1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




Постанова

Іменем України

18 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 530/1814/17

провадження № 51-4490км20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Луганського Ю. М.,

суддів Анісімова Г. М., Ковтуновича М. І.,

за участю:

секретаря судового засідання Гановської А. М.,

прокурора Вараниці В. М.,

в режимі відеоконференції

захисника Стасовського М. В.,


розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Стасовського М. В. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 15 липня 2020 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за

12017170170000550, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дзержинськ Донецької області, раніше судимого вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 26 червня 2012 року за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, звільнений 18 червня 2014 року по відбуттю строку покарання, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Гадяцького районного суду Полтавської області від 05 березня 2018 рокуОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років із конфіскацією майна.

Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 15 липня 2020 року вирок щодо ОСОБА_1 змінено, визнано недопустимими доказами: протоколи оглядів місця події від 31 жовтня 2017 року за участю обвинуваченого ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 а. п. 187-190, 192-196), протокол пред`явлення особи для впізнання від 31 жовтня 2017 року (т. 1 а. п. 179-180), висновок експерта № 207 від 08 грудня 2017 року

(т. 1 а. п. 199-203) та виключено з мотивувальної частини вироку посилання на них як на докази винуватості ОСОБА_1 . На підставі ст. 59 КК України визначено, що конфіскації підлягає Ѕ частини майна, що належить ОСОБА_1 . Постановлено вважати, що ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 187 КК України до основного покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років із конфіскацією Ѕ частини належного йому майна. У решті вирок залишено без змін.

За обставин, встановлених судом та викладених у вироку, ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що 31 жовтня 2017 року, близько 02 год, з метою заволодіння чужим майном, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, шляхом розбиття віконного скла, таємно проник до будинку господарства ОСОБА_2, розташованого по АДРЕСА_3 .

Після чого ОСОБА_1, реалізуючи злочинний умисел, направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством небезпечним для життя та здоров`я ОСОБА_2, перебуваючи у спальні вказаного будинку, руками схопив її за тулуб та скинув з ліжка на підлогу, де став душити, намагаючись засунути кляп з хустини до рота та заклеїти його липкою стрічкою типу "скотч", в результаті чого потерпіла отримала легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. В подальшому, з метою доведення злочинного умислу до кінця, з-під подушки на ліжку викрав грошові кошти в сумі 1 350 грн, що належать ОСОБА_2, завдавши їй майнової шкоди на вказану суму та, погрожуючи розправою, покинув будинок.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник Стасовський М. В. в інтересах засудженого ОСОБА_1, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що апеляційний суд залишив поза увагою доводи апеляційної скарги засудженого про застосування до нього незаконних методів ведення досудового розслідування та за відсутності проведення належної перевірки таких доводів шляхом офіційного розслідування вказав на їх безпідставність, у зв`язку з чим ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам

ст. 419 КПК України.

Позиції учасників судового провадження

В судовому засіданні захисник Стасовський М. В. підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.

Прокурор, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги, просив ухвалу апеляційного суду залишити без зміни.

Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від них не надходило.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з вимогами ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Статтею 412 КПКУкраїни передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Разом із тим, згідно положень статей 370, 419 зазначеного Кодексу ухвала суду апеляційної інстанції має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Отже, при здійсненні апеляційної процедури згаданий суд зобов`язаний проаналізувати і зіставити з наявними у провадженні даними всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, дати на кожен із них вичерпну відповідь, пославшись на відповідну норму права. При залишенні поданої скарги без задоволення, суд повинен переконливо аргументувати свою позицію, адже справедливість засудження не має викликати сумнів. Формальний апеляційний перегляд є несумісним із закріпленими

у статтях 2, 7 КПК України завданнями та загальними засадами кримінального провадження.

При перегляді вироку щодо ОСОБА_1 апеляційний суд не дотримався вказаних законодавчих положень.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, засуджений, не погоджуючись із вироком суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу з доповненнями, в якій вказав про конкретні порушення, допущені, на його думку, судом першої інстанції при ухваленні вироку щодо нього, та навів відповідне обґрунтування.


................
Перейти до повного тексту