1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



12 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 926/14/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Багай Н.О., Дроботової Т.Б.

секретар судового засідання - Дерлі І. І.,

за участю представників сторін:

офісу ГПУ - Семенчук М.А.,

позивача-1 - не з`явився,

позивача-2 - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

третіх осіб - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора Чернівецької області

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.09.2019 (судді: Кордюк Г.Т., Кравчук Н.М., Плотніцький Б.Д.)

за позовом Кельменецької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі:

1. Хотинської районної державної адміністрації Чернівецької області,

2. Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області

до Малого приватного підприємства "Зелена Липа"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів:

1. Рухотинська сільська рада Хотинського району Чернівецької області,

2. Головне управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області

про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення заборгованості з орендної плати за землю та повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Кельменецька місцева прокуратура в інтересах держави в особі Хотинської районної державної адміністрації Чернівецької області (далі - Райдержадміністрація, Позивач-1) та Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (далі - Держгеокадастр, Позивач-2) звернулися до Господарського суду Чернівецькій області з позовом до Малого приватного підприємства "Зелена Липа" (далі - Відповідач, МПП "Зелена Липа") про стягнення з Відповідача 20 761,26 грн заборгованості за договором оренди землі; розірвання договору оренди земельної ділянки від 05.08.2009, який зареєстрований 05.08.2009 у Хотинському районному відділі Чернівецької регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що у державному реєстрі земель вчинено записи за №040982000002 (кадастрові номери 7325088800:03:002:0001 та 7325088800:03:001:0002) укладеного між Райдержадміністрацією та МПП "Зелена Липа" та зобов`язання Відповідача повернути в користування Держгеокадастру земельні ділянки площею 17,5 га.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням інтересів держави, які полягають у недотриманні Відповідачем чинного законодавства щодо створення та діяльності фермерського господарства та укладенні договору оренди земельної ділянки, а також у несплаті орендної плати за фактичну оренду земельної ділянки.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 14.05.2019 у справі №926/14/19 позов задоволено частково. Стягнуто з МПП "Зелена Липа" заборгованість за договором оренди землі від 05.08.2009 в сумі 6 341,43 грн. Розірвано договір оренди земельної ділянки від 05.08.2009, який зареєстрований 05.08.2009 у Хотинському районному відділі Чернівецької регіональної філії ДП "Центр ДКЗ", про що у державному реєстрі земель вчинено записи за №040982000002 (кадастрові №№ 7325088800:03:002:0001 та 7325088800:03:002:0002), укладеного між Райдержадміністрацією та МПП "Зелена Липа". Зобов`язано МПП "Зелена Липа" в особі ОСОБА_1 повернути в користування Держгеокадастру земельні ділянки загальною площею 17,5 га (кадастрові №№ 7325088800:03:002:0001 та 7325088800:03:002:0002). Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Закрито провадження у справі в частині стягнення 14 289,96 грн грошових вимог.

2.2. Місцевий господарський суд виходив із доведеності порушення МПП "Зелена Липа" грошових зобов`язань за договором оренди землі від 05.08.2009 у розмірі 6 341,43 грн та з огляду на положення статей 32, 34 Закону України "Про оренду землі" дійшов висновку про наявність правових підстав для розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки орендодавцю. В іншій частині позову (стягнення 14 289,96 грн) місцевий господарський суд закрив провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки зазначена сума сплачена Відповідачем до початку розгляду справи та прийняття судом рішення.

2.3. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.09.2019 у справі №926/14/19 скасовано вищезазначене судове рішення місцевого господарського суду та позов залишено без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

2.4. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що прокурор не підтвердив правових підстав для представництва та, відповідно, не набув процесуального статусу органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб (спеціальної процесуальної правоздатності), оскільки є непідтвердженими обставини щодо невиконання або неналежного виконання Райдержадміністрацією, яка є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій відносно захисту прав держави. Також суд зазначив, що сама по собі обставина незвернення Позивача з позовом протягом певного періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави.

2.5. При цьому, суд вказав на необхідність надання прокурором належних та допустимих доказів не здійснення або здійснення неналежним чином уповноваженим органом відповідних повноважень, а саме доказів внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вироку суду щодо службових осіб; доказів накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посаду державної служби та здійснюють встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та позиція інших учасників

3.1. У касаційній скарзі Прокурор просить скасувати постанову апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.

3.2. Підставами для скасування постанови апеляційної інстанції скаржник вважає порушення та неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, зокрема положень статей 1311 Конституції України, 23 Закону України "Про прокуратуру" та 53, 226, 236 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. За твердженнями скаржника він реалізував процесуальні повноваження щодо представництва у суді інтересів держави, оскільки уповноважені суб`єкти владних повноважень самоусунулись від виконання своїх повноважень та належного реагування на порушення (відповідач систематично порушував свої договірні зобов`язання щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, що порушує інтереси держави у сфері використання та охорони земель, ефективного та раціонального використання земельних ресурсів).

4. Розгляд справи Верховним Судом

4.1. 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон України від 15.01.2020 № 460-IX).

Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Оскільки касаційну скаргу подано до набрання чинності Законом України від 15.01.2020 №460-IX, касаційний розгляд здійснюється відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України у редакції, яка була чинною до 08.02.2020.

4.2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №926/14/19 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Кушніра І.В., (головуючого), Волковицької Н.О., Міщенка І.С., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2019.

4.3. Ухвалою Верховного Суду від 31.10.2019 касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення її недоліків.

4.4. Ухвалою Верховного Суду від 27.11.2019 задоволено заяву скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження та поновлено цей строк; відкрито касаційне провадження та одночасно зупинено його до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18 з метою забезпечення єдиної правозастосовчої практики.

4.5. У зв`язку з відпусткою судді Міщенка І.С. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №926/14/19 визначено колегію суддів у складі: Кушніра І.В., (головуючого), Волковицької Н.О., Краснова Є.В., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2020.

4.6. Ухвалою Верховного Суду від 22.07.2020 поновлено провадження у справі №926/14/19 у зв`язку із усуненням обставин, що викликали зупинення провадження та визначено дату проведення судового засідання.

4.7. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2020 у зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 23.09.2020 про відставку судді Кушніра І.В., для розгляду справи №926/14/19 визначено колегію суддів у складі: Зуєва В.А. (головуючого), Багай Н.О., Дроботової Т.Б.

4.8. Ухвалою Верховного Суду від 05.10.2020 прийнято до розгляду касаційну скаргу Заступника прокурора Чернівецької області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.09.2019 у справі №926/14/19 у новому складі судової колегії та визначено дату проведення судового засідання.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні Прокурора, дослідивши доводи наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

5.2. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини першої статті 1311 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді - Закону України "Про прокуратуру".

5.3. Згідно з абзацами 1 і 2 частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

5.4. Відповідно до абзаців 1 - 3 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

5.5. Одночасно згідно з положеннями частин третьої - п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

5.6. Таким чином, зі змісту вищезазначених законодавчих положень вбачається, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.


................
Перейти до повного тексту