грошових коштів, формування ліквідаційної маси, організації продажу майна та активів банку тощо, а тому спір не є публічно - правовим.
11 жовтня 2018 року представником ПАТ "Енергобанк" також було подано клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.238 КАС України. Дане клопотання обґрунтовано тим, що Львівський окружний адміністративний суд не є судом встановленим законом для розгляду спору в межах справи № 1340/3738/18, оскільки спір не є публічно - правовим та не входить до адміністративної юрисдикції. Вказував, що спірні правовідносини пов`язані з набуттям права власності на нерухоме майно на підставі рішення, яке у свою чергу було постановлено за наслідками розгляду судом спору з приводу нерухомого майна, а тому даний спір випливає з приватно-правових правовідносин і має вирішуватися за правилами Цивільного процесуального кодексу України. Вказував, що скасування рішення Комітету Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань консолідації та продажу активів від 08.08.2018 № 1833, є спором щодо цивільних правовідносин і не належить до адміністративної юрисдикції. Крім того, зазначав, що позивачка у позовній заяві оскаржує рішення Фонду не як суб`єкта владних повноважень, а як органу управління банком, який здійснює заходи припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства, зокрема шляхом виставлення для продажу на аукціоні активів банку.
Частково задовольняючи вказані клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ПАТ "Енергобанк", суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивував своє рішення тим, що вимоги про надання ОСОБА_3 права власності на майно, що складається з 1/2 частки приміщення магазину у будинку під АДРЕСА_1, загальною площею 223,7 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна за Державним реєстром речових прав на нерухоме майно: 4565311946101 (з метою відновлення порушених незаконним рішенням прав та становища, яке існувало до порушення) та про скасування рішення Комітету Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань консолідації та продажу активів від 08.08.2018 №1833 - не належать до розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки є приватно-правовими.
Крім того, суди дійшли висновків, що решта позовних вимог (про визнання незаконним рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Душек Ігоря Михайловича №42243196 від 26.07.2018 про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно та про скасування запису про право власності №27211468 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна за Державним реєстром прав на нерухоме майно: 456531946191) - підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Позивачка не погодилася із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій і подала касаційну скаргу з вимогами про їх скасування та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні клопотань в повному обсязі.
Зазначає, що дана справа є справою про оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, внаслідок яких позивачка була позбавлена права власності на 1/2 частину спірного майна, яке у вересні 2018 року на відкритих торгах Банк перепродав за понад 20 (двадцять) мільйонів гривень. Згідно доводів позивачки очевидним є втручання відповідачів у здійснення нею права власності на її майно під час виконання покладених на них правовими актами функцій: Душек І.М. діяв як державний реєстратор, а Комітет - як орган, якому Фонд делегував свою функцію з організації відчуження майна Банку, а тому предметом судового контролю у цій справі є лише відповідність оскаржуваних рішень вимогам закону та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У поданих поясненнях Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Енергобанк" просить вийти за межі касаційної скарги та скасувати судові рішення в частині відмови в задоволенні клопотань про закриття провадження у справі та в цій частині ухвалити нову постанову про закриття провадження.
Верховний Суд переглянув судові рішення у межах касаційної скарги, з`ясував правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.
Щодо вимог про надання (визнання за) ОСОБА_3 права власності на майно, що складається з 1/2 частки приміщення магазину у будинку під АДРЕСА_1, загальною площею 223,7 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна за Державним реєстром речових прав на нерухоме майно: 4565311946101 (з метою відновлення порушених незаконним рішенням прав та становища, яке існувало до порушення), а також вимог про визнання незаконним рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Душек Ігоря Михайловича №42243196 від 26.07.2018 про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно та про скасування запису про право власності №27211468 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна за Державним реєстром прав на нерухоме майно: 456531946191, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 13 березня 2014 року між ПАТ "Енергобанк" та ОСОБА_5 було укладено договір про строковий банківський вклад з виплатою відсотків у кінці строку, а 26 травня 2014 року було укладено додаткову угоду до указаного договору.
18 вересня 2014 року у забезпечення виконання зобов`язань за договором від 13 березня 2014 року між ПАТ "Енергобанк" та ОСОБА_5 було укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого предметом іпотеки є приміщення магазина за адресою: АДРЕСА_1 .
28 травня 2014 року між ПАТ "Енергобанк" та ОСОБА_5 було укладено договір про строковий банківський вклад з щомісячною сплатою процентів. 30 жовтня 2014 року між ПАТ "Енергобанк" та ОСОБА_5 було укладено договір про внесення змін до договору іпотеки від 18 вересня 2014 року, відповідно до умов якого сторони домовились викласти термін "Депозитний договір" у наступній редакції: договір про строковий банківський вклад з щомісячною виплатою процентів від 28 травня 2014 року. Таким чином, було змінено основне зобов`язання, на забезпечення якого іпотекодавець передав іпотекодержателю нерухоме майно.
Крім того, договір про строковий банківський вклад з щомісячною сплатою процентів від 28 травня 2014 року за заявою ОСОБА_5 було розірвано 03 лютого 2015 року. Таким чином, у зв`язку із розірванням указаного договору припинив свою дію договір іпотеки від 18 вересня 2014 року.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 30 березня 2016 року у справі №461/728/16-ц визнано недійсним договір іпотеки, укладений 18 вересня 2014 року між ПАТ "Енергобанк" та ОСОБА_5 . Однак, на підставі застереження, що міститься у договорі іпотеки від 18 вересня 2014 року, ОСОБА_5 у позасудовому порядку звернуто стягнення на нерухоме майно - приміщення магазина за адресою: АДРЕСА_1, та 04 квітня2015 року було зареєстровано право власності на вказаний об`єкт нерухомості за ОСОБА_5 . Після цього, 23 квітня 2015 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу вказаного приміщення магазина і 23 квітня 2015 року право власності на указане нерухоме майно було зареєстровано за ОСОБА_6 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер.
06 червня 2015 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Писаренко Є.С. було видано ОСОБА_3 (позивачці по справі), яка є дочкою ОСОБА_6, свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину майна, а саме - приміщення магазина за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 20 грудня 2017 року у справі №461/2371/17, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Львівської області від 23 травня 2018 року, позов ПАТ "Енергобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Енергобанк" задоволено.
Витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_7 (матері позивачки у даній справі) та ОСОБА_3 нерухоме майно на користь ПАТ "Енергобанк". Визнано за ПАТ "Енергобанк" право власності на нерухоме майно - приміщення магазина, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 456531946101, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Державним реєстратором рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно прийнято 26.07.2018 саме на підставі вказаних вище судових рішень.
Крім того, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 5 червня 2019 року рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Львівської області від 23 травня 2018 року скасовано в частині визнання права власності ПАТ "Енергобанк" та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у позові. В іншій частині судові рішення залишено без змін.
Касаційний суд виходив з того, що задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.
Вирішуючи питання щодо належності спору у цій справі до розгляду в порядку адміністартивного судочинства, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.
Статтею 27 цього Закону передбачено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Отже, державна реєстрація прав проводиться державним реєстратором не з власної ініціативи, а на підставі відповідної заяви, рішення суду. Відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають між суб`єктом звернення за такою послугою та суб`єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії.
Отже, якби не наявність судового рішення про витребування із чужого незаконного володіння, зокрема, позивачки нерухомого майна на користь його власника - ПАТ "Енергобанк", державний реєстратор не вніс би запис про державну реєстрацію прав та не зареєстрував би його за третьою особою.
Спірні правовідносини у справі виникли, зокрема між особами, які вважають себе належними власниками одного й того ж майна: третя особа ПАТ "Енергобанк", як власник, правомірність набуття яким власності встановлена судовим рішенням у справі №461/2371/17, а позивачка - на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом.
Тобто, у спірних правовідносинах реєстратор, маючи повноваження на вчинення реєстраційних дій, лише реалізовував волю третьої особи, яка встановлена судовим рішенням та вважала себе власником нерухомого майна.
Відтак, незважаючи на те, що позивачка доводить неправомірність дій реєстратора, питання встановлення дійсного власника частини магазину та правомірності підстави проведення державної реєстрації речового права, обов`язково постане перед судом, який вирішуватиме цей спір.
У зв`язку з цим слід зазначити, що судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.