|
| |
|
|
|
Постанова
Іменем України
17 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 336/3224/16-к
провадження № 51-2841км20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Слинька С. С.,
суддів: Марчука О. П., Могильного О. П.,
за участю:
секретаря судового засідання Гапон С. А.,
прокурора Матолич М. Р.,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016080080000625, за обвинуваченням
ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), такого, що судимості в силу ст. 89 КК України не має,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
за касаційною скаргою захисника Кондратенка О. Б. на вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 жовтня 2018 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 12 березня 2020 року щодо ОСОБА_1,
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 жовтня 2018 року, залишеним без зміни ухвалою Запорізького апеляційного суду від 12 березня 2020 року, ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 10 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Згідно із вироком районного суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 16 листопада 2015 року в період часу із 16:00 по 16:50, перебуваючи у будинку АДРЕСА_2, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно, підійшов до ОСОБА_2, який у цей час спав на ліжку у вищевказаному будинку, та заподіяв останньому не менш двох ударів кулаком в область голови, у зв`язку із чим спричинив потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала, а також позиції інших учасників кримінального провадження
Зі змісту касаційної скарги захисника Кондратенка О. Б. вбачається, що він, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого через суворість, просить змінити оскаржувані судові рішення і призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та звільнити його на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 3 роки. Обґрунтовуючи свої вимоги, захисник указує на те, що місцевий суд при призначенні покарання ОСОБА_1 не врахував усіх обставин кримінального провадження, даних про особу засудженого та безпідставно не застосував до його підзахисного вимоги ст. 75 вказаного Кодексу. Також захисник зазначає про те, що ОСОБА_1 щиро розкаявся у вчиненому, повністю відшкодував потерпілому моральну шкоду та офіційно працевлаштувався.
У клопотанні начальник цеху ПрАТ "Запорізький абразивний комбінат" ОСОБА_3 від імені трудового колективу за місцем роботи ОСОБА_1 просив не застосовувати до останнього покарання, пов`язане із реальним позбавленням волі та передати ОСОБА_1 на поруки трудового колективу.
Позиції учасників судового провадження в судовому засіданні суду касаційної інстанції
Прокурор заперечила проти задоволення скарги захисника та просила постановлені у кримінальному провадженні судові рішення щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах вимог, викладених у касаційних скаргах.
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правильність правової оцінки обставин, і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, а також вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Тобто касаційний суд не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки такі обставини, що були предметом оцінки судів першої та апеляційної інстанцій, перегляду відповідно до вимог ст. 438 КПК України у касаційному порядку не підлягають.