Постанова
Іменем України
19 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 570/4076/18
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/4815/274/19
Провадження № 51 - 73 км 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів: Мазура М.В., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Трутенко А.Ю.,
прокурора Рибачук Г.А.,
законного представника малолітнього
потерпілого ОСОБА_1 ОСОБА_2 в режимі відеоконференції,
захисника засудженого ОСОБА_3 адвоката Теперика О.В. у режимі
відеоконференції,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018180180000583 від 11 травня 2018 року, щодо
ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Обарів Рівненського району Рівненської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
за ст. 15 ч. 2, ст. 115 ч. 2 п. 2 КК України,
за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_3 - адвоката
Теперика О.В. на вирок Рівненського районного суду Рівненської області від
31 січня 2019 року та ухвалу Рівненського апеляційного суду від 01 жовтня
2019 року щодо ОСОБА_3 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 31 січня 2019 року ОСОБА_3 засуджено за ст. 15 ч. 2, ст. 115 ч. 2 п. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 вказано рахувати з 11 травня 2018 року.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_3 залишено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_3 визнано винуватим та засуджено за те, що він 11 травня 2018 року приблизно о 20 годині 00 хвилин у приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, з метою заподіяння смерті своєму малолітньому сину ОСОБА_1, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно завдав останньому не менше дев`яти ударів клинком ножа, заподіявши тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани в проекції 3-го міжребер`я, множинних колото-різаних ран лівої кисті, поверхневої різаної рани ділянки шиї, які є легкими тілесними ушкодженнями з короткочасним розладом здоров`я, а також проникаючого колото-різаного поранення межистіння (рана тіла грудини з пораненням судини), ускладненого внутрішньо-плевральною кровотечею, лівобічним гемотораксом, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння, таким чином вчинив всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак його не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки в будинку була присутня інша особа.
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року зазначений вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_3 залишено без зміни, а апеляційну скаргу його захисника - адвоката Теперика О.В. - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала, а також короткий зміст поданих заперечень
У касаційній скарзі захисник Теперик О.В. в інтересах засудженого
ОСОБА_3 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_3 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції під час розгляду кримінального провадження було допущено порушення загальних засад кримінального провадження, зокрема: забезпечення права на захист, змагальність сторін та свобода подання ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, оскільки судом було безпідставно відмовлено у дослідженні як доказу сторони захисту - диску із записом сюжету випуску телевізійних новин ТСН каналу 1+1, який, на думку захисника, ставить під сумнів показання свідка ОСОБА_4 . Указує на відсутність в матеріалах кримінального провадження технічних носіїв інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції, а саме судові засідання від 07 вересня 2018 року та 06 листопада 2018 року. Зазначає, що суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст. 404 ч. 3 КПК України безпідставно відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту про повторне дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження.
У запереченнях на касаційну скаргу захисника Теперика О.В. прокурор у кримінальному провадженні Биков Д.О. зазначає про безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі, та просить залишити її без задоволення .
Від інших учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу захисника Теперика О.В. не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Захисник засудженого ОСОБА_3 - адвокат Теперик О.В. у судовому засіданні висловив доводи на підтримання своєї касаційної скарги та просив її задовольнити.
Законний представник малолітнього потерпілого заперечувала проти касаційної скарги та просила залишити її без задоволення.
Прокурор у судовому засіданні вважав касаційну скаргу захисника Теперика О.В. необґрунтованою та просив залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 94 КПК України оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суди дотримались вимог зазначеного закону.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_3 у закінченому замаху на умисне вбивство малолітньої дитини відповідає встановленим обставинам та підтверджується безпосередньо дослідженими та оціненими доказами.
Суд першої інстанції ретельно дослідив докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу ОСОБА_3 та на підтвердження його винуватості обґрунтовано послався, у тому числі: на показання самого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, на дані, які містяться в протоколах огляду місця події 11 травня 2018 року, в ході яких виявлено та вилучено речові докази, протоколах слідчого експерименту від 12 травня 2018 року за участю свідка ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_3, на висновки судових експертиз.