|
| |
|
|
|
Постанова
Іменем України
17 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 521/16204/13-к
провадження № 51-2511км20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Слинька С. С.,
суддів: Марчука О. П., Могильного О. П.,
за участю:
секретаря судового засідання Гапон С. А.,
прокурора Матолич М. Р.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Пилипчука О. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013170110000056, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Васильків Київської області, зареєстрованого у АДРЕСА_1 ), мешканця цього АДРЕСА_2 ), такого, що судимості не має,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Одеського апеляційного суду від 28 лютого 2020 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Малиновського районного суду міста Одеси від 10 вересня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 133 грн, 125 000 грн та 4 000 грн у рахунок відшкодування матеріальної, моральної шкоди та витрат на правову допомогу відповідно.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 10 428,07 грн, 4 000 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та витрат на правову допомогу відповідно.
Вирішено питання щодо судових витрат та речових доказів у кримінальному провадженні.
Згідно з вироком районного суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 10 серпня 2013 року близько 07:00, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно справним автомобілем марки "БМВ 735і" (державний номерний знак НОМЕР_1 ), рухаючись по вул. Космонавтів в м. Одесі, яка має дві смуги руху у кожному напрямку, розділених між собою горизонтальною розміткою, у напрямку вул. Валентини Терешкової, у порушення вимог пунктів 11.4, 12.1 Правил дорожнього руху, не переконавшись в безпеці свого руху, не обравши безпечної швидкості, не врахувавши дорожньої обстановки, у результаті чого навпроти будинку № 24 вказаної вулиці, виїхав на зустрічну смугу дороги та допустив зіткнення із автомобілем марки "ЗАЗ-968м" (державний номерний знак НОМЕР_2 ), внаслідок чого ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, від яких цього ж дня помер у приміщенні Одеської клінічної лікарні № 11.
Одеський апеляційний суд ухвалою від 28 лютого 2020 року змінив вирок Малиновського районного суду міста Одеси від 10 вересня 2018 року щодо ОСОБА_1 . Виключив з його мотивувальної частини посилання суду першої інстанції на вчинення ОСОБА_1 злочину у стані алкогольного сп`яніння та на підставі пунктів "в", "г" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" звільнив ОСОБА_1 від відбування основного і додаткового покарання, призначеного зазначеним вироком. В решті вирок залишив без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала, а також позиції інших учасників кримінального провадження
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого через м`якість, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор зазначає, що апеляційний суд без дослідження всієї сукупності доказів безпідставно виключив з мотивувальної частини вироку місцевого суду посилання на вчинення ОСОБА_1 злочину у стані алкогольного сп`яніння, внаслідок чого неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, звільнивши останнього від відбування покарання на підставі пунктів "в", "г" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році". Крім того, прокурор вказує, що апеляційний суд не звернув належної уваги на доводи сторони обвинувачення про невідповідність призначеного місцевим судом покарання ОСОБА_1 .
У запереченнях на касаційну скаргу прокурора засуджений ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_2, посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів, просять постановлену у кримінальному провадженні ухвалу апеляційного суду залишити без зміни, а касаційну скаргу сторони обвинувачення - без задоволення.
Позиції учасників судового провадження в судовому засіданні суду касаційної інстанції
Прокурор у судовому засіданні вважала касаційну скаргу обґрунтованою та просила її задовольнити.
Захисник Пилипчук О. В. та засуджений ОСОБА_1, висловивши свої доводи проти задоволення касаційної скарги, кожен окремо, просили постановлену у кримінальному провадженні ухвалу апеляційного суду залишити без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах вимог, викладених у касаційних скаргах.
При цьому прокурор не оспорює доведеності винуватості ОСОБА_1
у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 286 КК України.
Доводи прокурора про невідповідність призначеного ОСОБА_1 покарання унаслідок м`якості є безпідставними.
За ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 65 зазначеного Кодексу суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження скоєння нових злочинів.
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що апеляційний суд, переглядаючи вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1, зокрема за апеляційною скаргою прокурора в частині призначеного покарання, залишив цю скаргу без задоволення.
Колегія суддів вважає, що апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що місцевий суд з дотриманням вимог, зазначених у статтях 50, 65 КК України, обґрунтовано призначив ОСОБА_1 основне покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців та додаткове у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
Апеляційний суд належним чином дослідив і оцінив тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, а також усебічно дослідив дані про особу винного, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за останнім місцем роботи, є інвалідом другої групи, має на утриманні двох малолітніх дітей.
При цьому під час розгляду провадження в суді апеляційної інстанції цей суд звернув увагу на те, що ОСОБА_1 активно сприяв розкриттю злочину, щиро розкаявся, шо виразилося, у тому числі - у повному добровільному відшкодуванні потерпілому та цивільному позивачу матеріальної та моральної шкоди, його з`явлення до органу досудового розслідування із зізнанням, а тому правильно визнав ці обставини такими, що пом`якшують покарання.