Постанова
іменем України
17листопада 2020 року
м. Київ
справа №333/6733/16-к
провадження № 51-4179км20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючої КретГ. Р.,
суддів Бущенка А. П., Шевченко Т. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Дегтяр Л. О.,
прокурора Єременка М. В.,
захисника Ставного Г. І. (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Кірноса Є. С. на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 01 червня 2020 року укримінальному провадженні щодо
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця м. Луганськ, жителя АДРЕСА_1,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вирокомКомунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 лютого 2020 року ОСОБА_2 визнано винуватим та засуджено за ч. 1 ст. 125 КК до покарання у виді громадських робіт на строк 80 годин.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Як установив місцевий суд, 16 жовтня 2016 року близько 20:00,знаходячись на кухні модулю №9, на АДРЕСА_2, ОСОБА_2 умисно під час конфлікту, що стався на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин з потерпілим ОСОБА_1,схопив останнього за шию та почав душити, після чого штовхнув, унаслідок чого потерпілий вдарився об стіл, отримавши в результаті злочинних дій ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження.
Запорізький апеляційний суд ухвалою від 01 червня 2020 року задовольнивклопотання ОСОБА_2, звільнив його від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК у зв`язку із закінченням строку давності, передбаченого частинами 1-3 ст. 49 цього Кодексу, вирок місцевого суду щодо нього скасував, а кримінальне провадження закрив.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзіпредставник потерпілого просить на підставі п.1 ч. 1 ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_2 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Аргументуючи свої вимоги, представник потерпілого зазначає, що строк притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності закінчився в період розгляду провадження в суді апеляційної інстанції з вини обвинуваченого, який неодноразово не з`являвся в судове засідання, чим затягував розгляд провадження. Також захисник наголошує, що усупереч вимогам КПК судовий розгляд 01 червня 2020 року відбувся за відсутності потерпілого, котрий до суду не направляв заяви про можливість розгляду провадження у його відсутності. Крім того, вказує, що ОСОБА_2 не виявив спроб примиритися з потерпілим, не відшкодував йому витрати на лікування.
Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду. Клопотань про його відкладення не надходило.
Позиції учасників судового провадження
У суді касаційної інстанції прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги.
Мотиви Суду
Відповіднодоч.2ст.433КПК судкасаційноїінстанціїпереглядаєсудовірішеннясудівпершоїтаапеляційноїінстанційумежахкасаційноїскарги.
За ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, а відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК особа, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 49 КК (у редакції Закону від 08 квітня 2014 року) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло, зокрема два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
Положеннями ч. 4 ст. 286 КПК визначено, що в разі, якщо під час судового розгляду сторона у кримінальному провадженні звернеться до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Ця норма, як і положення ст. 49 КК є імперативною, тобто закріплює не право, а обов`язок суду розглянути відповідне клопотання.