Постанова
Іменем України
18 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 755/14666/16-к
провадження № 51-4077км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Іваненка І.В.,
судді Булейко О.Л., Фоміна С.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Швидченко О.В.,
прокурора Чагарного М.П.,
засудженої ОСОБА_1,
захисника Гащака Б.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 28 березня 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року в об`єднаному кримінальному провадженні, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100040015058 й за № 12017100040010392, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1, раніше судимої,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 28 березня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 296 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн., за ч. 2 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років із конфіскацією всього майна, яке є її власністю. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років із конфіскацією всього майна, яке є її власністю.
Відповідно до ч.4 ст. 70, ст. 71 КК України ОСОБА_1, ураховуючи її засудження за цим вироком до позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна, вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 11 грудня 2015 року за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки зі звільненням від відбування покарання у порядку ст. 75 КК Україниз іспитовим строком на 2 роки, та вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 26 квітня 2016 року за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України до штрафу у сумі 850 гривень, визначено остаточне покарання за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку, потім за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку, і остаточно - за сукупністю вироків, у виді позбавлення волі на строк 7 років й 1 місяць з конфіскацією майна та штрафом на користь держави у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, який вирішено виконувати самостійно.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк відбування покарання зараховано строк попереднього ув`язнення з 23 липня 2017 року по 24 травня 2018 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
За вироком ОСОБА_2 визнано винуватою та засуджено за те, що вона 01 жовтня 2015 року о 20:00 год. біля будинку АДРЕСА_1, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної зневаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, схопила ОСОБА_3 за волосся, повалила на землю, висловлюючись брутальною нецензурною лайкою, завдала їй до трьох ударів в обличчя та до п`яти ударів по тулубу, в результаті чого заподіяла потерпілій легкі тілесні ушкодження.
Крім цього, ОСОБА_2 23 липня 2017 року о 22:10 год., маючи умисел на заволодіння чужим майном, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Ентузіастів, 7, погрожуючи металевим предметом, схожим на ніж, здійснила на потерпілу ОСОБА_4 розбійний напад та заволоділа її грошовими коштами в сумі 150 грн.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі засуджена посилається на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та даним про її особу через суворість. Також вважає, що суд безпідставно не зарахував в строк покарання строк її попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. У зв`язку з цим просить судові рішення щодо неї зміни, пом`якшити призначене покарання та відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 К України зарахувати строк її попереднього ув`язнення із 21 червня 2017 року по 24 травня 2018 року з розрахунку один попереднього ув`язнення за два днів позбавлення волі.
Позиції інших учасників судового провадження
Засуджена та захисник підтримали подану скаргу.
Прокурор заперечував щодо задоволення скарги.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПКУкраїни суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні нею кримінальних правопорушень та правильність кваліфікації її дій за ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 187 КК України, в поданій касаційній скарзі не оспорюються.
Що стосується доводів касаційної скарги про невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та даним про особу засудженої через суворість, то вони, на думку колегії суддів, є необґрунтованими
Відповідно до положень ст. 50 КК Українипокарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.