1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



24 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 1340/3808/18

адміністративне провадження № К/9901/14139/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Тацій Л.В.,

суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г., -

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 року (прийняте судом у складі судді Кухар Н.А.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Попка Я.С. суддів: Хобор Р.Б., Сеника Р.П.) у справі за позовом ФОП ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Львівській області (далі - ГУ Держпраці) про визнання протиправною і скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2018 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу № ЛВ 572/893/НД/АВ/ФС від 20.07.2018 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що він найманої праці не використовує та здійснює свою діяльність самостійно. У письмових пояснення позивачем було вказано, що 13.06.2018 року за місцем здійснення господарської діяльності пилорами, перебували особи, які перебувають у родинних і дружніх відносинах, а у момент здійснення інспектування надавали позивачу допомогу в налагодженні відповідного обладнання.

Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій

Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 22 січня 2019 року у задоволенні позову відмовив.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 09 квітня 2019 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, зазначив, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, належними та допустимими доказами підтверджена правомірність його дій та прийнятого за результатами інспекційного відвідування оскаржуваного рішення, у зв`язку з чим у задоволенні позову підставно відмовлено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

16 травня 2019 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить судові рішення, постановлені у цій справі, скасувати та ухвалити нове - про задоволення позову.

У скарзі зазначає, що судами неправильно встановлено фактичні обставини справи та застосовано норми матеріального права, допущено порушення норм процесуального права, що потягло прийняття необґрунтованих судових рішень.

Посилається на те, що, враховуючи той факт, що мотивувальна частина протоколу про адміністративне правопорушення, на підставі якого винесено оскаржувану постанову від 20 липня 2018 року, містить посилання також на частину третю статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також зважаючи на пріоритетність тлумачення, яке у найбільшій мірі відповідає інтересам суб`єкта приватного права, незрозумілим залишається з яких підстав відповідач не направив матеріали справи про адміністративне правопорушення до суду до розгляду на підставі частини третьої статті 41 КУпАП, а натомість, самостійно розглянув справу та виніс оскаржувану постанову згідно з частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України.

Крім того, в подальшому з незрозумілих підстав складено ще один протокол від 27 вересня 2018 року, який є аналогічним протоколу від 23 червня 2018 року. Зазначений протокол було скеровано до суду за частиною третьою статті 41 КУпАП, однак постановою суду його було повернуто на дооформлення.

Це свідчить про безпідставність притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 травня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Гімон М.М., судді: Бучик А.Ю., Мороз Л.Л.

Відповідно до повторного протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 травня 2019 року визначено новий склад колегії суддів: Тацій Л.В., судді: Рибачук А.І., Стеценко С.Г., скаргу передано судді-доповідачу.

Верховний Суд ухвалою від 24 червня 2019 року відкрив касаційне провадження.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

23.05.2018 Яворівською районною державною адміністрацією Львівської області було скеровано листа № 1995/12 на адресу Головного управління Держпраці у Львівській області. У даному листі повідомлялося про перелік суб`єктів господарювання, які здійснюють підприємницьку діяльність на пилорамах без укладення трудового договору з найманими працівниками.

Наказом Головного управління Держпраці у Львівській області від 12.06.2018 № 1328-П, інспекторам праці - головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у Львівській області ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, на підставі п.п.3 п.5 Порядку в термін з 13.06.2018 по 14.06.2018 доручено провести інспекційне відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин у ФОП ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .

12.06.2018 для здійснення інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 Головним управлінням Держпраці у Львівській області було видано направлення на здійснення інспекційного відвідування у період з 13.06.2018 по 14.06.2018.

Наказом Головного управління Держпраці у Львівській області від 14.06.2018 року № 1355-П внесено до п. 1 наказу ГУ Держпраці у Львівській області від 12.06.2018 № 1328-П зміни в частині перенесення термінів. Головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно - правових актів у Львівській області ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перенести термін проведення інспекційного відвідування на 22.06.2018 - 23.06.2018 у ФОП ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .

12.06.2018 для здійснення інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 Головним управлінням Держпраці у Львівській області було видано направлення на здійснення інспекційного відвідування у період з 22.06.2018 по 23.06.2018.

За результатами інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 відповідачем складено акт № ЛВ 572/893/НД/АВ від 23.06.2018 року.

Відповідно до зазначеного акта перевірки, ГУ Держпраці встановлено порушення позивачем вимог частини першої, третьої статті 24 КЗпП, постанови Кабінету Міністрів України № 413.

02.07.2018 заступником начальника Головного управління Держпраці у Львівській області Грицак О.О. було прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.

17.07.2018 ФОП ОСОБА_1 звернувся з клопотанням до Головного управління Держпраці у Львівській області, у якому просив перенести розгляд справи, що був призначений на 17.07.2018.

17.07.2018 Головним управлінням Держпраці у Львівській області було скеровано на адресу ФОП ОСОБА_1 виклик на розгляд справи про накладення штрафу, що відбудеться 20.07.2018 року о 11:30 у приміщенні Головного управління Держпраці у Львівській області.

20.07.2018 заступником начальника ГУ Держпраці Стецько А.Я. на підставі акта № ЛВ 572/893/НД/АВ прийняла постанову № ЛВ 572/893/НД/АВ/ФС про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу у розмірі 335 070 грн.

Не погодившись із вказаною постановою, позивач оскаржив її до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 7 Положення про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №386/2011 (далі - Положення № 386/2011) Держпраці України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Пунктом 1 Положення № 386/2011 визначено, що Державна інспекція України з питань праці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра соціальної політики України.

Згідно з пунктом 3 вказаного Положення, основними завданнями Держпраці України є, зокрема: реалізація державної політики з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю; реалізація державної політики з питань контролю за додержанням законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

За приписами підпункту 3 пункту 4 Положення №386/2011 Держпраці України відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд та контроль за додержанням вимог законодавства про зайнятість населення з питань дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню.

Статтею 1 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) визначено, що Кодекс регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП визначено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі (частини перша, третя статті 24 КЗпП).


................
Перейти до повного тексту