ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 910/12809/19
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Баранця О.М. (головуючий), Дроботової Т.Б., Катеринчук Л.Й., Львова Б.Ю., Пількова К.М., Ткача І.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на ухвалу Господарського суду міста Києва
у складі судді Трофименко Т.Ю.
від 17.02.2020
та постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Коробенка Г.П., Козир Т.П., Михальської Ю.Б.
від 25.05.2020
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 101 880,00 грн
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Хід розгляду справи.
У вересні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 101 880,00 грн збитків, які виникли у зв`язку з незбереженням вагонів у технічному стані.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.11.2019 у справі №910/12809/19 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" 101 880 грн збитків та 1921 грн судового збору.
На виконання вищезазначеного рішення Господарського суду міста Києва видано наказ від 05.12.2019.
31 січня 2020 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця, у якій скаржник просив суд:
- визнати неправомірними дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Л.І. щодо винесення постанови у виконавчому провадженні №60953887 про відкриття виконавчого провадження від 10.01.2020;
- скасувати постанову державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Л.І. про відкриття виконавчого провадження від 10.01.2020 у виконавчому провадженні №60953887.
Обґрунтовуючи подану скаргу, відповідач зазначив, що Законом України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" встановлена пряма заборона вчиняти виконавчі дії, у тому числі і щодо виконання рішень судів, якими встановлено стягнення грошових коштів з боржників та до переліку об`єктів права держаної власності, що не підлягають приватизації, включені дані щодо боржника - Акціонерного товариства "Українська залізниця", у зв`язку з чим, станом на 20 жовтня 2019 року, усі виконавчі провадження, в тому числі ВП №60953887, де боржником є АТ "Українська залізниця", підлягають завершенню, а виконавчі документи - поверненню стягувачу на підставі пункту 9 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 у справі №910/12809/19, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2020, у задоволенні скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" на дії та бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Л.І. відмовлено повністю.
2. Короткий зміст ухвали та постанови судів попередніх інстанцій.
За висновками судів попередніх інстанцій, Закон України "Про виконавче провадження" є спеціальним законом, який регулює порядок вчинення виконавчих дій, при цьому детально дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню. Оскільки судами не було встановлено підстав для повернення виконавчого документу, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, суди дійшли висновку, що державний виконавець, при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження, діяв у відповідності до норм чинного законодавства.
Щодо посилання скаржника на наявність заборони вчинення виконавчих дій, встановлену Законом України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 02.10.2019 №145-IX (далі - Закон №145-ІХ), то суди обох інстанцій дійшли висновку про її нерозповсюдження на виконання рішення у справі №910/12809/19 про стягнення грошових коштів, оскільки винятком із зазначеної заборони є стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами. Тобто вказаною нормою Закону №145-ІХ з усього складу майна підприємства, призначеного для його діяльності, яким також є нерухоме майно (будівлі, споруди, земельні ділянки тощо), передбачено можливість звернення стягнення лише на конкретні види майна цього підприємства, зокрема, грошові кошти.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи.
12 червня 2020 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось через Північний апеляційний господарський суд до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2020 у справі №910/12809/19, прийняти нове рішення про задоволення скарги на дії та бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Л.І. повністю.
Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано пряму норму Закону №145-ІХ стосовно встановленої законодавчої заборони на вчинення виконавчих дій згідно Закону України "Про виконавче провадження", щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації," протягом трьох років з дня набрання чинності цього Закону, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.
Скаржник зазначає, що правова конструкція зазначеної норми не містить жодних виключень чи правил, які давали б змогу вважати, що такі виключення стосуються будь-яких коштів підприємства, а не лише тих, які були передані в заставу за кредитними договорами.
Крім цього, на думку скаржника, висновки судів попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях суперечать висновку щодо застосування норми права викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі №904/5697/18 щодо застосування до аналогічних правовідносин пункту 3 Розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №145-ІХ.
Також скаржник, обґрунтовуючи на його думку помилковість висновків судів попередніх інстанцій щодо можливості проводити виконавчі дії стосовно боржника шляхом стягнення будь-яких коштів, а не тільки тих, які були передані у заставу за кредитними договорами, посилається на висновок щодо застосування норми права викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.06.2020 у справі №904/1923/19.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, оскільки суди попередніх інстанцій, дослідивши обставини даної справи та характер спірних правовідносин, правильно застосували норми матеріального та процесуального права, а наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів попередніх інстанцій. Також позивач зазначає, що враховуючи принцип обов`язковості виконання судових рішень, а також те, що основною метою заборони на вчинення виконавчих дій, встановленої пунктом 3 Розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №145-ІХ, є запобігання відчуженню цілісних майнових комплексів відповідних державних підприємств, на думку позивача, під час виконання рішень майнового характеру виконавець зобов`язаний здійснити всі необхідні виконавчі дії для фактичного виконання в повному обсязі судових рішень, крім тих виконавчих дій, що можуть призвести до відчуження майна таких державних підприємств.
4. Надходження касаційної скарги на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного господарського суду від 22.07.2020, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі №910/12809/19 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та постановлено здійснити її розгляд у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи.
Верховний Суд у складі колегії суддів Могил С.К. - головуючий, Волковицька Н.О., Случ О.В. ухвалою від 24.09.2020 справу №910/12809/19 передав на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Зазначена ухвала мотивована тим, що колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку із застосування приписів пункту 3 Розділу ІІІ Прикінцевих і перехідних положень Закону №145-ІХ, викладеному у постанові від 15.05.2020 у справі №904/5697/18, яка розглядалася колегією суддів Касаційного господарського суду, що входить до складу іншої палати, при визначенні питання того, чи розповсюджується зазначена заборона на вчинення виконавчих дій щодо грошових коштів Aкціонерного товариства "Українська залізниця" на стягнення будь-яких грошових коштів або лише тих, що були передані в заставу за кредитними договорами.
У зв`язку з наведеним колегія суддів у зазначеній ухвалі вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Касаційного господарського суду від 15.05.2020 у справі №904/5697/18, оскільки положення пункту 3 Розділу ІІІ Прикінцевих і перехідних положень Закону №145-ІХ щодо заборони вчинення виконавчих дій стосуються лише майна відповідних підприємств, за виключенням товарів, які були передані в заставу, та не можуть обмежувати виконання судових рішень про стягнення з відповідача будь-яких грошових коштів. Таким чином на переконання колегії суддів, заборона вчинення виконавчих дій, встановлена Законом №145-ІХ, не поширюється на виконання наказу №910/12809/19, виданого на примусове виконання судового рішення про стягнення грошових коштів, яке набрало законної сили.
Ухвалою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 06.10.2020 у справі №910/12809/19 прийнято касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2020 у справі №910/12809/19 до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та призначено здійснити перегляд зазначених судових рішень у порядку письмового провадження без повідомлення учасників.
Склад об?єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду було визначено відповідно до витягів з протоколів автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 25.09.2020, 17.11.2020, що знаходяться в матеріалах справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
5. Розгляд клопотань
Клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" про долучення до матеріалів справи листа Інституту української мови НАН України від 04.06.2020 №307/165 відхиляється з огляду на приписи частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.
6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанцій.
Як вбачається із матеріалів справи, має місце неоднозначне тлумачення приписів пункту 3 Розділу III Прикінцевих та перехідних положень Закону №145-ІХ від 02.10.2019 стосовно заборони вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.
Зокрема спірним є питання про поширення зазначеної заборони на стягнення будь-яких грошових коштів боржника або лише тих, що були передані в заставу за кредитними договорами.
Як визначено статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до частини 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.