Постанова
Іменем України
18 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 182/6357/19
провадження № 61-14848св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Чистопілля",
відповідач - ОСОБА_1 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - приватний нотаріус Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Гульбандян Людмила Володимирівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Чистопілля" на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області,
у складі судді Багрової А. Г., від 31 березня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Барильської А. П., Бондар Я. М., Зубакової В. П., від 09 вересня 2020 року.
Короткий зміст позову та його обґрунтування
У вересні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "Чистопілля" (далі - ТОВ "Чистопілля") звернулось до суду з позовом до
ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсним, скасування державної реєстрації права власності та зобов`язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20 вересня 2011 року ОСОБА_2 склала заповіт, відповідно до якого заповіла ТОВ "Чистопілля" належну їй на праві власності земельну ділянку, площею 6,680 га, кадастровий номер 1222982200:01:006:0442, розташовану на території Кіровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області. Вказаний заповіт був посвідчений у встановленому законом порядку секретарем Кіровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області
Мельничук Л. Ф. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 162.
20 червня 2019 року від ОСОБА_1 надійшов лист від 18 червня 2019 року, з якого підприємство дізналось про смерть ОСОБА_2 23 червня 2018 року. Після отримання цієї інформації товариство звернулось до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Постановою нотаріуса йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з пропуском встановленого шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини та видачею свідоцтва про право на спадщину іншому спадкоємцю. Позивач вважав, що причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини стало те, що йому не було відомо про смерть спадкодавця, тому причина пропуску строку є поважною. Також на думку позивача, свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 08 квітня 2019 року, зареєстроване в реєстрі нотаріальних дій за № 565, видане на ім`я ОСОБА_1, є недійсним, оскільки ОСОБА_2 за життя склала два заповіти, тому попередній заповіт спадкодавця на ім`я відповідача є скасованим у частині права спадкування на земельну ділянку, що належала спадкодавцю на праві власності згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 028328 від 22 травня 2008 року.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, тривалістю
3 місяці з моменту набрання законної сили рішенням суду; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину від 08 квітня 2019 року, зареєстроване в реєстрі за № 564; скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 6,680 га, розташовану на території Кіровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1222982200:01:006:0442, зареєстроване в реєстрі за № 564 за ОСОБА_1, зобов`язати реєстратора внести до спадкового реєстру відомості про визнання свідоцтва про право на спадщину від 08 квітня 2019 року, зареєстрованого в реєстрі за № 564, недійсним; вирішити питання про розподіл судових витрат.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2020 року у позові ТОВ "Чистопілля" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на звернення із заявою про прийняття спадщини, які б підтверджували наявність об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для вчинення цих дій. Також районний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову про визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсним, скасування державної реєстрації права власності та зобов`язання вчинити дії, оскільки отримання відповідачем свідоцтва про право на спадщину не свідчить про наявність порушеного, невизнаного або оспорюваного права позивача, яке підлягає захисту у судовому порядку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 вересня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ"Чистопілля" залишено без задоволення. Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 31 березня 2020 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що необізнаність про смерть спадкодавця ОСОБА_3 не є об`єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов`язує поважність причин пропуску для прийняття спадщини. Крім того, апеляційний суд зазначив, що позивач не був позбавлений можливості подати заяву про прийняття спадщини шляхом направлення її поштою до нотаріальної контори, тому віддаленість населених пунктів один від одного на відстань близько 30 км не може вважатись поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. Також суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції у частині вирішення позовних вимог про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину від 08 квітня 2019 року, зареєстрованого в реєстрі за № 564, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_1 та зобов`язання реєстратора внести до спадкового реєстру відомості про визнання свідоцтва про право на спадщину від 08 квітня 2019 року, зареєстрованого в реєстрі за № 564, недійсним, зазначивши, що оскільки ТОВ "Чистопілля" пропустило строк для прийняття спадщини без поважних причин, воно вважається таким, що не прийняло спадщину, отже права товариства не можуть вважатись порушеними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ТОВ "Чистопілля" просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову, посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах(пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), при цьому вказуючи, що суди послались на нерелевантну судову практику. Також ТОВ "Чистопілля" вказує на те, що суди не дослідили належним чином надані сторонами докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди попередніх інстанцій не врахували зміст заповіту, складеного на ім`я позивача, специфіку взаємовідносин спадкоємця, який має статус юридичної особи, із спадкодавцем та не взяли до уваги те, що після отримання інформації про смерть спадкодавця були вчинені дії, спрямовані на прийняття спадщини за заповітом. На думку позивача, поза увагою судів попередніх інстанцій залишилось те, що між позивачем та спадкодавцем були договірні відносини, узгоджений розмір орендної плати спадкоємець отримала за весь час користування позивачем спірною земельною ділянкою, тому позивач щомісячно орендну плату не сплачував, соціальні зв`язки із померлою не підтримував, отже об`єктивно не міг дізнатись про смерть спадкодавця. Також заявник вказує, що місце проживання спадкодавця та місцезнаходження позивача перебувають на відстані близько 30 км один від одного. Зазначає, що відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивачу було відомо про смерть спадкодавця раніше отримання від нього повідомлення від 18 червня
2019 року. Вказує, що суди не врахували наявність заповіту як волевиявлення спадкодавця. Також заявник не погоджується із висновками судів попередніх інстанцій у частині вимог про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, вказуючи, що заповіт на ім`я відповідача є скасованим у частині спадкування спірної земельної ділянки у зв`язку з тим, що пізніше спадкодавцем було складено новий заповіт на ім`я позивача, отже у відповідача не було права на спадкування цієї земельної ділянки.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити касаційну скаргу ТОВ "Чистопілля" без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість. Відповідач вказує, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що позивач не довів поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини. Також зазначає, що відомості про заповіт від 20 вересня
2011 року, складений спадкоємцем на ім`я позивача, були внесені до спадкового реєстру 23 травня 2019 року після отримання ним свідоцтва про право на спадщину.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2020 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 .
Спадщина, яка залишилась після її смерті складалась із: квартири АДРЕСА_1 ; земельної ділянки, площею 7,980 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Криничуватської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області; земельної ділянки, площею 6,680 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Кіровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області.
Згідно Інформаційної довідки зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) 03 березня 2008 року ОСОБА_2 складено заповіт, посвідчений Криничуватською сільською радою Нікопольської району Дніпропетровської області, зареєстрований 08 жовтня 2008 року в реєстрі нотаріальних дій за № 93, зареєстрований у спадковому реєстрі 08 жовтня 2008 року. Відповідно до заповіту від 03 березня 2008 року ОСОБА_2 заповіла усе своє майно, усі майнові права та обов`язки, які належать їй та належатимуть на день смерті, ОСОБА_1 .
Згідно Інформаційної довідки зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) 20 вересня 2011 року ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений Чистопільською сільською радою Дніпропетровської області, зареєстрований 20 вересня 2011 року в реєстрі нотаріальних дій за № 162, зареєстрований у спадковому реєстрі 23 травня 2019 року. Відповідно до заповіту від 20 вересня 2011 року ОСОБА_2 заповіла ТОВ "Чистопілля" земельну ділянку, площею 6,680 га, кадастровий номер 1222982200:01:006:0442, розташовану на території Кіровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області.
Після смерті ОСОБА_2 приватним нотаріусом Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Гульбандян Л. В. 19 жовтня 2018 року була заведена спадкова справа № 125/2018 на підставі заяви про прийняття спадщини за заповітом онука ОСОБА_2 - ОСОБА_1 .
Дочка ОСОБА_2 - ОСОБА_4 відмовилась від прийняття обов`язкової частки у спадщині після смерті матері на підставі нотаріально посвідченої заяви від 19 жовтня 2018 року.
19 жовтня 2018 року приватним нотаріусом Гульбандян Л. В. отримано Інформаційну довідку зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), згідно якої у спадковому реєстрі були наявні відомості лише про заповіт
від 03 березня 2008 року, посвідчений Криничуватською сільською радою Нікопольського району Дніпропетровської області, відповідно до якого
ОСОБА_2 заповіла ОСОБА_1 усе майно, усі свої майнові права та обов`язки, які належать їй та належатимуть на день смерті.
22 березня 2019 року приватним нотаріусом Гульбандян Л. В. видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, на земельну ділянку, площею 7,9800 га, кадастровий номер: 1222982800:03:002:0047, розташовану на території Криничуватської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
08 квітня 2019 року приватним нотаріусом ОСОБА_1. видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, на земельну ділянку, площею 6,6800 га, кадастровий номер: 1222982200:01:006:0442, розташовану на території Чистопільської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
23 липня 2019 року ТОВ "Чистопілля" звернулось до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом від 20 вересня 2011 року після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постановою приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Гульбандян Л. В. від 23 липня 2019 року відмовлено ТОВ "Чистопілля" у вчиненні нотаріальної дії, а саме: видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки заявником пропущено шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.