ПОСТАНОВА
Іменем України
24 листопада 2020 року
Київ
справа №2240/3066/18
адміністративне провадження №К/9901/20409/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Тацій Л.В., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.11.2018 у складі судді Шевчука О.П. та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2019 у складі колегії суддів: Ватаманюка Р.В. (суддя-доповідач), Сторчака В.Ю., Мельник-Томенко Ж.М. у справі №2240/3066/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (надалі - ГУ Держгеокадастру), в якому просив:
1.1. визнати протиправною відмову відповідача від 16.03.2018 у наданні позивачу дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 3,6335 га, кадастровий номер 6824283200:05:004:0019 для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Радковецької сільської Хмельницької області;
1.2. зобов`язати відповідача надати позивачу дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 3,6335 га, кадастровий номер 6824283200:05:004:0019 для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Радковецької сільської ради Хмельницької області.
2. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.11.2018, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2019, у задоволенні позову відмовлено повністю.
3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні обставини:
3.1. ОСОБА_1 є членом фермерського господарства "Демковецьке" (надалі - ФГ "Демковецьке").
3.2. 15.05.2017 загальними зборами ФГ "Демковецьке" було прийнято рішення про розпаювання рівними частками між членами фермерського господарства земельних ділянок площею 25,47 га, розташованих за межами населених пунктів на території Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області.
3.3. 15.05.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), для ведення фермерського господарства за рахунок земель державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, з кадастровим номером 6824283200:05:004:0019, без зміни її цільового призначення, яка перебувала в оренді одного із членів ФГ "Демковецьке".
3.4. 12.07.2017 ГУ Держгеокадастру листом відмовило ОСОБА_1 у наданні такого дозволу з підстав ненадходження до документації із землеустрою, а також зазначило, що питання про надання дозволу на виготовлення технічної документації може бути розглянуте відповідачем лише після погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок у встановленому законодавством порядку.
3.5. У зв`язку з цим, позивач надав відповідачу виготовлену технічну документацію із землеустрою, щодо поділу земельної ділянки з матеріалами про зміну площі.
3.6. 03.08.2017 наказом ГУ Держгеокадастру №22-15771-05 було затверджено вказану документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки державної власності площею 17,4491 га, кадастровий номер 6824283200:05:004:0001, в результаті поділу якої утворено шість земельних ділянок з кадастровими номерами: 6824283200:004:0014 площею 2,2216 га; 6824283200:05:004:0015 площею 0,4680 га; 6824283200:05:004:0016 площею 3,4147 га; 6824283200:05:004:0017 площею 3,8355 га; 6824283200:05:004:0018 площею 3,8758 га; 6824283200:05:004:0019 площею 3,6335 га.
3.7. 08.08.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою аналогічного змісту.
3.8. 17.08.2017 ГУ Держгеокадастру листом відмовило ОСОБА_1 у задоволенні клопотання (заяви) про надання дозволу на виготовлення технічної документації.
3.9. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.03.2018 у справі №822/67/18, яке набрало законної сили 03.04.2018, визнано протиправною відмову ГУ Держгеокадастру у наданні ОСОБА_1 дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 3,6335 га із кадастровим номером 6824283200:05:004:0019 для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Радковецької сільської ради Хмельницької області, яка оформлена листом від 17.08.2017 та зобов`язано ГУ Держгеокадастру повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.08.2017.
3.10. На виконання рішення суду, 16.03.2018 ГУ Держгеокадастру листом №С-20573/0-2760/0/95-18 повторно відмовило ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 3,6335 га, кадастровий номер 6824283200:05:004:0019 для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області з тих мотивів, що вказана земельна ділянка, яку позивач має намір отримати у власність перебувала у користуванні гр. ОСОБА_2 згідно із договором оренди від 03.10.2007 та одночасно вказана земельна ділянка не перебувала та не перебуває у оренді (користуванні) ФГ "Демковецьке", оскільки гр. ОСОБА_2 не є засновником цього фермерського господарства, та відтак не є власником земельної ділянки і з огляду на те, що земельна ділянка не перебувала у користуванні позивача, підстави для задоволення його клопотання відсутні.
4. Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходили з того, що безоплатно передати земельну ділянку позивачу, як члену фермерського господарства, із земель державної власності для ведення фермерського господарства можливо лише у разі перебування такої земельної ділянки в його користуванні, тобто в користуванні члена фермерського господарства або юридичної особи-фермерського господарства. Проте, позивачем не надано доказів того, що земельна ділянка з кадастровим номером 6824283200:05:004:0019 перебувала в його користуванні, а відтак, відповідач дійшов вірного висновку про відсутність підстав для надання позивачу дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Позивач подав касаційну скаргу на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.11.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2019, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що на момент звернення позивача із заявою спірна земельна ділянка перебувала у користуванні ФГ "Демковецьке" на підставі договору оренди, укладеного з гр. ОСОБА_2, який виступав засновником цього фермерського господарства.
6. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в яких просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
6.1. На обґрунтування відзиву зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені на основі правильного застосування норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги є безпідставними.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
7. Під час розгляду даної касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 08.02.2020, надалі - КАС України), відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
8. У свою чергу, частиною 2 статті 19 Конституції України гарантовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
9. Згідно зі статтею 12 Закону України "Про фермерське господарство" від 19.06.2003 №973-IV (надалі - Закон №973-IV), землі фермерського господарства можуть складатися із:
а)земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;
б)земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності;
в)земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.
Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.
10. Частинами 1-2 статті 13 Закону №973-IV передбачено, що члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю). Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди фермерського господарства, передаються безоплатно у приватну власність у рахунок земельної частки (паю).
11. Аналогічні норми закріплені у статтях 31-32 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України).
12. Застосовуючи наведені норми законодавства, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що передача земельної ділянки у власність члену фермерського господарства можлива за умови, якщо така земельна ділянка знаходилась у користуванні відповідного фермерського господарства або його члена, який виступає заявником.
13. Водночас, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №348/992/16-ц та від 01.04.2020 у справі №320/5724/17 містяться правові висновки, за якими після укладення громадянином - членом фермерського господарства, договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства користувачем орендованої земельної ділянки є саме фермерське господарство, а не громадянин, якому її було надано.
14. Слід зазначити, що норми частини 2 статті 13 Закону №973-IV необхідно розуміти як такі, що надають членам фермерського господарства право на приватизацію земельної ділянки, наданої у користування фермерському господарству. Іншими словами, не лише особа, якій раніше була надана у користування земельна ділянка для ведення фермерського господарства, має право на отримання її у власність, оскільки така земельна ділянка була йому відведена саме з метою створення фермерського господарства, що відповідає позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 01.10.2020 у справі №120/4116/19-а.
15. Як встановлено судами попередніх інстанцій на основі досліджених доказів, 03.10.2007 між Старокостянтинівською райдержадміністрацією та ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 25,47 га строком дії до 17.08.2017, який був чинним на час подання заяви про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою позивачем. При цьому, судам з`ясовано, що як ОСОБА_2, так і ОСОБА_1, були членами ФГ "Демковецьке".
16. Таким чином, не заслуговують на увагу і ґрунтуються на помилковому застосування норм матеріального права висновки судів попередніх інстанцій про те, що позивач не довів наявності права на звернення до відповідача із заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), для ведення фермерського господарства за рахунок земель державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, з кадастровим номером 6824283200:05:004:0019.
17. Відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
18. Згідно з частиною 7 цієї статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.